Филологические науки/

1.Методика преподавания языка и литературы

К.п.н. Коваленко Г.С.

Криворізький державний педагогічний інститут, Україна

Альтернативні підходи до вивчення англійської мови у ВНЗ

Міжнародна інтеграція країни відкриває кордони і надає можливість порівняти рівень навичок студентів, що вивчають іноземну мову (як профільну так і як непрофільну дисципліну) з рівнем іноземних студентів у різних країнах. Наша мета, за допомогою опитування, виявити задоволеність студентів і викладачів результатами навчання; знайти ключовий фактор впливу на результати дослідження та розробити ряд рекомендацій для корегування результатів дослідження.

Виявлено, що більшість респондентів (93% із 150 чоловік) показали не- задоволення своїми знаннями, також більше 75% респондентів в графі мета вивченння іноземної мови написали, що «вони хотіли б опанувати англійську мову бездоганно». З одного боку – це суб’єктивна оцінка рівня власних знань студентами, а з іншого боку, таку відповідь можна трактувати як рівень психологічного страху перед іноземною мовою. Переважна більшість респондентів не ставить перед собою конкретної мети, яку має досягти, або ставить перед собою мету вчити, а не вивчити іноземну мову. Тому, ми прийшли до висновку щодо необхідності проведення третього дослідження з метою виявлення рівня впевненості у викладачів строків вивчення англійської мови, і надання гарантії можливості спілкуватися студентам на іноземній мові через 8- 10 місяців. Після отриманних результатів, жоден респондент не надав гарантії якості освітніх послуг. Тобто, вади опанування іноземної мови полягають не в сучасних підходах до самого навчання, а у зміні ставлення до навчання студентів і викладачів, а саме, мотиваційних чинників.

Ми пропонуємо розглянути три види мотивації студентів, що показані на рисунку 1: первісна (загальна), початкова і поточна.

Перший вид мотивації являється довгостроковою стратегію студента, за яку він/вона самі несуть відповідальність. Тільки вони вирішують і вибирають загальний напрямок навчання.

Види хронологічної мотивації студентів

В свою чергу початкові і поточні види хронологічної мотивації являються складовою компетенцій викладача. Особливості початкової мотивації полягають у первісній (загальній) зацікавленності студента в опануванні предмету в рамках вибраного напрямку. Саме під час цього етапу викладач має визначити «точку виходу студента із мови», та закласти критерії мінімального гарантованого результату, що отримує студент при виконанні планових завдань. Особливістю цього моменту є акцентування на можливій наявності психологічного бар’єру у студентів, коли останні вважають, що мовчати краще, ніж сказати речення на іноземній мові з похибками у вимовлені та різними іншими помилками. Важливо визначити роль викладача і студентів у процесі навчання: наприклад, викладачу – позиціонуватися не як особа-контролер, а як помічник-консультант з виправлення помилок та надання консультацій; а студентам – роль учасників «марафону» де вони мають «пережити» всі помилки. Викладачу буде корисно запозичити досвід із сучасного B2C маркетингу, де за допомогою рекламних коротких слоганів споживачеві нав’язують певний тип майбутніх дій у певних ситуаціях (поведінки). Наприклад, можна створити і використовувати короткий слоган, що підкреслює або місію викладача або розкомплектовує студентів: наприклад, «Давайте зробимо більшість помилок на парі» або «Тільки цікаві та неочікувані помилки зроблять вас експертами з фаху у майбутньому».

На макрорівні (на ріні університету) можна застосувати новаторській підхід який буде стимулювати викладача і одночасно давати оцінку якості його роботи. По-перше, відмінити контроль присутності студентів на парі. Цим ми змінимо акценти у мотивації до навчання: студенти приходять на заняття бо їм цікаво (вони правильно вмотивовані), а не тому що їх відмічають. Для загальної оцінки роботи викладачів і зацікавленості студентів ввести автоматичну поіменну систему пропусків, з функцією відстеження загальної кількості «студенто-годин» продовж робочого дня ВНЗ. (Додатковою перевагою системи буде безпека студентів і співробітників закладу).

Поточна мотивація по своєї сутті тотожна початковій, з різницею лише у тому, що викладач має вмотивовувати студентів до опанування матеріалу кожної зустрічі, або кожної подачі порції нової інформації. Доцільно працювати за 1) алгоритмом: «ця інформація важлива, тому що у не є таке практичне застосування»; 2) алгоритм: відповіді на запитання студентів, щодо нерозуміння деяких нюансів, будувати не скільки на поясненні теорії, а на побудовах контрасту; 3) алгоритм: форми контролю будувати на узагальнених моделях, що об’єднують увесь поданий масив інформації протягом курсу. Розглянемо практичний приклад. Студент нефахової спеціальності проходить курс General English. Тематика заняття «The Animal Kingdom» включає в себе назви тварин і назви частин та форм тіла. Наш умовний студент піднімає питання щодо доцільності теми та способів її використання, аргументує тим, що він не дитина і тема зоопарку для нього не цікава, а час та сили на опанування всього матеріалу основного напрямку у нього обмежений. Відповідь викладача щодо розроблених навчальних програм, які передбачають доцільність теми, не вмотивує і не задовольнить студента. Тому для кожної нової порції інформації важливо продумати другу частину алгоритму, щодо умов практичного застосування матеріалів. В даному випадку можна запропонувати у якості відповіді студенту декілька альтернатив: «інколи існує потреба описати форму частини механізму, або її рух щоб уникнути непорозумінь у термінології коли вони будуть працювати з іноземними партнерами у майбутньому» або більш простий приклад «в меню ресторану: крильця курки або плавник акули», який при сучасних тенденціях розвитку міжнародного туризму є актуальним.

При наданні нових порцій теоретичного матеріалу слід дотримуватися алгоритму побудованого на засадах просування нового для споживачів товару на ринку: спочатку ми штучно створюємо попит (дефіцит інформації – порції нової інформації, що відповідає тематиці поточного заняття), наприклад, задаємо провокаційне або нестандартне (для поточних обставин) питання. Ми вважаємося такими, що досягли успіху на першому етапі при умові, що студент замислився. Час, коли «студент замислився» вважається другим етапом алгоритму. Ефективність другого етапу починається, з моменту виникнення у студента цільового запитання по новій темі. Якщо студент задав «вірне» запитання (запрограмоване вами питання заздалегідь) – він набуває характеристик якісного реципієнта інформації, де викладач витрачає менше часу на презентацію нової порції інформації і, як додатковий, бонус має «задоволеного» студента, який не тільки опанував нову порцію інформації, а ще знає її практичну цінність.

Групуючи положення даного алгоритму, його можна представити у наступній послідовності дій: «викликати зацікавленість студента – отримати від нього «вірне» запитання – надати відповідь на це питання»

Ключовими моментами результативної ефективності являються змінені акценти з різноманітності правил до певної кількості практичних навичок на одну системну одиницю викладання (групування з певним відсотком допусків). Руйнація комплексу студентів «100% грамотності мови», що утворює психологічний бар’єр студента перед фразою to be fluent. Студент «мотивується» на те, що робити помилки – це незворотній крок на перших стадіях вивчення іноземної мови – необхідна частина ланцюга – складової системи самовдосконалення.

Література

1. Шипилова Е. Точка выхода из языка или как бросить учить иностранный язык. – 2011. – [електронний ресурс]. – Режим доступу - http://www.de-online.ru/raznoe/tochka_vixoda_iz_yazika_ili_kak_brosit_ychit_yazik.pdf.

2. Alfares s.r.o [CZ] [электронный ресурс] = Языковая поддержка: статистические данные об охвате учащихся студентов. - Режим доступа - https://speakasap.com , свободный. — Загл. с экрана

3. Cambridge Dictionaries [электронный ресурс] = значение термина «В2С» Режим доступа: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/b2c.

4. Cialdini R.B. (2009). Influence Science and Practice (5^th ed.). Boston: Allyn and Bacon. На русском языке: Чалдини Р. Психология влияния, 5-е издание. СПб.: Питер, 2014.