Лавріненко О.О., к.б.н. Мурзін О.Б.

Дніпропетровський національний університет

ДOCЛIДЖEHHЯ СТАНУ ТРИВОЖНОСТІ У СТУДЕНТІВ МОЛОДШИХ ТА СТАРШИХ КУРСІВ

У наш час однією із найбільш поширених форм прояву підвищеного емоційного стану є тривожність. Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує всі види діяльності людини.

Мета нашої роботи: дослідити динаміку зміни рівня тривожності в процесі навчання на різних курсах від 1 до 5 за допомогою таких шкал: шкала самооцінки тривожності (ситуативна тривожність, особова тривожність) і особова шкала проявів тривоги.

Методи та об`єкт дослідження: за стандартними методиками Ч. Д. Спілберга і за модифікованой методикою Тейлора-Норакидзе. В досліджені приймало участь 150 студенток, 1-5 курсів біолого-екологічного факультету. Дослідження проводилося на початку навчального семестру, до екзаменаційної сесії та після екзаменаційної сесії.

Результати дослідження та їх обговорення

За результатами дослідження ситуативної тривожності на 1-5 курсах видно, що студенти 1 курсу на початок навчального семестру мають високий рівень тривожності, який складає (53,3%) та низький рівень (10%). До екзаменаційної сесії, низький рівень тривожності переходить у помірний, а помірний переходить до високого і в результаті високий рівень починає збільшуватися, та під час іспиту може зростати до максимуму. Помірний незначно зменшується, а низький практично зникає. Після екзаменаційної сесії у студентів спостерігається «пружинне» явище: високий рівень зменшується ще менше ніж був на початку навчального семестру, і це сприяє збільшенню низького рівня (30%). Помірний повертається к тому, що був на початку навчального року. Такі ж самі результати коливання можна спостерігати на 2-5 курсах. Тільки на 1, 2 курсах коливання високого рівня на початку навчального семестру і після екзаменаційної сесії дуже різняться, на 3, 4 курсах навпаки тривожність стабілізується і становить на 3 курсі (33,3%; 33,3%) та 4 курсі (30,0%; 30,0%). На 5 курсі спостерігаємо зниження високого рівня практично до мінімуму, але при цьому зростає помірний рівень та низький, але принцип «пружинного» явища зберігається. Збільшення високого рівня до екзаменаційної сесії можна віднести до того, що активна пізнавальна діяльність студентів не може не супроводжуватися тривогою. Адже сама ситуація іспиту, коли потрібно прикласти зусилля, завжди таїть в собі невизначеність, суперечність, а отже, і привід для тривоги. Повністю зняти тривогу можна, усунувши всі труднощі пізнання, але в навчальному процесі зняти тривогу неможливо. На 1-4 курсах кількість студентів котрі, відносяться до високого рівня, помірного рівня та низького рівня – однакова на усіх етапах навчального семестру. Тому і коливання практично однакові і студент знаходиться з кожним роком у цей період, у сприятливому навчальному стані. На 5 курсі студенти відчувають себе більш наближеними до закінчення навчального закладу. Вони вивчають спецкурси (наближені до майбутньої спеціальності), як наслідок високий рівень тривожності практично зникає, але навчальний процес не дає повністю розслабитися, і починає зростати помірний рівень (таблиця 1).

Обґрунтуємо більш детально «пружинне» явище на усіх рівнях тривожності. Тривожність високого рівня використовує цей механізм «пружинного» явища, коли студент не бачить небезпеки – пружина стиснута, коли спостерігається переживання, погрозливі явища – пружина розтискується і після цього, коли погрозливі явища зникають, пружина знов стискується до початкової стадії. У цей час помірний і низький рівень тривожність навпаки під час небезпеки знижується (переходить до високого або помірного рівня) і після того, як небезпека пройшла, ці рівні знов підвищуються до того відсоткового показника, що був на початку навчального семестру.

Таблиця 1

Ситуативна тривожність на 1-5 курсах

Курс	На початку навчального семестру			До екзаменаційної сесії			Після екзаменаційної сесії
	В. (%)	П. (%)	Н. (%)	В. (%)	П. (%)	Н. (%)	В. (%)	П. (%)	Н. (%)
1	36,7	53,3	10,0	53,3	43,3	3,3	16,7	53,3	30,0
2	36,7	60,0	3,3	60,0	33,3	6,7	23,3	46,7	30,0
3	33,3	56,7	10,0	53,3	43,3	3,3	33,3	43,3	23,3
4	30,0	56,7	13,3	50,0	50,0	0,0	30,0	46,7	23,3
5	13,3	63,3	23,3	46,7	40,0	13,3	6,7	60,0	33,3

В. – високий рівень; П. – помірний рівень; Н. – низький рівень.

Аналіз наслідків дослідження ситуативної тривожності (високого рівня) на 1-4 курсах показав досить високий її рівень, практично однаковий, як і на початку навчального семестру 50,18-54,00 (розрахункове середнє число). На 5 курсі високий рівень склав усього 13,3%. До екзаменаційної сесії також відмічалось підвищення тривожності на курсах, коливання 53,43-56,63. Треба відмітити, що на молодших курсах середній показник більший: 1 курс – 56,63; 5 курс – 53,43. Це пов`язано з умінням старшокурсників ефективніше контролювати високий рівень тривожності. Після екзаменаційної сесії коливання показників зменшується. Найбільш тривожними є студенти 2 курсу, це пов`язано невмінням окремих студентів справлятися з навчальним навантаженням (55,14).

Ситуативна тривожність (помірного рівня) між курсами на початку навчального семестру коливається від 35,72-37,76. До екзаменаційної сесії практично на усіх курсах збільшується середнє число коливань з 36,45 до 38,83. Після екзаменаційної сесії спостерігається зменшення з 36,08 до 37,93. Так помірна ситуативна тривожність під час підготовки до екзаменаційної сесії збільшується, а потім знов повертається до попереднього рівня. Слід відзначити появу після екзаменаційної сесії більшої кількості студентів з низьким рівнем тривожності – середнє число коливається в межах 26,70-28,43.

Дослідження особової тривожності на 1-5 курсах мають прояв «пружинного» явища. Під час підготовки до екзаменаційної сесії реєструємо зростання підвищення високого рівня тривожності. Студенти 1-3 курсів виділяються підвищеним високим рівнем на початку навчального семестру та до екзаменаційної сесії, а студентів 4-5 курсів високий рівень показників особової тривожності нижче приблизно на 15%. Це сприяє зростанню помірного рівня тривожності 70%-80%, тоді як на 1-3 курсах 53,3%-70%. Величина особової тривожності характеризує отриманий досвід студентів, яким часто доводилося випробовувати ситуативну тривожність у навчанні. Особова тривожність на 1-3 курсах відзначається високим рівнем. Студентам 4-5 курсів надається більше самостійності, у них закріплюється досвід здачі заліків та складання іспитів. З`являється остаточна мета: більш направлена, цілеспрямована на закінчення навчання. Тому високий рівень тривожності починає знижуватися і формується більш стійкий помірний рівень (таблиця 2).

Таблиця 2

Особова тривожність на 1-5 курсах

Курс	На початку навчального семестру			До екзаменаційної сесії			Після екзаменаційної сесії
	В.(%)	П. (%)	Н. (%)	В. (%)	П. (%)	Н. (%)	В. (%)	П. (%)	Н. (%)
1	40	60	0	60,0	36,7	3,3	26,7	70,0	3,3
2	46,7	53,3	0,0	63,3	36,7	0,0	36,7	63,3	0,0
3	43,3	56,7	0,0	50,0	50,0	0,0	36,7	56,7	6,7
4	30,0	70,0	0,0	36,7	63,3	0,0	20,0	80,0	0,0
5	26,7	70,0	3,3	43,3	53,3	3,3	20,0	80,0	0,0

В. – високий рівень; П. – помірний рівень; Н. – низький рівень.

Аналіз особової тривожності (високий рівень) показав, що на початку навчального семестру її коливання складають 50,31-52,33, в той час, як до екзаменаційної сесії від 51,18 до 53,11. Зафіксований найбільший показник середнього числа у студентів 2 курсу – 53,11. Після екзаменаційної сесії високий рівень тривожності дещо зменшується незначно і складає 49,50-50,55.

На початку навчального семестру рівень особової тривожності (помірний) коливався у межах 36,94-38,19. Найбільший рівень тривожності на 1, 2, 5 курсах. На перших двох курсах тривожність дещо підвищена. Це на наш погляд пов`язано с тим, що ці курси ще не повністю адаптовані до підвищеного навчального навантаження. На 5 курсі було виявлено підвищений помірний рівень. Можливою причиною може бути спрямованість думок про закінчення вищого закладу, захисту диплому, перспектив працевлаштування та особового життя. Невелике підвищення тривожності до екзаменаційної сесії на усіх курсах супроводжується середнім коливаннями 38,00-40,09. Найбільший показник підвищеної особової тривожності помірного рівня у студентів 1 курсу. Ми пов`язуєм це явище з низьким рівнем адаптованості до навчального процесу і очікуванням іспитів. Після екзаменаційної сесії середні показники тривожності зменшуються і складають 36,82-38,58. Показники тривожності за всіма курсами після сесії практично нормалізувалися до початкового стану.

Результати дослідження особової шкали проявів тривоги на 1-2 курсах встановлене так зване «пружинне» явище. Студенти 1-2 курсів ще не адаптовані до навчального процесу, не контролюють рівень своєї тривоги, тому на наш погляд, і з`являється високий рівень, середній з тенденцією до високого. Студенти 3-4 курсів більш адаптовані до навчального навантаження і у цьому випадку спостерігається диференціація студентів на 3 групи: високий, середній (тенденція до високого), середній (тенденція до низького) рівень тривоги. Відмічаємо тенденцію зниження середнього рівня тривоги (тенденція до високого) в той час коли починає зростати середній рівень з тенденцією до низького. У студентів 5 курсу зростає високий рівень тривожності з 10,0% до 33,3%. Середній рівень тривоги з тенденцією до високого і низького врівноважується, але після екзаменаційної сесії середній рівень тривоги знижується і починає зростати високий рівень тривоги. У студентів 5 курсу зростання високого рівня тривоги дає підставу до ствердження того, що чим ближче до захисту дипломних робіт та випуску, тим більше зростає тривога (таблиця 3).

Таблиця 3

Особова шкала проявів тривоги на 1-5 курсах

Курс	На початку навчального семестру					До екзаменаційної сесії					Після екзаменаційної сесії
	Дуже в.,(%)	В., (%)	С. (в.), (%)	С. (н.), (%)	Н., (%)	Дуже в.,(%)	В., (%)	С. (в.), (%)	С. (н.), (%)	Н., (%)	Дуже в., %)	В., (%)	С. (в.),(%)	С. (н.), (%)	Н., (%)
1	0,0	30,0	53,3	16,7	0	0,0	50,0	26,7	20,0	3,3	0,0	10,0	70,0	16,7	3,3
2	0,0	43,3	43,3	13,3	0	3,3	46,7	40,0	10,0	0	3,3	36,7	40,0	20,0	0,0
3	0,0	23,3	46,7	30,0	0	0,0	33,3	36,7	30,0	0,0	0,0	33,3	33,3	33,3	0,0
4	0,0	30,0	53,3	16,7	0	3,3	26,7	46,7	23,3	0,0	0,0	26,7	43,3	30,0	0,0
5	3,3	10,0	50,0	36,7	0	0,0	23,3	50,0	26,7	0,0	0,0	33,3	36,7	30,0	0,0

Дуже в. – дуже високий рівень; В. – високий рівень; С.(в.) – середній (тенденція до високого) рівень; С (н.) – середній (тенденція до низького) рівень; Н. - низький рівень.

Аналіз особової шкали проявів тривоги (високого рівня) на 1-5 курсах показав, що вона послідовно зростає з 27,44 до 31,67. До екзаменаційної сесії реєстрували коливання 28,14-30,63. Відмічалось незначне підвищення тривоги. Після екзаменаційної сесії не спостерігається збільшення тривоги у студентів 1-3 курсів. На 4 курсі тривога виявлена на постійному високому рівні, на 5 курсі вона зменшується. На перших трьох курсах більшість студентів з високою тривогою не зуміли зняти стан хвилювання після екзаменаційної сесії, тоді як у студентів 4 та 5 курсів спостерігалося зменшення стану тривоги.

Особова шкала проявів тривоги середня (тенденція до високого) на початку навчального семестру спостерігається коливання середніх показників від 1 курсу (20,63) зі зниженням до 5 курсу (18,33). Студенти 1 курсу найбільш схвильовані навчальним навантаженням тоді, як 5 курс найбільш адаптований до навантажень навчальної програми. До екзаменаційної сесії за всіма курсами реєструємо стабілізацію показників тривоги цього рівня і коливання 18,50-19,75, але великого збільшення або зменшення не спостерігалося. Після екзаменаційної сесії у студентів усіх курсів також спостерігаємо стабільне коливання 18,31-19,64, зменшується тривога після іспитів. Зареєстровані дані тривоги середнього (тенденція до високого) рівня показують, що за всіма курсами цей рівень зберігається, як і стабільне його підвищення і зниження. Ми пов`язуємо це зі змінами навчального навантаження у процесі навчання.

Середній (тенденція до низького) рівень тривоги спостерігали на початку навчального семестру у студентів на 2, 5 курсах (12,50; 11,80). Найнижчий рівень тривоги у студентів 1 курсу (9,20). Сюди ми віднесли студентів, які ще не адаптувалися до навчального процесу і не бачать труднощів. До екзаменаційної сесії у студентів усіх курсів спостерігається підвищення тривоги з тенденцією переходу до середнього (тенденція до високого) рівня – у цей час покращуються процеси пам`яті та осмислення навчального матеріалу. Після екзаменаційної сесії рівень тривоги зменшується (9,60-11,56), обумовлюється зняттям напруги після іспитів та стабілізується до початкових результатів, які були на початку навчального семестру.

Висновок: Відчуття тривоги, виражене в показниках рівня тривожності, неминуче супроводжує навчальну діяльність студентів. Крім того, активна пізнавальна діяльність студентів не може не супроводжуватися тривогою. Дослідження шкали самооцінки тривожності (ситуативна тривожність, особова тривожність) і особова шкала проявів тривоги у студентів 1-5 курсів показало, що найбільш високий рівень спостерігається до екзаменаційної сесії за всіма курсами. Це пов`язано з підвищеним навантаженням у студентів напередодні іспитів. Зняти тривожність і тривогу на наш погляд можна, якщо зменшити акцентування уваги про майбутні іспиті. Адже сама ситуація іспиту, коли потрібно прикласти значні розумові зусилля, завжди приховує в собі невизначеність, суперечність, а отже, і привід для тривоги. Рекомендуємо студентам помірним темпом та послідовно оволодівати навчальним матеріалом, щоб на іспиті студент не бачив перешкод. Помірний та середній рівень тривожності – це нормальне явище для студента. Процес навчання та розвиток особистості студента найкращим чином впливає на формування майбутнього фахівця, не тоді, коли рівень тривоги низький, а коли він – оптимальний (середній), і тоді студент має можливість адекватним способом долати тривожність і тривогу.