ст.викладач Пілігрим А.С. Шунькіна Г.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

 Напрями удосконалення податкових право­відносин в умовах реформування податкової системи

 

Питання податкових правовіднисин, що виникають між платниками податків і конторолюючими органами є актуальним в забезпечені економічного розвитку будь-якої країни. Вони є індикатором податкової культури платників як усвідомлення і бажання добровільної сплати податків, а з боку контолюючих органів – це  наявність заходів, які сприяють підвищенню податкової культури громадян, а також роз’яснювальна робота щодо норм податкового законодавства як практична допомога платників податків.

Становлення податкової системи України як в постсоціалстичній державі відбувалось на фоні системної перебудови економіки, спаду виробництва. Для забезпечення  необхідних надходжень до бюджету акцент у побудові системи оподаткування зроблено на фіскальній функції. З цієї причини при реформуванні податкової системи необхідно  врахувати реформу податкових правовідносин [1].

Таким чином, метою даної статі є оцінка ролі податкових правовідносин як чинника підвищення ефективності податкової системи та економічного розвитку держави в цілому.

Існуюча податкова система в Україні характеризується наступними негативними рисами: велика кількість нормативно правових актів та колізій законів та підзаконних актів, які регулюють податкові відносини – налічується більше 500 нормативних документів, пов’язаних з оподаткуванням; нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни до існуючих законів.

Взагалі, податкові правовідносини завжди пов'язані із відчужен­ням власності.  Також жоден із учасників цих відносин не може змінити при­писів держави, оскільки так встановлено чинним податковим законодавством. Крім того, Ст. 67 Конституції України покладає однобічний обов'язок на платника податку внести до бюджету певну суму коштів у встановлений строк. Цей обов'язок повинен виконуватися повністю і вчасно, інакше платник нанесе збитки державі. Саме положення цієї статті Конституції України визначає основний зміст податкових правовідносин в нашій країні.

Головними нормативними документами, що  визначають основнінапрями податкових правовідносин є:

1. ЗУ „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-ХІІ – зазначає  що обов’язок платників податків вести облік господарчої діяльності і в повному обсязі сплачувати законодавчо встановлені податки (ст. 9);

2. ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-ХІІ встановлює в  ст. 13 обов’язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби – дотримання Конституції і законів України, інших нормативних актів правта охоронюваних законом інтересів громадя, підприємств, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права, дотримувати комерційної та службової таємниці. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов’язківвони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, криминальноїта матеріальної відповідальностізгідно чиним законодавством.

Сьогодні в науці переважає погляд на податкові відносини як імперативні, такі що мають владний характер. З  цього випливає що в даний час податкові відносини для приватного суб’єкта  у більшості випадків не бажані, але він не може в них не вступати заради одержання можливості вільно розпоряджатися тою частиною прибутку, що залишається, без приягнення до податкової відповідальності [2].   а більшості випадків не бажані.одатковы тковы выдносини як ымперативны, такы що мають владний характер.  Але проблема ухилення від сплати податків і інших обов’язкових збоів залишається, що є найпоширеним економічним злочином – 9 тис. злочинів, до яких слід віднести: неподання або подання у невстановлені строки декларації; приховування об’єктів оподаткування; заниження сум податків,  зборів; незаконе користування пільгами [3].

Світова податкова практика розрізняє два основні способи боротьби з податковими правопорушеннями: попередження (превентивні методи) і покарання (репресивні методи). Слід зазначити, що ефективним є застосовуваня зазначених методів в комплексі, оскільки тільки наданням консультацій з боку ДПА податкову культуру і зменшення порушень законодавства покращити не вдасться, оскільки це потребує заходів з боку держави [1].

Таким чином, враховуючи роль податків як фіскального інструмента та фактора державного впливу на економіку при реформуванні податкових правовідносин, доцільно: суттєво налагодити роботу в органах ДПА щодо роз’яснення норм податкового законодавств; збільшити чисельність консультантів і налагодити профілактичну-попереджувальну роботу податкових порушень; закріпити в майбутньому податковому кодексі структуру податкових правовідносин контролюючих органів з платниками податків. 

1. Корнус В.Г. //Взаємовідносини між контролюючими органами та платниками податків у системі оподаткування України як важлива складова податкової політики держави// Аудитор України.– 2006. –№5(89) –  с.20-25

2. Шунькін Ю.В./Щодо правової природи податку у господарській сфері// Економіка та право. – 2007. –  № 1.– с.63-67

3. Проценко І.// Економічна злочиність як одна із загроз економічній безпеці України// Право України. –2007. – № 9. с.60-64