Секция „Медицина ” Морфология

К.м.н. Кривецький В.В., к.м.н. Кривецька І.І.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Особливості становлення топографії

симпатичного стовбура в плодовому періоді та у новонароджених людини

Вступ. Віковій морфології вегетативної нервової системи, а саме симпатичному стовбуру присвячена велика кількість публікацій [1-7]. Однак, наведені у них дані, торкаються лише окремих періодів розвитку і не дають можливості отримати повне уявлення про динаміку становлення і синтопічні взаємовідношення у різні вікові періоди. Остаточно не з’ясовано критичні періоди розвитку симпатичного стовбура, недостатньо розкриті механізми виникнення різнобічних вад. Дана публікація є фрагментом комплексного дослідження особливостей будови структур ділянки хребтового стовпа та їх корелятивних взаємовідношень в пренатальному онтогенезі людини.

Мета дослідження. Вивчити особливості становлення симпатичного стовбура з наступним визначенням критичних періодів та можливого виникнення його природжених вад протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених.

Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 85 серій зрізів людських зародків і передплодів від 5,0 до 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), а також 90 препаратів плодів та новонароджених. Використані методи гістологічного дослідження з фарбуванням препаратів гематоксилін-еозином, пікрофуксином за методом ван Гізон, а також методом імпрегнації аміачним сріблом за Гоморі, Більшовскому-Грос. Також користувались методом забарвлення препаратів залізним гематоксиліном Вейгерта. Морфометричні дослідження проводили за допомогою програми Відеотест Розмір 5,0, пластичного і графічного реконструювання, анатомічного препарування. Отримані результати оброблені за допомогою статистичної програми Biostat із використанням t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні грудного відділу симпатичного стовбура особливу увагу звертали на кількість вузлів в даному відділі стовбура, їх величину, форму, розміщення, зв’язки, а також самі крупні вісцеральні гілки – черевні нерви. Дослідження плодів четвертого місяця внутрішньоутробного розвитку показало, що кількість вузлів в грудному відділі коливається в межах 10-12. Формування вузлів продовжується після 6 місяців, коли виникають міжвузлові гілки. Диференціювання ганліїв іде в краніокаудальному напрямку.

Асиметрія в кількості вузлів на правій і лівій стороні спостерігалась в 48 %. Форма вузлів грудного відділу стовбура вкрай мінлива: вона буває округлою, овальною, трикутною, неправильною, видовжено-веретеноподібною, чотирикутною, ромбоподібною. Вказані варіанти мають місце у плодів і новонароджених на препаратах чоловічої і жіночої статі. Асиметрія форми нами спостерігалась у 36 % випадків. Частіше всього на нашому матеріалі мали місце вузли трикутної форми – 47 % і вузли овальної форми 26 % випадків. В 15 % останній вузол грудного відділу симпатичного стовбура завжди мав видовжену форму, незалежно від форми інших вузлів і тільки в деяких випадках вузли на одному і тому ж препараті мали різноманітну форму.

Розміри у плодів коливаються в межах 2±0,5 мм, а у новонароджених в 3±1,9 мм. Останній вузол грудного відділу симпатичного стовбура розміром перевищує інші на 1-2 мм, а в одному випадку він перевищує інші вузли на 4 мм. В 4 випадках на всьому нашому матеріалі він був менших розмірів, чим всі інші вузли. Однакова величина всіх вузлів на одному і тому ж препараті мала місце не завжди.

Дослідження скелетотопії грудних вузлів виявили наступні особливості їх розташування:

1) вузли можуть розміщуватися на головках ребер – в 15 % і в міжреберних проміжках в 29%;

2) вузли можуть розміщуватися нерівномірно як на головках ребер, так і в міжреберних проміжках – 50 %;

3) вузли верхньої половини ланцюжка можуть розміщуватися у в міжреберних проміжках, а нижньої і на рівні головок ребер – 6 % і навпаки.

Симетричне розміщення вузлів в грудному відділі спостерігалось в 58 % випадків.

Злиття вузлів в грудному відділі стовбура спостерігається в 57 % випадків у плодів, в 40 % випадків у новонароджених і проходить із зміною їх скелетотопії (“істинне” злиття) і без зміни її (“зближення” вузлів).

Злиття вузлів має місце частіше у плодів і в більшій в половині випадків – в середній третині стовбура. В цьому ж відділі частіше всього мають місце розщеплення міжвузлових зв’язків (розщеплення міжвузлових гілок вірогідно не пов’язано з кількістю вузлів).

Зустрічалися випадки, коли стовбур представляв собою суцільний ганліозний тяж, що більше характерно для плодів. Сполучні гілки грудного відділу, в більшості випадків, зв’язують вузли з міжреберними нервами. Сполучні гілки відходять і від міжвузлових частин (у 18 випадках), в основному при наявності 7 і 9 вузлів в грудному відділі симпатичного стовбура. Сполучні гілки бувають одинарні, подвійні і потрійні. Вузлики на сполучних гілках спостерігалися в одному випадку. В 8 % випадків були виявлені поперечні сполучні гілки – “анастомози” між правою і лівою сторонами, так звані rr. transversi.

Від симпатичного стовбура відгалужуються нутряні нерви. Великий нутряний нерв виявлявся на всіх препаратах у 100 % випадків. Малий нутряний нерв – в 68 % випадків. Найнижчий нутряний нерв визначався – в 3 % випадків у плодів і в 8 % випадків у новонароджених. В утворенні великого нутряного нерва приймали, як правило, участь декілька вузлів, причому кількість гілок (ніжок), які утворюють нерв і висота відгалуження цих гілок варіюють у великих межах. Гілки можуть відходити як від вузлів, так і від міжвузлових частин. Такий варіант відгалуження спостерігався у 4 % випадків на препаратах плодів і в 10 % випадків у новонароджених. Нерв частіше починався від 3-го вузла і утворювався з дев’яти гілок, а в одному випадку починався від зірчастого вузла. Частіше всього в утворенні великого нутряного нерва приймали участь вузли з 5-го по 8-й. Малий нутряний нерв утворюється із 1-5 гілок, рівень відгалуження їх може бути різноманітним і тісно пов’язаний з відгалуженням великого нутряного нерва. Частіше всього в 55 % випадків малий нутряний нерв утворений 1-2 гілками. При одній гілці малий нутряний нерв відходить від 10 вузла – в 42 % випадків, але може відходити в межах 6-го – 12-го вузлів. Від міжганліонарних зв’язків в 9 % випадків відходять гілки, які утворюють нутряні нерви. Найнижчий нутряний нерв мав місце в 11 % випадків, при наявності 10-12 вузлів в грудному відділі, в 19 % він зустрічався при 9 вузлах. Відходить нерв, як правило від останніх вузлів стовбура, інколи від міжвузлового зв’язку з поперековим відділом симпатичного стовбура.

Гангліозні тяжі і масивні гангліозні концентрати відносяться до характерних особливостей симпатичного стовбура у плодів і новонароджених. Дослідження мікроструктури ганліозних тяжів і скупчень показує наявність нервових клітин вздовж вузлового концентрату і дуже часто в його міжвузлових гілках. Клітини рівномірно розсіяні по всій ганліозній масі без якого-небудь сегментарного їх розміщення. Це дозволяє припустити, що процес диференціювання симпатичного стовбура сугубо індивідуальний, варіює в межах кожної вікової групи і продовжується в постнатальному періоді розвитку.

Висновки

1. Для грудного відділу симпатичного стовбура у плодів і новонароджених характерна варіабельність і асиметрія кількості, форми і розміщення вузлів.

2. Варіабельність стовбура і кількості сполучних і вісцеральних гілок більше виражена в організмі плода. Відмічається більш високе відгалуження сполучних і вісцеральних гілок до спинномозкових нервів, блукаючого нерва, а також більш високий початок і більша кількість ніжок, які утворюють нутряні нерви, чим в дефінітивному стані.

3. Отримані дані не тільки підтверджують, що формування стовбура продовжується і в перші роки життя дитини, але і є анатомічним обґрунтуванням функції і різноманітної клінічної картини порушень, пов’язаних з симпатичною нервовою системою, а також анатомо-топографічним обґрунтуванням для блокад або хірургічних втручань на симпатичному стовбурі і його гілках.

Література

1. Акилов Х.А., Каримов З.З. и др. Симпатэктомия в хирургии критической ишемии нижних конечностей. // Клин. хир. – 2003. – №4. – С. 57-59.

2. Аникин Ю.М., Аникин М.Ю. и др. Математические закономерности в анатомическом строении позвоночного стола // Тез. докл. VII конгр. МАМ Морфология. – 2004. – Т.126, № 4. – С. 9.

3. Анисимова Е.А., Зайченко А.А. Вертебробазилярная область: тенденции эпохальных изменений // Науч. ведомости БелГУ. – Белгород, 2000.– №2 – С.11-15.

4. Арбузов І.В., Землянкін О.О. Новий спосіб виконання грудної симпатектомії, оснований на аналізі особливостей анатомічної будови шийно-грудного відділу симпатичного стовбура. // Клін. хір. – 2004. – № 7. – С. 42-44.

5. Ватаман К.В., Биджиев М.И., и др. Методика исследования ультразвуковая семиотика и данные морфометрии спинного мозга и позвоночного канала у новорождённых. // Ультразвук. и функц. диагностика. – 2003. – № 1. – С. 51-57.

6. Кириллова Е.А., Никифорова О.К. Мониторинг врожденных пороков развития у новорожденных // Росс. Вест. перинат. и педиатрии – 2000 –№1. – С. 35-36.

7. Лобко П.Й., Ковалева Д.В. Информационный анализ спинномозговых ганглиев // Морфология. – 2000. – № 4. – С. 36-40.