УДК 028:130.122 Философия/2.
Социальная философия
Якубенко Я.А.
Духовне
значення книги.
Висвітлюється роль книги яка розглядає широкий спектр питань, пов'язаних
з людською особистістю. Виступаючи провідним засобом комунікації, книга сприяє
вдосконаленню спілкування у всьому різноманітті його проявів.
Ключові слова: книга,
культура, соціальні функції книги, суспільні відносини, комунікативна природа
книги.
Освещается роль книги которая рассматривает широкий спектр вопросов,
связанных с человеческой личностью. Выступая
ведущим средством коммуникации, книга способствует совершенствованию общения
во всем многообразии его проявлений.
Ключевые слова:
книга, культура, социальные функции книги, общественные отношения,
коммуникативная природа книги.
The book and its spirituality.
Highlights the
role of the book which deals with a wide range of issues related to the human person. Speaking leading media
¬ stvom communication,
the book contributes to the improvement of
communication in a variety of its
manifestations.
Keywords: book, culture, social functions, books, public relations, communicative nature
of the book.
У сучасній філософській інтерпретації в основі
розвитку культури в двох її іпостасях лежить системний принцип єдності відтворення матеріальних засобів
життя і відтворення певного соціального типу людської особистості (освіта і
виховання). У зв'язку з цим досить важливим є аналіз механізма функціонального
впливу книги, не тільки з
метою підвищення ефективності матеріального виробництва в утилітарному значенні
цього поняття, але і мобілізаціі суспільної свідомості, його орієнтації на
вирішення тих проблем загальнолюдських, які висуває мінливий світ.
Ці прояви співвідносяться як з
соціально-психологічними аспектами суспільних відносин, так і зі спілкуванням у
сфері матеріального виробництва, в процесі якого відбувається зміна людського
мислення і його продуктів. «Спілкування» як філософську категорію визначають
через специфічне відношення між суб'єктами в їх практичній і теоретичній
діяльності, ставлення, що сприяє закрепленню і збільшенню знань. Звідси і випливає необхідність дослідження
спілкування як динамічного процесу зміни
суб'єктних відносин і визначення в ньому ролі книги.
Важливість дослідження з аксіологічних позицій соціальної ролі книги
випливає з оцінки її як пізнавального засобу. Формуючись на постійно оновлюючому комплексі інтегрованих знань,
предмет книги являє собою цілісну систему зі значною кількістю елементів.
Застосування для вирішення суспільних завдань такого комплексу синергетично взаємодіючих знань різко
підвищує пізнавальні можливості взагалі. [5. 38]
Ціннісний підхід
у визначенні соціальної ролі книги пов'язаний з цілою низкою різноманітних
проблем. З одного боку, як було відмічено
вище, в філософському сенсі він обумовлений існуванням матеріального
виробництва як єдності двох підсистем - виробництва матеріальних благ і виробництва певного соціального типу
особистості. В силу цього поняття оцінки знаходиться на рівні теорії свідомого
відображення в руслі філософсько-соціологічного напрямку. З іншого боку, є
ціннісні орієнтири науки, крітеріем яких служить об'єктивність одержуваного
знання, і особисті оцінки
людей, які перебувають у складних взаємозв'язках в процесі соціальной
діяльності, критерієм яких служить індивідуальний досвід.
Культура
XIX в. отримала від попередніх періодів цілком сформований книжковий дискурс,
який в повному сенсі представляє
собою особливе смислове поле,
що має до того ж і матеріальну форму втілення. Цей дискурс цілком відповідає тим мета-структурам
до яких тяжіє сучасна культурна коммунікація. Хочеться відзначити, що прологом
до таких смислових просторів
з'явилися книжкові зібрання, бібліотекі і культурні артефакти. Книжкове
зібрання - це, по суті якийсь
мета-текст, представлений в конкретних книжкових формах, який разкриває нові смисли. Смисловий зміст ширше і
масштабніше книги як окремого артефакту. Невипадково осягнути сенс,
інтерпретувати зміст книги
людині вдається не в час
читання, при безпосередньому спілкуванні з книгою, а постфактум, через певний
часовий проміжок. [4; 52]
Таким
чином, інформація часто не інтерпретується, а особистість не отримує поштовх до
подальшого вдосконалення. В результаті виявляється незадіяною дуже важлива особистісна
структура - динамічна здатність до розуміння. Тим часом саме здатність людини
до розуміння і інтерпретації лежить в основі вироблення власних поглядів і
думок. Книга - це ціле, якою б не
була природа цієї цілісності. [2; 30]
Спілкування
за допомогою книги може здійснюватися і на міжособистісному рівні, і між
соціальними групами і шарами. І це закономірно, адже книга являєтся засобом формування між-групової єдності і внутригруппового спілкування. Тому книга часто є
виразником не тільки особистої думки, а й группової ідеї. Ідею не можна назвати інформацією в
чистому вигляді, як і книжковий текст можна вважати творенням тільки автора. Як будь-яка структурна єдність, текст формуєтся за власними законами, що відображає
специфіку культурного середовища. Тому не випадково, що перетворення ідеї в
книгу і наступне життя книги
залежать не тільки від соціальної цінності ідеї, але і від її ставлення до
інших ідей, які вже живуть в суспільстві. А значення
тієї чи іншої книги, її «визнання», часто залежить від відповідної розстановки
громадських сил. Хоча
трапляється, що саме ідея, закладена в книзі, служить поштовхом до утворення
нової соціальної спільності.
Значення
книги як специфічної форми міжособистісної і групової взаємодії різні. Так, особливе значення мають функції книги
і спілкування з приводу закладених в ній ідей і думок для наукової спільноти та творчої інтелігенції. Тут поява
книги, включення її в науковий обіг і її позитивна
оцінка - це фіксований етап у розвитку наукової думки. Ідеї, смисли, закріплені в книзі, відчужуються від автора і
продовжують жити самостійним
життям. Зберігає своє значення і наукова періодика як форма обміну думками та
ідеями. Це зовсім не означає, що інші засоби комунікації тут не задіяні, але все ж хочеться ще раз наголосити на особливому значенні, яке в даному випадку має книга.
Є ще один істотний аспект, який дозволяє книзі
протягом століть функціонувати в культурі. В даному випадку можна говорити про
те, що книга не тільки елемент сучасної культурної комунікації, а й основа наступності
культури. Це пов'язано з архетипною
природою книги. Дійсно, книга - це не тільки артефакт, конкретний предмет культури.
Книга - це ще й архетип, якийсь структурований образ, що проходить крізь
століття людської культури.
З архетипною природою книги пов'язана надія
на цілісне осягнення світу. Не випадково в кожній розвиненій культурі ми знаходимо «Велику
книгу», що має неминуще значення і дає відповіді на всі питання. Така, наприклад,
Біблія для християнської культури. Така «Велика книга» - своєрідне втілення
прообразу книги, несе надособистісний сенс. Той же сенс людство намагається
осягнути і через всі безліч і
різноманіття створених ним книг. Архетипний образ книги служить організуючою
віссю творчої свідомості, джерелом спонтанної творчої активності. [1; 24].
У процесі спілкування з книгою людина отримує
можливість інтегрувати різні шари індивідуального та колективного несвідомого,
піднімаючись на новий щабель індивідуального розвитку.
СПИСОК
ЛИТЕРАТУРЫ
Адамов Е.Б.
Художественный образ книги: Конспект лекцій для студентов. М.,1993. С. 23
Бланшо М.
Неосуществимость книги ( Фрагменты ) // Книга в пространстве культуры. М.,
2000. С.30
Гречихин
А.А., Здоров И.Г. Информационные издания. Типология и основные особенности
підготовки. М., 1988. С. 31-57
4.
Григорьянц Е. И. Книга в контексте современной культурной комуникации / Е. И. Григорьянц // Книга. Иследования и материалы. 2004. Вып. 82. С. 51–59.
5. Ямчук К.Т. Книга в коммуникационном процессе (
ценностный поход ). М., 1994. Вып. 68. С. 38-48
Якубенко Ярослав Анатольевич
01601 г. Киев, вул. Щорса,
36, бібліотека, (044) 529-98-34
Україна
03148, м. Киев, пр-т Леся Курбаса,
5а, кв. 228
домашній тел.
(044) 407-92-42
моб.
Тел.. 098-251-85-35 ; 066-790-92-28