Волкова
С.Ф.
кандидат
економічних наук, доцент кафедри економіки промисловості
Одеської національної
академії харчових технологій
Гончар А.Я.
магістр кафедри економіки
промисловості
Одеської національної
академії харчових технологій
Напрямки
підвищення стимулювання виробництва шляхом ефективного оподаткування
підприємств молочної галузі
Сьогодні, коли в
Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та
політичній сферах, питання створення ефективної системи оподаткування в країні
є досить актуальним. Адже від механізму стягнення податків залежить формування
доходної частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме
податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням
коштів до бюджету. Ефективність податкової системи
визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс завдань,
пов’язаних з керованістю економіки як системи, розвитком виробництва,
підвищенням життєвого рівня населення.
В
сучасних умовах нестабільності виробництва, кризових явищ, особливо в аграрному
секторі, податкова система України функціонує ефективно лише з фіскальних позицій, чим стримує і
гальмує розвиток малого і середнього бізнесу. Більшість підприємств, що
функціонують, працюють на межі банкротства або з мінімальною рентабельністю.
Тобто навіть при достатньо успішному функціонуванні потрібно оптимізувати
оподаткування підприємства. Причому в нашій країні податковий тягар досягнув
таких значень, що деякі підприємства просто повинні «тінезувати» свою діяльність.
Податкова
система України є недосконалою з безліччю існуючих проблем. Так, однією з них є
податкове адміністрування, так як саме система адміністрування податків
залишається чи не найголовнішою перешкодою на шляху гармонізації відносин між
фіскальними органами та платниками податків. Крім того, основними проблемами
податкової системи України є:
-
податкове законодавство зосереджене, в
першу чергу, на фіскальній функції податків і зовсім не враховує такі цілі
оподаткування як стимулювання виробництва, інновацій, інвестування, розвиток
підприємницької діяльності;
-
зменшення податкових надходжень до
Державного бюджету та збільшення частки неподаткових надходжень, внаслідок чого
державний вплив має більш комерційний характер, аніж регулюючий;
-
нерівномірне податкове навантаження на
підприємства, які працюють легально, і на підприємства, що приховують свої
прибутки;
-
нестабільна та неузгоджена законодавча
база, лобіювання певних інтересів;
-
велика кількість малоефективних
податків, які потребують надмірних адміністративних витрат;
-
затяжний процес повернення ПДВ з бюджету
після його сплати та «вибірковий» принцип повернення даного податку;
-
широкомасштабне ухилення від
оподаткування.
Усі вищеназвані проблеми говорять про
те, що податкова система України є недосконалою і гостро потребує реформування
і передусім удосконалення законодавства.
Саме тому серед науковців і досьогодні продовжуються дискусії з приводу
оптимального рівня податкового тягаря, так як він формує у підприємства
можливості до розширеного відтворення. Прибічники високого податкового тягаря
приводять в приклад досвід країн Північної та Західної Європи, у яких завдяки
високим ставкам оподаткування були досягнуті успіхи в соціальному захисті
населення [1;2]. Їх опоненти, і
ми з ними згодні, відмічають, що перед
тим як підвищувати рівень оподаткування країна повинна пройти так званий «адаптаційний»
період з помірними ставками податків для того, щоб відбувся плавний перехід в
економіці і не відбулося різкого відходу значної частки бізнесу в «тінь» [3].
Тому напрямками реформування податкової системи, виходячи з її сучасного
стану, повинні стати:
1. Спрощення системи оподаткування та зменшення податкового навантаження:
Ø
реформування
податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств шляхом заміни їх
на податок з обороту реалізації, при цьому ставка даного податку буде залежати
від того, які були у підприємства обсяги реалізованої продукції. Розрахуємо
ставку податку з реалізації за допомогою табл.1., використавши дані Державної
податкової адміністрації України.
Таблиця 1 - Розрахунок
ставки податку з реалізації
|
№ п/п |
Показники |
2006 рік |
2007 рік |
|
1 |
Обсяг реалізованих товарів та послуг, млрд. грн
(в діючих цінах). В тому числі: |
1023 |
1105 |
|
2 |
- обсяг реалізованої сільськогосподарської
продукції |
92 |
102 |
|
3 |
- обсяг реалізованої інноваційної продукції |
25 |
29 |
|
4 |
- обсяг експорту товарів та послуг |
575 |
618 |
|
5 |
- обсяги роздрібної торгівлі та доходів
ресторанного господарства |
331 |
356 |
|
6 |
Надходження в бюджет (млрд. грн) від: |
|
|
|
7 |
- ПДВ |
23,1 |
26,2 |
|
8 |
- податку на прибуток підприємств |
18,3 |
20,4 |
|
9 |
Ставка податку з реалізації при заміні ним податку
на прибуток та ПДВ ((ряд.7+ряд8)/ряд.1), % |
4,23 |
4,57 |
Отже, для
збереження поточних надходжень в бюджет після скасування ПДВ та податку на прибуток,
в 2006-2007рр. ставка податку повинна була б дорівнювати 4,23-4,57% . Крім
того, необхідно врахувати недоїмку податкових платежів до бюджету, яка за
розрахунками ДПА України в 2006 та 2007 році склала відповідно 3,2 та 3,6% від
обсягу реалізованих товарів та наданих послуг. Виходячи з цього, ставка має
бути не нижчою чим 7,43% та 8,17%. Ставка даного податку повинна бути
диференційована, регресивна по
відношенню до доходу і залежати від
обсягів реалізації підприємства. В табл. 2 зображена, розроблена нами, умовна
шкала ставок податку з обороту реалізації.
|
Показник валового доходу
підприємства за рік, тис.грн |
Ставка податку з обороту, %
|
|
До 25 000 |
11,8
|
|
25 001 – 50 000 |
11,3
|
|
50 001 - 100 000 |
10,8 |
|
100 001 – 150 000 |
10,5 |
|
150 001 – 250 000 |
10,1 |
|
250 001 – 400 000 |
9,7 |
|
400 001 – 600 000 |
9,3 |
|
600 001 – 850 000 |
8,9 |
|
850 001 і більше |
8,5 |
На практиці це призведе до того, що підприємствам
буде економічно вигідніше офіційно займатися прибутковою діяльністю. Цей
захід дозволить підприємствам дійсно декларувати їхній реальний дохід від усіх
видів діяльності, що призведе до значного підвищення цього показника та може
буди стимулом для збільшення обсягів виробництва. Держава, в даному випадку,
скоротить витрати на адміністрування податків, які будуть скасовані.
Окрім цього така диференціація ставок
дасть змогу надати пільги таким важливим напрямкам української економіки як
сільське господарство (для вирівнювання диспропорції між цінами на
сільськогосподарську та промислову продукцію) і наукова та інноваційна
діяльність (для стимулювання розробки та виробництва високотехнологічної
продукції);
Ø
об’єднання всіх
соціальних фондів в один та зменшення ставки соціальних нарахувань до 20-21%
(наприклад, в США даний норматив складає 21,5%, в Великобританії – 15,6%, в
Канаді – 14,8% тощо). Деякі автори [4] пропонують компенсувати втрачені
надходження в Пенсійний фонд та інші фонди шляхом персоніфікації пенсійних
накопичень та капіталізації коштів даного фонду для того, щоб вони працювали
самі на себе, збільшуючи тим самим заощадження майбутніх пенсіонерів. Саме
велике соціальне навантаження змушує керівників підприємств сплачувати значну
частину заробітної плати «в конвертах»;
Ø
компенсує
втрачені соціальні нарахування до Пенсійного та інших фондів також впровадження
податку на майно фізичних осіб. Запровадження податків на майно фізичних осіб
дасть змогу певною мірою зняти податкове навантаження з виробництва (зниження
соціальних податків, які встановлені відносно витрат на оплату праці
працівників) і перенести його до сфери споживання. В Україні 75-80% населення живе нижче від середнього рівня
матеріального забезпечення, 15-20% - має середній рівень статків і лише 3-5% населення можуть бути віднесені до багатого класу.
Даний податок має нівелювати значну диференціацію у доходах населення, а тому
повинен мати соціальну спрямованість і враховувати матеріальний рівень життя
платника податку. Так як фізичні особи володіють декількома видами майна, то
зазначений податок необхідно пов’язати насамперед з об’єктами нерухомості –
квартири, будинки, будівлі невиробничого призначення та земля, яка не є
сільськогосподарською. Якщо оподатковувати відразу всі види майна, то це
призведе до значного посилення податкового навантаження, що вкрай небажано.
Щодо майна юридичних осіб,
то запровадження оподаткування їхнього майна до розв’язання основних проблем у
сфері виробництва позитивних результатів не дасть, оскільки зросте і так надто
високий податковий тягар;
2. Запровадити жорсткий контроль
за виробництвом, переміщенням та реалізацією товарів підакцизної групи;
3. Підвищити роль рентної плати
та платежів на видобуток природних корисних копалин, а також платежів за
використання лісових та земельних ресурсів з урахуванням диференційованої
ренти.
4. Зробити податкове законодавство
простим, прозорим та послідовним, а саме:
Ø прийняття Податкового кодексу, який
має стати головним законодавчим актом, що регулюватиме усі податкові взаємини у
суспільстві;
Ø скасування малоефективних податків;
Ø забезпечення «прозорості» податкових надходжень та
розподілу бюджету;
Ø забезпечення того, щоб зміни ставок податків, зборів,
механізму їх сплати приймалися не пізніше, ніж за шість місяців до початку
нового бюджетного року і набирали чинності з початку нового бюджетного року;
Ø терміни та визначення в податкових законах мають бути
загальноприйняті і не визначатися по-новому в кожному податковому законі.
Розглянемо як теоретичні положення реформування
податкової системи вплинуть на практиці
на виробничо-господарську діяльність харчового підприємства ТОВ «Тірас» - ТМ «Мозаїка», яке
спеціалізується на виготовленні морозива і є на протязі декількох років
збитковим. В табл.3 представлені всі види податків, які сплачує дане
підприємство та частку кожного з них в загальному обсязі податкових
відрахувань.
Аналізуючи оподаткування підприємства ТОВ «Тірас» - ТМ «Мозаїка», бачимо, що
частка податкових відрахувань та зборів (загальнодержавних та місцевих) в
загальному обсязі по відношенню до чистого доходу підприємства за 2006-2007рр. відповідно дорівнює 24,18%
та 24,76%. По структурі податкових відрахувань видно, що біля 80% всіх
податкових витрат займає податок на додану вартість.
Припустимо, що дійсно реформування
податкової системи пройшло по вище зазначеній схемі. Візьмемо за базовий 2006
рік. Показник чистого доходу від усіх видів діяльності склав 20170,5
тис.грн., відрахування по податку на прибуток
підприємств та ПДВ в сумі склали 4065,4 тис. грн.
Таблиця 3 Податкові відрахування на підприємстві ТОВ «Тірас» -
ТМ «Мозаїка» в 2006-2007рр.
|
Показник |
2006 рік |
2007 рік |
||
|
Сума, тис.грн |
% |
Сума, тис.грн |
% |
|
|
Чистий дохід |
20170,5 |
- |
18579,4 |
- |
|
Всього податків та відрахувань, у т.ч. |
4876,56 |
100,00 |
4599,36 |
100,00 |
|
1. Податок на прибуток
підприємства |
31,3 |
0,64 |
0 |
- |
|
2. ПДВ |
4034,1 |
82,72 |
3715,9 |
80,79 |
|
3. Сума зборів на
обов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового
соціального страхування |
388,6 |
7,97 |
408 |
8,87 |
|
4. Суми внесків (нарахованих)
загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів): |
419,98 |
8,61 |
472,97 |
10,28 |
|
- плата за землю |
66,095 |
1,36 |
71,40 |
1,55 |
|
- податок з власників
транспортних заходів та інших самохідних машин |
13,78 |
0,28 |
14,63 |
0,32 |
|
- збір за спеціальне
використовування водних ресурсів |
0,544 |
0,01 |
0,598 |
0,01 |
|
- збір за забруднення
навколишнього середовища |
1,42 |
0,03 |
1,75 |
0,04 |
|
- збір на обов’язкове
державне пенсійне страхування (нарахування) |
338,14 |
6,93 |
384,59 |
8,36 |
|
5. Суми внесків
(нарахованих) місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів): |
2,58 |
0,05 |
2,49 |
0,05 |
|
- комунальний податок |
0,41 |
0,01 |
0,38 |
0,01 |
|
- податок з реклами |
2,17 |
0,04 |
2,11 |
0,05 |
Частка податкових відрахувань в чистому
доході , %
|
24,18 |
- |
24,76 |
- |
По запропонованій шкалі ставок податку з
чистого доходу ми бачимо, що підприємство повинно оподатковуватися за ставкою
11,8%. Приходимо до висновку, що в Державний бюджет буде відраховано:
Податок
з чистого доходу = 20170,5 * 11,8 / 100=2380,12 (тис. грн.)
На
перший погляд Державний бюджет не отримує суму коштів рівною:
4065,4 –
2380,12 = 1685,28 (тис. грн.)
Більш
того, об’єднавши всі соціальні фонди в один, при цьому знизивши загальну ставку нарахувань з
37,2% (розглядаємо дані 2006 року) до 21%
та утримання із заробітної плати з 16,5% до 15% (13% - прибутковий
податок з фізичних осіб та 2% - до загального державного соціального фонду) до
бюджету країни не надійде сума:
(338,14 + 388,6) – (338,14*0,21 / 0,372 + 388,6*0,15 / 0,165)= 182,58 (тис.грн)
Фактично
буде сплачено 544,16 тис.грн.
Але запропонований
захід також має на меті і стимулювання виробництва та збільшення обсягів
реалізації. Результатом може бути збільшення чистого доходу до 25 001 тис грн.,
і тоді податок сплачений державі буде становити:
25 001
* 11,3 / 100 =2825,11 (тис.грн)
Крім того, за
умови, що лише 50% величини заробітної плати працівників підприємство декларує,
а інша половина сплачується «в конвертах» (хоча на практиці ця величина досягає
близько 70% заробітної плати), проведена реформа дасть змогу вивести «з тіні»
доходи працівників підприємства і до бюджету буде сплачена слідуюча сума (фонд
оплати праці в 2006 році склав 1128,59 тис.грн):
1128,59
* 1,5 *(0,21 + 0,15)= 609,44 (тис.грн)
Тобто,
збільшуючи виробництво та реалізацію продукції підприємством, а також виводячи
доходи працюючих «з тіні», Державний бюджет отримує додаткові кошти. Більш
того, стимулювання виходу з тіньового сектору різного роду виробництв,
дозволить Державному бюджету отримати додатково близько 22% коштів податкових
відрахувань. Іншим джерелом ефективного використання бюджетних коштів, будуть
результати скасування ПДВ, а як відомо в останні роки Державний бюджет
відшкодовує більші суми цього податку, ніж має відрахувань від діяльності
підприємств. Перевищення складає близько 34%. Державний бюджет отримає також
додаткові кошти за рахунок введеного податку на майно фізичних осіб. Більш
того, до Державного бюджету надійдуть додаткові кошти за рахунок зниження
витрат на адміністрування скасованих податків до Пенсійного фонду, фонду по
тимчасовій втраті працездатності, фонду зайнятості та фонду соціального
страхування від нещасного випадку на
виробництві.
Тобто, ми бачимо
ефективність запропонованого заходу для даного підприємства, а отже аналогічним
способом і для інших підприємств-виробників продукції. Ефективність заходу для
Державного бюджету буде залежати від дій уряду, який зможе реалізувати цю
пропозицію і забезпечити заходу не тільки фіскальний, але й регулюючий
характер. Пропоновані напрямки удосконалення української податкової системи
дозволять:
-
ввести єдину систему оподаткування для
малого, середнього та великого бізнесу;
-
об’єднати соціальні фонди;
-
зменшити тінізацію економіки;
-
спростити податкове законодавство,
бухгалтерський та податковий облік підприємств;
-
ввести додаткові фінансові вигоди для
підприємств, які виконують наукові, науково-досліджувальні роботи, застосовують
та виробляють сучасну високотехнологічну продукцію;
-
забезпечити державну підтримку
виробників аграрної продукції;
-
зменшити соціальний тягар і встановити
оптимальне співвідношення між соціальними нарахуваннями та податками;
-
зменшити кількість працівників
контролюючих органів, їх можливості трактувати податкове законодавство та
визначати долю підприємств, а відповідно, зменшити хабарництво.
Література
1.
Амоша А., Вишневський В. До питання про
оцінку рівня податків в Україні. «Економіка України», №8, 2002, с.12-14.
2.
Архангельський Ю., Радзиєвський А.,
Алексєєв А. Бідність, податки та економічний ріст. «Економіка України», №5,
2006, с.67.
3.
Малашонок Б., Владимирський Г. Податкова
терапія виробничої кризи. «Економіка України», №4, 2006, с.35.
4. Борейко В. Як зменшити відсоток відрахувань в
Пенсійний фонд. «Економіка України», №10, 2006, с.30-35.