Іващук І.В., магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г.Сковороди»

Педагогічні науки, проблеми підготовки спеціалістів

Актуальні проблеми підготовки вчителів трудового навчання в світлі реформування освіти в Україні у КОГПІ імені Тараса Шевченка

Проблеми трудового навчання потрібно розглядати в двох площинах. Перша – це зміст предмета «трудове навчання». У розв’язанні проблем, пов’язаних зі змістом, накреслилися непогані тенденції. Цим освітня галузь «Технологія» повинна завдячити своїм авторам і науковцям, які багато зробили для переосмислення знань, що стоять перед трудовим навчанням у сучасному етапі розвитку суспільства. Завдяки новому освітньому стандарту став можливим перегляд системних позицій, які визначають зміст предмета «трудове навчання».

Отже при всіх недоліках процесу створення змістового забезпечення загальноосвітнього предмета «Трудове навчання» позитивний результат можна передбачити. Це і проектно-технологічна діяльність на уроках трудового навчання , основним аспектом якої є індивідуалізація навчання, тобто наближення до потреб та ідеалів маленької людини, а це суттєві відрізняється від стандартних знань з трудового навчання епохи індустріального суспільства. Це і чітка визначеність місця вчителя в навчальному процесі не як ментора, однозначного, одіозного фігуранта навчального процесу, а як порадника, консультанта, того хто спрямовує інтереси і таланти дитини у найдоцільніше і для дитини, і для суспільства русло.

Ті проблеми, що існують на рівні змісту, вже не є принциповими і непередбачуваними, їх можуть вирішити досвідчені науковці і фахівці з методики трудового навчання і проектної діяльності.

Інша ситуація склалася з підготовкою фахівців у галузі трудового навчання, які не йдуть працювати в загальноосвітню школу. І справа не в якості підготовки, тут ситуація більш-менш стабільна, хоча і деякі проблеми несистемного характеру. А от організаційно-економічні проблеми є найбільш дошкульними у ситуації з поповненням молодими фахівцями лан освітян у загальноосвітній школі.

Поглянемо на цю проблему поетапно.

Етап перший – набір випускників шкіл на перший курс педагогічного вузу, зокрема факультет підготовки вчителів трудового навчання.

По-перше, держава зовсім не зацікавлює абітурієнтів до вступу на гостро дефіцитні спеціальності вищих педагогічних закладів, ну хоча б б5езкоштовною формою навчання, безкоштовним проживанням в гуртожитку і частковим безкоштовним харчуванням, як це робилося після Великої Вітчизняної війни з гостро дефіцитних професій у гірничій і металургійній галузях народного господарства. А зараз для освітньої галузі настали такі часи.

У зв’язку зі специфічним характером діяльності вчителя трудового навчання і формуванням учительських кадрів для цього напряму освіти за залишковим принципом (доволі часто для того, щоб закрити вакансію з цього предмета, набирають не фахівців або дають як додаткове навантаження іншим учителям-предметникам ) склалася суспільна думка про примітивність професійної підготовки і про те, що працювати на посаді вчителя трудового навчання може будь-хто. Але це зовсім не так. Навіть при інтеграційних процесах у наукових сферах, які забезпечують базу для фундаменту фахової підготовки, часткового розвантаження суто вузько специфічних математичних і фізичних дисциплін, багато вступників на факультети підготовки вчителів трудового навчання не можуть навчатися у зв’язку з слабкою підготовкою у загальноосвітній школі і невисокими власними можливостями до навчання з цієї спеціальності.

На жаль на ці факультети чи в інститути йдуть випускники , які не мають доброї підготовки. Така тенденція зберігається уже багато років .

Сподіватися на швидке вирішення цієї проблеми в найближчі роки марно. Проведені останнім часом на кафедрі трудового навчання КОГПІ ім. Тараса Шевченка дослідження показують, що недоліки в організації роботи з педагогічної орієнтації, недостатня економічна захищеність вчителя, на наш погляд спричинило те, що лише 27% опитаних першокурсників мають намір після закінчення працювати за фахом, а 52% - вагаються у прийняті рішення. Серед причин, що можуть вплинути на рішення змінити професію, домінують матеріальні та сімейні обставини.

Лише 23,3% першокурсників стверджують свою готовність підвищувати свій професійний рівень і прагнуть у майбутньому займати керівні посади в системі освіти (директор школи, заступник по навчальній роботі), в водночас 52,2% категорично не бажають займати будь-які керівні посади в школі у зв’язку з великою відповідальністю за результати праці, що свідчить про відсутність намірів повністю присвятити себе педагогічній діяльності.

Складність поповнення студентських лав нинішнім поколінням пов’язані з демографічними чинниками, що мають місце в українському суспільстві. Це стосується як і державних вузів, так і вузів інших форм власності.

Але найбільш вагомим негативним чинником, що впливає на зменшення престижності педагогічної професії, стабільно залишається дуже низька заробітна плата і нульовий рівень вирішення житлових проблем як молодих педагогів, так і покоління що йде на пенсію.

Не додає балів в очах майбутнього абітурієнта і низький рівень суспільної оцінки предмета «Трудове навчання»у його нинішньому стані. За останніми даними тільки 20% загальноосвітніх закладів матеріально забезпечують виконання нині діючого плану з «Трудового навчання». Кількісні і якісні показники вчительського складу, що працюють на посадах учителів трудового навчання або ведуть ці години, взагалі не піддаються можливостям статистичного оцінювання.

Адреса:

08400

м. Переяслав-Хмельницький

вул. Сухомлинського 30, декану педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Гончаренку Олексію Миколайовичу