Право\2.Адміністративне
та фінансове право
Золотарьова Марія
Карлівна,
провідний
юрисконсульт ТОВ «Юридична компанія Василюхи Тетяни»
Нормативно-правове регулювання адміністративно-правового статусу державних
податкових інспекцій
Правове регулювання
є однією з важливіших умов ефективної діяльності будь–яких державних органів, у тому числі і податкових.
Внаслідок свого суттєвого
практичного значення у системі
державного управління різні
аспекти діяльності державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) та правового регулювання
їх адміністративно-правового
статусу були у центрі уваги науковців. Ця проблематика була предметом досліджень багатьох вчених, зокрема Л.К.Воронової, О.П.Дзісяк, Т.Є.Кушнарьової, М.П. Кучерявенка та інших.
Разом з тим, в умовах необхідності реформування податкової системи в
Україні, наявної правотворчої практики, що має неузгоджений, нестабільний
характер [1,с.21], особливої актуальності набуває питання удосконалення
законодавства, що регулює діяльність органів державної податкової служби
України в цілому, та ДПІ, зокрема.
Нормативно–правове регулювання
адміністративно–правового статусу ДПІ являє собою сукупність взаємопов’язаних блоків нормативних актів
різної юридичної чинності:1) конституційного; 2) законодавчого; 3)
підзаконного;
Підґрунтям для формування першого блоку є положення Конституції України [2],
що мають найвищу юридичну силу, закріплюють зобов’язання кожного cплачувати податки
і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та визначають, що система
оподаткування встановлюється виключно
законами України.
Конституційні норми деталізуються у нормах законодавчих
актів – другому блоці
– які регулюють відносини в організації діяльності податкових органів та конкретних сферах оподаткування.
На нашу думку, в їх переліку
системоутворюючими можна вважати Закони України «Про державну податкову службу в Україні»[3], «Про
порядок погашення зобов’язань
платників податків перед
бюджетами та державними цільовими
фондами» [4] та «Про систему оподаткування» [5].
Третій блок нормативно–правового регулювання встановлює перелік підзаконних
нормативно–правових актів, прийнятих органами державної влади, які містять
положення, пов’язані з оподаткуванням, у тому числі і відомчі акти Державної
податкової адміністрації України. У кількісному виразі
даний блок є найбільшим, до якого належить накази, положення та інші різновиди інструктивного матеріалу, які регулюють питання, пов’язані з справлянням
податків (зборів) та обов’язкових платежів, здійсненням контролю за дотриманням
платниками податків норм податкового законодавства, обліку та реєстрації платників податків, зовнішні відносини з іншими
державними органами та внутрішні
відносини у податкових органах
стосовно організації та діяльності підрозділів, структури та штатної чисельності працівників тощо.
Водночас, незайвим
при розгляді зазначеного
блоку буде звернення до характеристики та ролі податкових роз’яснень, які хоч і
не є нормативно–правовими
актами, однак, наразі фактично стали їх замінниками.
Спроба забезпечити
наявність у повному обсязі регламентованих процедур взаємовідносин між платниками податків та ДПІ, однозначне трактування прав та обов’язків податковими органами досягається за допомогою податкових роз’яснень – офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства
органами державної податкової
служби різних рівнів, яке використовується при обгрунтуванні
їх рішень під час проведення апеляційних процедур[4]. При цьому,
законодавче встановлення
того, що податкове роз’яснення центрального податкового
органу має пріоритет над податковими роз’ясненнями, виданими іншими контролюючими органами призвело
до того, що дані податкові роз’яснення Державною податковою адміністрацією України використовуються частково для усунення прогалин у податковому законодавстві, з іншого боку – для ДПІ такі роз’яснення фактично мають роль відомчих нормативно–правових актів, оскільки беззаперечно використовуються
ними при здійсненні контролю за діяльністю
платників податків.
Слід зазначити,
що Концепцією реформування податкової системи [6] вказано на необхідність реформування в цілому діяльності органів державної податкової служби України. В межах реформування податкової системи пропонується забезпечити визначення остаточного переліку
прав, обов'язків і відповідальності контролюючих органів з метою рівного розподілу їх функцій та прав.
Проведений аналіз законодавчих актів з питань
діяльності органів державної податкової служби свідчить про існування певних проблем, що обгрунтовує необхідність удосконалення
нормативно-правового регулювання адміністративно-правового
статусу ДПІ у наступних напрямках:
- визначення
виключного переліку різновидів ДПІ у структурі державної податкової служби, де додаткового передбачити можливість створення Державною податковою адміністрацією України спеціалізованих ДПІ;
- удосконалення
співвідношення наданих ДПІ повноважень, закріплених функцій та поставлених завдань податкових органів з урахуванням
вимог практики з метою забезпечення одночасної об’єктивної обумовленості між існуванням різноманітних за своїм змістом і напрямком
функцій ДПІ від поставлених перед ними завдань. Це стосується впровадження
механізму забезпечення
контролю ДПІ за неподатковими доходами (неподатковими платежами), установленими
законодавством, контроль за виконанням
якого покладено на органи державної податкової служби України, визначення права за ДПІ
на застосування податкової застави та адміністративного арешту, усунення ДПІ від виконання контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів та балансів тощо.
За результатом вищевикладеного, у ряді першочергових на сьогодні проблем
постало питання про необхідність правильного законодавчого
закріплення компетенції ДПІ.
Безсумнівною є потреба уніфікації повноважень ДПІ в єдиному законодавчому акті – Податковому кодексі, що б регламентував всі аспекти податкових
правовідносин.
Розроблений проект Податкового
кодексу[7], відповідно до його
преамбули, містить компетенцію контролюючих органів і повноваження
їх посадових осіб під час здійснення
податкового контролю та інших
адміністративних функцій.
За результатами проведеного дослідження
його змісту, можна зробити висновок
про недостатнє врегулювання питання адміністративно–правового
статусу ДПІ як органів державної
виконавчої влади внаслідок нижчевикладеного:
- відсутній
перелік органів державної податкової служби, їх правовий статус визначається виключно положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де визначені функції безпосередньо ДПІ та
права органів державної податкової служби;
- у проекті
Податкового кодексу є посилання на термін «компетенція органів державної податкової служби» без визначення повноважень ДПІ як органів державної влади. Зазначені повноваження на відміну від Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ототожнені з правами посадових (службових) осіб органів державної
податкової служби лише під час здійснення
перевірок. Водночас відповідальність розглядається як,
безпосередньо, органу державної
податкової служби (стаття 5 проекту Податкового
кодексу) так і відповідальність
посадових осіб органу державної податкової служби (ст.82 проекту Податкового
кодексу).
Разом з
тим, позитивними новелами проекту Податкового кодексу є:
- встановлення
поняття відповідальності посадових осіб органів державної податкової служби України;
- окреслення
переліку повноважень ДПІ у сфері податкового контролю;
- запровадження
процедури звернення органів державної податкової служби до суду за отриманням дозволу на застосування окремих заходів, що суттєво
обмежують права платника податків (зокрема: отримання в повному обсязі інформації, що становить банківську таємницю; отримання дозволу на обстеження житлових приміщень; отримання дозволу на зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, який не виконує законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби);
- скасування
положення про конфлікт інтересів.
Таким
чином, нормативно-правове регулювання
адміністративно-правового статусу ДПІ, його удосконалення є важливим чинником
реформування податкової системи з метою досягнення стратегічної цілі – побудови соціально-орієнтованої конкурентоспроможної
ринкової економіки
Література:
1. Бобровник
С.В., Богініч О.Л. Система законодавства
України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К., 1994. – 180с.
2. Конституція
України// Відомості Верховної Ради України.–1996.
–№30. – с. 141.
3.Про державну
податкову службу в Україні:
Закон України від
04.12.1990 № 509-ХІІ// ВВР. –1990. –№6. – с.37.
4.Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами: Закон України від 20.12.2000 №
2181-ІІІ// ВВР. – 2001. – №10. – с.44.
5.Про систему оподаткування:
Закон України від
25.06.1991 №1251-ХІІ// ВВР.– 1991. – №39. – с.510.
6.Про затвердження
Концепції реформування податкової системи: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 № 56-р// Офіційний
вісник України.– 2007. –
№13. – с.481.
7.Податковий кодекс України:
проект Закону України від
30.10.2007 № 4099.
Відомості про автора
Прізвище: Золотарьова
Імя: Марія
По-батькові: Карлівна
Посада: Провідний
юрисконсульт
Місце роботи: ТОВ «Юридична компанія Василюхи Тетяни»
Поштова адреса:
Контактний телефон: (0564)531061, 80667201130