Найдеш О., Костюк Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

Фонетична вмотивованість та частотно-стилістичний і морфологічний статуси слів з фонестемами [fl-fr]

Взаємозв'язок «звук-зміст» є актуальною проблемою в сучасній лінгвістиці та психолінгвістиці. Складність при дослідженні цієї проблеми в мові полягає у встановленні зв'язків між тими чи іншими видами змісту і відповідними формами їхнього вираження. Звукова зображальність, тобто властивість слова, яка полягає в наявності необхідного, суттєвого, повторюваного, та відносно стійкого недовільного зв'язку між фонемами слова й ознакою об'єкта-денотата, яка вбачається в основі номінації, є базою фоносемантики, яка вивчає "значимість", "значеннєвість" звука [1, с. 5]. Вивченням проблеми фоносемантики займалися такі зарубіжні науковці Ш.Баллі, Д.Болінджер, Л.Блумфілд, К.Бюлер, Д.Вестерман, Г.Лейбніц, Г.Мюллер, Г.Пауль, Е.Сепір, І. і М.Тейлори, а також науковці вітчизняної психолінгвістики: С.В.Воронін, А.М.Газов-Гінзберг, О.Журавльов, Е.О.Гурджієва, В.В.Левицький та інші. Щоб більш детальніше проаналізувати багатогранне явище фоносемантизму, нами досліджуються початкові фонемні сполучення німецької мови [fl-], [fr-] та їх семантичний, частотний, стилістичний і морфологічний статуси слова [3].

Для вивчення співвідношення частоти вживання і фонетичної вмотивованості слів фонемних сполучень [fl-fr] ми взяли початкові кореневі приголосні [fl- fr]. Матеріалом для нашого дослідження ми обрали частотний словник Ф.Кедінга [5]. При дослідженні частоти вживання і фонетичної вмотивованості слів з початковими кореневими фонемними сполученнями [fl-fr] нами було проаналізовано 25765 одиниць з [fl-] і 84763 одиниці з [fr-]. Їх було умовно поділено на 3 основні групи: низькочастотну (НЧ): 1-2500 один.; середньочастотну (СЧ): 2500-4999 один.; та високочастотну (ВЧ): 5000 і більше.

Таблиця 1

Частотний потенціал бінома [fl-fr]

	[fl-]	[fr-]
низькочастотна лексика	65	58
середньочастотна лексика	13	3
високочастотна лексика	13	22

За нашими підрахунками ми дійшли висновку, що НЧ лексика вживається частіше: 65 одиниць з [fl-] і 58 одиниць з [fr-]. НЧ лексика представлена у словнику такими словами: flackert, Flaggen, flammten, flankiert, flau, flehten; Freund, freundlich, fremd, Fremde, Frieden. Менш частіше вживається ВЧ лексика: 13 одиниць з [fl-] і 22 один. з [fr-], а саме: Flanken, fleißige, flogen, floß, Floß, Flotten, Fluten; Frist, fristen, Frisur, fromm, Front. Рідко вживаються СЧ слова (відповідно 13 один. з [fl-] і 3 один. з [fr-]): Flamme, Flanke, Flasche, Fleiß, Flucht, Flügel; fragen, Frage, Freie, freien, frei, Freiheit, frisch). Для того, щоб перевірити ймовірність нашого твердження, ми скористалися одержаним статистично значущим результатом критерію х² (х² ≥3,84), за допомогою якого ми встановили наявність зв'язку між ознаками. Результат х² та к (коефіцієнта спряженості) ми отримали за допомогою чотирипільної таблиці і він є суттєво значущий, тому що х²=4,64; к=0,183.

Отже, дослідивши лексику з початковими кореневими фонестемами [fl- fr], ми приходимо до висновку, що НЧ лексика вживається найчастіше.

Щоб визначити залежність ступеня фонетичної вмотивованості слова до певного стилістичного статусу, ми дослідили лексику з початковими [fl-fr], виписавши зі словника Дудена [4] не лише значення, тлумачення словникових дефініцій, але й стилістичні маркування. Лексику з початковим фонемним сполученням [fl-] було поділено на 6 стилістичних розрядів: «umgs.» – розмовний, «scherz.» – жартівливий, «übertr.» – переносне значення слів, «jarg.» – жаргонізми , а також «unmark.» – лексика, яка є за своєю стильовою маркованістю нейтральною. Ми також виділяємо такий компонент маркування, як «dialekt.» – діалектизми, лексика, якою розмовляють на певних територіях країни. А слова з фонестемою [fr-] – на 7 розрядів: «umgs.» - розмов., «veralt.» - архаїз. стиль, «derb» - грубий, «gehoben» - піднесений стиль, «übertr.» – перен. знач., «dialekt.» - діалект., і «unmark.» - немарк. лексика. Отримані результати подаємо у наступній таблиці:

Таблиця 2

Стилістичний статус бінома [fl-fr]

	dialekt.	umgs.	veralt.	scherz.	derb	gehoben	jarg.	übertr.	unmark.
fl-	35	28	―	5	―	―	4	9	5
fr-	12	16	3	―	6	3	―	10	7
Σ	47	44	3	5	6	3	4	19	12

Дана лексика була поділена на 9 категорій. Дослідивши лексику з початковим фонемним сполученням [fl-], ми дійшли висновку, що найбільше одиниць зазначені як діалектизми (35 один.), далі слова, які вживаються в розмовному стилі (28 один.), 9 один. вжиті в переносому значенні, по 5 слів вживаються в жартівливому стилі та зазначені в немаркованій лексиці, 4 одиниці – жаргонізми. Інша ситуація склалась при досліджуванні лексики з фонестемою [fr-]. При цьому 16 одиниць зустрічаються в розмовному стилі, 12 один. є діалектизми, 10 слів вжиті у переносному значенні, 7 одиниць є немаркованими, 6 один. позначені, як груба лексика, по 3 одиниці зазначені в поетичному та архаїзованому стилях. Дослідивши ступінь фонетичної вмотивованості даних фонестемних слів щодо їх стилістичного потенціалу, ми дійшли висновку, що дана лексика має найбільшу фонетичну вмотивованість у розмовному стилі та у діалектизмах. А достовірність даного твердження ми отримали за допомогою одержаного статистично значущого результату критерія х², де: х²=8,63, а к=0,246.

Щоб визначити морфологічний статус фонестемної лексики, ми проаналізували 334 лексеми з початковими приголосними [fl-] і 285 – з [fr-]. За результатами, найбільшу кількість складають предметні лексеми з фонестемою [fl-], тобто іменники (198 одиниць), майже вдвічі менше дієслів (71 один.) і прикметників (51 один.). Решту кількість – 14 одиниць, становлять дієприкметники, прислівники. При морфологічній класифікації лексем з початковими приголосними [fr-] найбільшу кількість складають іменники (180 один.), проте втричі менше прикметників (53 один.) і дієслів нараховується 44 одиниці. Решту кількість – 8 одиниць, складають дієприкметники та прислівники. Досліджуючи фонестемну лексику з початковими фонемними сполученнями [fl-], [fr-] за морфологічним статусом, доходимо висновку, що іменники значно перевищують кількість прикметників та дієслів. В.Левицький пояснює це явище «широким розповсюдженням субстантивації в німецькій мові, де практично будь-який зміст може бути оформлений у вигляді іменника» [2, с. 76].

Отже, фонетична вмотивованість досліджуваної фонестемної лексики з початковими фонемними сполученнями [fl -fr] мають відповідний морфологічний та стилістично-частотний статуси, а саме дана фонестемна лексика переважає в предметних (а не в ознакових та вербальних словах); за стильовою характеристикою вона найчастіше зустрічається в розмовному стилі та у діалектизмах, а щодо частоти вживання – то найчастіше вживається низькочастотна лексика.

Список літератури

1. Воронин С. В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании – Л.: Изд-во Ленинг. ун-та, 1990. – 200 с.

2. Левицький В.В. Семантичі i стилістичні функції початкових сполучень фонем у німецькій мовi // Іноземна філологія / Респ.-Міжвід. наук, збірник. – Львів, 1986. - №81. – С. 75-80.

3. Найдеш О. В. Фонетична вмотивованість і семантичний потенціал фонестемної лексики німецької мови // Науковий вісник Чернів. ун-ту. – Чернівці, 2007. – Вип. 339-340. Германська філологія. – С. 207-222.

4. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. // Hrsg. Von G. Drozdowski, - 2 Vollneu. Bearb. Aufl. Mannheim/Wien/Zyrich: Dudenverlag, 1989.- 1816S.

5. Kaeding F. Häufigkeitswörterbuch der deutschen Sprache. Berlin, 1987.- 671S.