Економічні науки /10. Економіка підприємства

 

Мазур О.І.,  к.е.н Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Економічна сутність поточних витрат в сучасних умовах господарювання

Поточні витрати  відіграють важливу роль в економіці будь-якого суспільства. Поточні витрати охоплюють усі сторони життя людей, усі стадії суспільного виробництва, формують систему кругообігу доходів та продуктів суспільства. Не менше значення мають поточні витрати і для життєдіяльності підприємства – окремого господарюючого суб’єкта ринку.

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. В зв'язку з цим зростає  і роль управління поточними витратами [2].

Економічний зміст поняття витрати підприємства досліджували ще класики політичної економії. Сміт А. ввів поняття абсолютні витрати, Рікардо Д. – автор теорії порівняльних витрат. Під терміном витрати вони розуміли середні сукупні витрати на одиницю продукції, чи ціну виробництва з урахуванням рентних платежів.

Відповідно до марксистської концепції витрати виробництва – це те, що коштує товар власнику, тобто сума витрат на придбання засобів виробництва та робочої сили (постійний та змінний капітал). Крім специфічних капіталістичних витрат К.Маркс відрізняв дійсні витрати виробництва товарів (затрат праці), що формують його вартість.

У класиків теорії граничності (К.Менгер, Ф.Візер) витрати представлені як психологічне явище, основане на граничній користі. Поняття витрати у маржиналістичній економічній теорії відносяться до окремого підприємства, витрати та доходи якого розглядаються як функція від масштабів виробництва.

За суб’єктивістською теорією витрат (Ф.Візер) альтернативних можливостей дійсні витрати виробництва конкретного товару дорівнюють найвищій корисності тих благ, котрі суспільство могло б отримати, якби по-іншому використовувало виробничі ресурси, що були затрачені.

Інституційна теорія витрат найбільш яскраво була висвітлена у роботах Дж.К.Кларка та Джона А.Гобсона, в яких ретельно досліджувались проблеми накладних (непрямих) витрат, типи витрат, людські витрати.

Неокласична теорія витрат виробництва розглядає їх як сумс витрат – постійних та змінних – на придбання факторів виробництва [1].

Таким чином, підсумовуючи різні підходи до визначення сутності витрат, необхідно підкреслити наступне: для визначення у що обходиться виготовлення продукції, підприємство повинно здійснювати її вартісну оцінку за речовим та кількісним складом, а також за складом та кількістю витрат праці, що потребує її виготовлення

Відповідно до стандартів бухгалтерського  обліку (ПСБО №16), поточні витрати визначаються як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів чи зменшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником).

У системі обліку витрат, яка є основою управління ними, чітко визначають об’єкт та терміни визначення витрат. Витрати визначаються одночасно зі зменшенням активів, чи збільшенням зобов’язань, вони повинні бути прямо пов’язаними з прибутком, що одержує підприємство у певному періоді.

Якщо активи забезпечують одержання економічної вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу їх вартості між відповідними звітними періодами, наприклад амортизація основних фондів.

Поточні витрати пов’язані перш за все з вирішенням у процесі господарської діяльності ряду задач, таких як закупівля товарів, їх транспортування, зберігання, реалізація, утримання персоналу терміном до одного року.

За економічною сутністю поточні витрати торговельного підпри­ємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці, що виражені у вартісній (грошовій) формі і яка необхідна для здійснення торговельно-технологічного процесу, доведення товарів від виробника до кінцевого споживача, що в свою чергу передбачає перетворення товарів на гроші; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріаль­них, трудових та фінансових ресурсів.

До складу поточних витрат підприємства торгівлі входять витрати обігу – представлені в грошовій формі витрати підприємства на здійснення процесу реалізації товарів, які складають за своєю суттю собівартість послуг з доведення товарів від виробника до споживача та пов’язаних із зміною форм вартості.

До складу витрат обігу включають операційні витрати, транспортно-заготівельні витрати, що припадають на реалізовані товари, та відсотки за кредит, що відносяться до витрат фінансової діяльності.

Організація витрат на підприємствах контролюється і регламентується. Від своєчасного і якісного внутрішнього контролю залежить не тільки збереження коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Внутрішній контроль включає усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Управління спрямовано на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.

Ефективне управління поточними витратами забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку, а також дозволяє зменшити потребу підприємства в позиковому капіталі, та прискорити оборот власного, звільнити певну частку грошових коштів та спрямувати її на певні інвестиційні проекти для отримання додаткового прибутку, або на оновлення активів підприємства.

Також слід зазначити, що в умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль економічного аналізу господарської дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер й обсяги, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів та їх використання, власний капітал, зобов'язання і фінансові результати діяльності.

Аналізуючи усе вищесказане, зазначимо, що поточні витрати  підприємства у всіх їх формах та видах безперечно є найважливішим самостійним об’єктом фінансового менеджменту, що потребує поглиблення теоретичних основ і розширення практичних рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку поточні витрати  відіграють у розвитку підприємства та формуванні кінцевих результатів його фінансової діяльності.

Отже, в ринкових умовах господарювання потенційний власник повинен дати відповіді на такі стратегічні питання: якими повинні бути величина та оптимальний склад поточних витрат підприємства, що дають  змогу досягнути найбільшого добробуту його власників, акціонерів, трудового колективу; де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура; як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Література

1.     Економіка підприємства. Підручник / За ред. Н.М. Ушакова – К.: КНТЕУ 2005 – 269с.

2.     Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навчальний  посібник – К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с.