Про особливості та типи реагування на психогенні розлади у осіб різної статі.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Доцент кафедри загальної та медичної психології Корнієнко В.В.

Дніпропетровська дитяча клінічна лікарня №5

Головний лікар Фоменкова Н.В.

Відомо, що в сучасних умовах життя в Україні збільшується навантаження на емоційну сферу людини та підвищуються вимоги до її адаптаційних можливостей, що доповнює цілий ряд складових, які є сприятливим підгрунтям щодо ризику виникнення психогенної патології як у вигляді невротичних так і психосоматичних порушень Це дає змогу ще раз усвідомити, що етіопатогенез психогенних порушень визначається комплексом причин зі структурою, що дублює багаторівневу структуру організації людини з біологічним, психофізіологічним і соціально-психологічним рівнем функціонування (Шхвацабая І.К., 1974 Логінів А.С., 1977, Аршава І.Ф., Корнієнко В.В.,(2006, 2013, 2014).

Метою нашого дослідження є порівняння та аналіз закономірностей реагування на хворобу осіб з психогенними розладами в залежності від статі.

Гіпотеза полягає у тому, що у осіб жіночої та чоловічої статі реакції на хворобу матимуть різні прояви.

У лікарнях м. Дніпропетровська нами було обстежено психологічними методиками 68 хворих на гіпертонію та виразку шлунку: з них 32 особи жіночої статі та 36 осіб чоловічої статі. Також представлена контрольна група з 48 чоловік – умовно здорових людей.

Результати емпіричного дослідження хворих на виразку шлунку показали, що показники за шкалою фрустрації найменші зафіксовано в чоловіків і становлять 6 балів, в жінок -8, за максимальними показниками у чоловіків 12 балів, а в жінок -16;за шкалою агресивності у чоловіків - 6, у жінок -7 балів, за вищими показниками менше значення знов у чоловіків - 10 балів, а в жінок -14 балів; за шкалою ригідності - у чоловіків - 8 балів, у жінок - 9, за максимальними показниками в чоловіків 11 балів, а в жінок майже вдвічі перевищує і становить - 20 балів.

За результатами видно, що за усіма шкалами показники жіночої статі хворих на виразку шлунку вищі за показники чоловічої статі з такою ж патологією, що можна припустити більш емоційним ставленням до життєвих ситуацій.

Результати досдідження осіб чоловічої та жіночої статі хворих на гіпертонію показали, що максимальні показники жіночої статі за шкалою фрустрації, агресивності та ригідності вищі за максимальні показники чоловічої статі, за усіма шкалами, а за мінімальними показниками майже однакові. Це каже про те що у людей з гіпертонією такі прояви як агресія, побоювання, страх, незмінність поведінки, поглядів – займають головні позиції у житті .

Результати дослідження жінок та чоловіків хворих на виразку шлунку за методикою ЛОБІ відбиті на малюнку 1.

Малюнок 1.

На діаграмі наглядно представлено кількісні вибори осіб жіночої та чоловічої статі хворих на виразку шлунку, порівнюючи їх між собою можна зробити наступні висновки:

Співпали результати за шкалою анозогнозичний, що свідчить про однакове невідповідальне ставлення до себе; та за шкалою ергопатичний, що каже про «відхід до роботи» від хвороби однаковий і в жінок, і в чоловіків.

За шкалою паранояльний, у жінок вдвічі менше виборів, ніж у чоловіків, але все ж достатня кількість людей реагує саме крайньою підозрілістю до лікарів, ліків та усіляких наврочень.

А за шкалою неврастенічний показники жінок навпаки, вдвічі перевищують чоловічі показники, що говорить про частіші випадки спалахів роздратування зі сторони жіночої статі, хворих на виразку.

Шкали: гармонійний, сенситивний, егоцентричний, ейфорічний зустрічаються у виборах лише осіб чоловічої статі, можна припустити, що чоловіки із виразкою шлунку більш прихильні до оточуючих, враховують їхнє ставлення до себе, полюбляють щоб за ними доглядали, а також можуть відкидати усі думки про хворобу, що може загрожувати різноманітними ускладненнями.

Шкали іпохондричний та апатичний зустрічаються тільки у жінок, де спостерігається одночасно надія на успіх лікування та зневіра, вишукування різноманітних ускладнень та повна байдужість до своєї долі. Ці дані підтверджуються теорією покинутості.

У хворих на гіпертонію однакові показники кількості виборів жіночої та чоловічої статі, зустрічаються за шкалами: ергопатичний та паранояльний. Більш високу кількість показників за шкалою сенситивності мають чоловіки, а у жінок цей показник вдвічі менший, це каже про те, що більшість чоловіків хворобливо сприймають свою «неповноцінність», соромляться довіритись людям про свої хвороби, щоб не пліткували та не засуджували.

За анозогнозичною шкалою теж більша кількість показників у чоловіків, це свідчить про більшу безвідповідальність по відношенню до себе, відкидання думок про хворобу. Таке ставлення до себе може призвести до застарілості хвороби та ускладнень .

За шкалою ейфоричність у чоловіків кількість показників теж більше, ніж у жінок. Тривожний, іпохондричний, апатичний, неврастенічний, егоцентричний – вибори за цими шкалами зустрічаються тільки у жінок, які хворіють на гіпертонію, це свідчить про постійне хвилювання по-відношенню до несприятливого перебігу хвороби, можливих ускладнень, неефективності та навіть небеспечності лікування. Вони або ж вишукують у себе ускладнення та перебільшують симптоми, або демонтрують повну байдужість до своєї долі, перебігу хвороби. А демонстрація “дратівливої слабкості”, спалахів роздратування, нестриманості, виставляння напоказ своїх страждань – всі ці риси притаманні лише жінкам, хворих на гіпертонію.

Отже, гіпотеза нашого дослідження про те, що у осіб жіночої та чоловічої статі реакції на хронічні психогенні розлади матимуть різні прояви, повністю підтвердилася.

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение/Пер. с англ. С. Могилевского. М.: Изд – во ЭСКИМО-Пресс, 2002. – 352 с. (Серия «Психология без границ»).

2. Карвасарский Б.Д. и др. Клиническая психология., 2002 г.,

3. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. — М., 2004.

4. Соловьева С.Л. Психологическая коррекция агрессивных тенденций больных гипертонической болезнью. Пособие для врачей. — СПб, 2001.

5. Менделевич В.Д., Соловьева С.Л. Неврозология и психосоматическая медицина. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.

6. Wamala, S.P. Large social inequalities behind women's risk of coronary disease / S.P. Wamala // Lakartidningen. 2001. - Vol. 17, № 3. - P. 177-81.

7. . Weingarten, M. Psychiatric liaison with a primary care clinic 14 years experience / M. Weingarten, V. Granek // Israel J. Psych. Related Sei. - 1998. -Vol. 35, №2.-P. 81-8.

8. Weinstein, A.G. Caring for the severe by asthmatic child and family. The rationale for family systems integrated medical. Psychological treatment / A.G. Weinstein, C. Cyenkin, D. Faust // J. Asthma. 1997. - Vol. 34, № 4. -P. 345-52.

9. Wood, D.L. Physically manifested illness in children and adolescents. A behavioral family approach / D.L. Wood // Child Adolesc. Psych. Clin. N.Am.-2001.-Vol. 10, №3.-P. 543-62.

10. Woods, S. Who escapes or remains a victim of bullying in primary school? / S. Woods, M. Samara // Brit. J. Develop. Psychol. 2009. -Vol. 27.-P. 835-51.

11. Yildiz, S. Evaluation of internal behaviors of children with congenital heart disease / S. Yildiz // J. Ped. Nurs. 2001. - Vol. 16, № 6. - P. 449-52.