Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

студент Гончарук В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Основні підходи до оцінки продуктивності праці робітників торговельного підприємства.

 

Найбільш загальним та універсальним показником, який відо­бражає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства є продуктивність праці робітників.

Різноманітність підходів до визначення результату праці в торгів­лі та оцінки розмірів використаних трудових ресурсів обумовила формування системи показників продуктивності праці.

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці ро­бітників торговельного підприємства є виробок, який визначається середнім розміром товарообігу на одного працівника підприємства:

,

де П - середня виробка на одного працівника, грн;

Т - розмір товарообігу за період у фактичних цінах, грн;

n - середньоспискова чисельність робітників підприємства, чол.

Цей показник характеризує обсяг товарообігу, реалізованого од­ним робітником підприємства торгівлі за певний проміжок часу.

Незважаючи на широке використання та простоту розрахунку, рі­вень та динаміка цього показника не дозволяє повною мірою відтво­рити рівень продуктивності праці та його зміну, провести порівняль­ний аналіз.

Він не враховує трудомісткості реалізації окремих товарних груп, зрушень в структурі товарообігу та змін в трудомісткості продажу то­варів. Крім того, в умовах інфляції зростання обсягу товарообігу від­бувається не в результаті зростання фізичної маси товарів, що реалі­зуються, а в зв'язку зі зміною рівня цін на товари.

З метою нейтралізації означених недоліків для дослідження ди­наміки продуктивності праці доцільно додатково використовувати на­ступні показники:

 

1. Продуктивність праці в порівняльних цінах:

,

де Пп - середній виробіток на одного працівника у порівняльних цінах, грн;

Т - товарооборот у фактичних цінах, грн;

п - середньоспискова чисельність робітників підприємства, осіб;

Іц - індекс зміни цін даного періоду порівняно з базовим періо­дом.

Розрахунок цього показника дозволяє нейтралізувати вплив фак­тору зміни цін на значення показника продуктивності праці.

 

2. Продуктивність праці в порівняльних цінах на один людино-день:

,

де Пп - обсяг товарообороту в порівняльних цінах на один відпрацьований людино-день, грн;

Т - обсяг товарообороту у фактичних цінах, грн;

ІЦ - індекс зміни цін даного періоду порівняно з базовим періодом;

n - середньоспискова чисельність робітників підприємства, осіб;

t - фонд відпрацьованого часу одним робітником, дн;

(nt) - загальні трудові витрати за період, люд. дн.

Цей показник дозволяє отримати розмір обсягу товарообороту, що виробив у середньому один працівник торговельного підприємства за один день. Продуктивність праці на один відпрацьований людино-день, як і попередній показник, враховує дію цінового фактора впро­довж періоду, а також вплив зміни режиму роботи торговельного під­приємства (кількості робочих днів у періоді).

Значення цього показника зростає при необхідності порівняння рівня продуктивності праці за періоди, протягом яких торговельне підприємство працювало різну кількість робочих днів та годин (в зв'язку з ремонтом, вимушеним закриттям, реорганізацією тощо).

 

3. Продуктивність праці в порівняльних цінах та структурі това­рообігу:

де Птр - обсяг товарообороту у порівняльних цінах на одного робіт­ника, скоригований на коефіцієнт трудомісткості реалізації товарів, грн;

Т, - обсяг товарообороту у фактичних цінах, отриманий від продажу і-ї   групи товарів або і-м відділом магазину, грн;

Іц - індекс росту цін цього періоду  порівняно з базовим періо­дом;

n - середньоспискова чисельність робітників торговельного підприємства, чол;

КТі - коефіцієнт трудомісткості реалізації і-ї товарної групи або трудомісткість реалізації товарів і-м відділом магазину;

Коефіцієнт трудомісткості розраховується за формулою:

де tі - час на реалізацію і-ї товарної групи вартістю одна грн. або на реалізацію і-м відділом магазину товарів на одну грн.;

t - середній розмір часу на реалізацію магазином товарів вар­тістю одну грн., сек.

Розрахунок продуктивності праці на базі оцінки трудомісткості реалізації окремих товарних груп дозволяє порівнювати рівень про­дуктивності праці при зміні в структурі товарообігу, по товарних від­ділах одного підприємства та кількох підприємств аналогічного про­філю. Незважаючи на певну неточність розрахунку трудомісткості, практичне використання даного показника дозволяє отримати певне уявлення про вплив структурного фактора та його значення.

 

4. Продуктивність праці по реалізації одиниці товару:

де Кі - кількість натуральних або умовно-натуральних одиниць реалізації і-го товару;

ni - чисельність робітників підприємства, зайнятих реалізацією і-го товару;

t - фонд відпрацьованого часу одним робітником (днів або годин);

Цей показник продуктивності є натуральним, оцінює продуктив­ність не в грошовому вимірі, а як кількість одиниць товару, яку реа­лізує один працівник за період оцінки.

У торгівлі використання цього показника продуктивності доціль­не в підприємствах та товарних відділах, що реалізують складні по­бутові, мірні або штучні товари (тканини, бакалія, хліб та інше) при наявності відповідного інформаційного забезпечення.

 

5. Продуктивність праці в порівняльних цінах на одиницю торгово-оперативного персоналу:

де nоп - чисельність торгово-оперативного персоналу;

ПВоп - питома вага торгово-оперативного персоналу, в долях одиниці.

Застосування цього показника дозволяє врахувати вплив на рівень продуктивності праці змін в складі персоналу підприємства.

Усі розглянуті вище показники продуктивності праці в якості ре­зультату праці використовують обсяг реалізації товарів у вартісному або натуральному вимірі. Витрати праці оцінюються кількістю робіт­ників чи обсягом відпрацьованих людино-годин.

Таким чином проаналізувавши підходи різних авторів до оцінки продуктивності праці, можна зробити висновок, що в загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці ви­значається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що вироб­ляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, змі­ну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

 

Література:

 

1.     Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства.// Актуальні проблеми економіки 2007, № 2;

2.     Оптимізація трудового потенціалу в системі менеджменту персоналу промислового підприємства / / Актуальні проблеми екноміки, 2006, № 9;

3.     А.А. Мазаракі Л.О. Лігоненко, Н.М. Ушакова Економіка торговельного підприємства  К., «Хрещатик» 1999 за ред. Н.М. Ушакової.

4.     Чернилевський Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі.— К., «Пектораль», 2003.

5.     Есінова Н.І. Економіка праці та соціально трудові  відносини — Київ: Кондор 2004

6.     Дорошенко Л.С. Управление трудовыми ресурсами — К. МАУП, 1997

7.     Крушельницька О.В., Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами — К., Кондор 2003;

8.     Качан Е.П. Шумпалов Д.Г. Управління трудовими ресурсами — К. «юридична книга», 2005;