Пілігрим Г.С., Вітренко М. С.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Секція «Право», підсекція 2 (Адміністративне та фінансове право)

Історія та сьогодення державних реєстрів ЄДР та ЄДРПОУ

Одним із основних завдань держави є формування єдиного інформаційного фонду з максимально повних, достовірних, захищених, оперативно оновлюваних даних про суб’єктів підприємницької діяльності, що має на меті забезпечити право кожного на достовірну інформацію щодо діяльності зареєстрованих суб’єктів та здійснення ними підприємницької діяльності, не забороненої законом.

На сьогодні Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (надалі – ЄДР), створений відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», забезпечує накопичення інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. ЄДР створений і ведеться Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. В Україні також існує Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (надалі – ЄДРПОУ) – автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Формує та веде цей реєстр Державний комітет статистики України.

Виникають закономірні питання «Яка між ними різниця?», «Чому сьогодні існує два Реєстри, які містять по суті однакові відомості?» і, нарешті, «Який з них важливіший?».

Щоб відповісти на них, слід звернутися до нормативно-правових актів, які відображають історію розвитку системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Законом УРСР «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року № 698 було передбачено, що державна реєстрація підприємництва проводиться у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем діяльності або проживання. Органи державної статистики встановлюють коди суб’єкта підприємницької діяльності (стаття 8 цього Закону у редакції від 7 лютого 1991 року).

З метою забезпечення єдиного державного обліку всіх господарюючих суб’єктів, що є юридичними або фізичними особами (підприємцями) і підлягають відповідно до законодавства державній реєстрації, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року № 538, створено Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України.

Пунктом 3 згаданої постанови Кабінету Міністрів України розроблення і ведення Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України покладено на Міністерство статистики.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року № 538, до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України включались такі відомості:

- всі юридичні особи на території України, а також юридичні особи України, що перебувають за її межами;

- всі розташовані на території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і головні організації яких розташовані за її межами;

- всі фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю і проживають на території України, незалежно від їх громадянства.

У 1996 році «правонаступником» Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України став Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), що був створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118.

Згідно з пунктом 5 згаданої постанови Кабінету Міністрів України, формування бази даних ЄДРПОУ здійснювалось на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб’єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, до ЄДРПОУ включались дані про таких суб’єктів господарської діяльності:

- юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;

- юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

ЄДРПОУ формувався в першу чергу з метою класифікації суб’єктів господарювання для здійснення статистичних спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб’єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації.

Для досягнення цієї мети пунктом 4 Положення про ЄДРПОУ передбачено, що інформаційний фонд реєстру включає такі види даних:

- ідентифікаційні – ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України, та його назва;

- класифікаційні – дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання;

- довідкові – дані про адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо;

- реєстраційні – дані про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо;

- економічні – дані, які характеризують виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб’єкта господарської діяльності.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб, згідно зі статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“ (набрав чинності з 1 липня 2004 року), полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.

Документом встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця, є свідоцтво про державну реєстрацію (стаття 1 цього Закону).

Тобто, саме шляхом внесення відповідних записів до ЄДР засвідчується факт створення або припинення юридичної особи, набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Засвідчує факт створення юридичної особи або набуття фізичною особою статусу підприємця (тобто внесення запису до ЄДР про державну реєстрацію) свідоцтво про державну реєстрацію, видане державним реєстратором. Обсяг відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що включаються до ЄДР, визначає стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Щодо юридичних осіб до ЄДР вносяться відомості, зокрема, про: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи; види діяльності; дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу); дані про відокремлені підрозділи юридичної особи; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи; дані про юридичних осіб – правонаступників та інші відомості передбачені цією статтею.

Щодо фізичних осіб – підприємців до ЄДР вносяться відомості про: ім’я фізичної особи; ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків; місце проживання; види діяльності; дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця, дати та номери записів про внесення змін до нього; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та інші відомості передбачені цією статтею.

Згідно зі статтями 26 та 43 цього Закону, державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов’язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

А у разі державної реєстрації фізичної особи – підприємця державний реєстратор зобов’язаний передати повідомлення згаданим органам про проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР та відомостей з реєстраційної картки.

Таким чином, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) забезпечує єдиний державний облік всіх юридичних осіб, їх філій, представництв та є основою для проведення державних статистичних спостережень, тоді як Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) забезпечує збирання, накопичення, інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та реалізує право кожного на достовірну інформацію про зазначених суб’єктів.