Экономические науки/5.Управление трудовыми ресурсами

 

К.е.н. Сардак О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського, Україна

 Специфіка мотиваційного аудиту підприємств

 

           В умовах ринкової економіки виникає необхідність у пошуку нових форм і методів оцінювання діяльності підприємств, зокрема, системи управління персоналом.

          Одним із дієвих засобів оцінювання кадрового менеджменту підприємства є аудит персоналу, який дозволяє всебічно аналізувати і прогнозувати трудову діяльність, розробляти рекомендації щодо управління персоналом, підвищенню ефективності соціально-трудової та економічної діяльності підприємства [1].        

          Аудит персоналу є різновидом управлінського аудиту. Він застосовується для контролю за ефективністю системи управління персоналом та зростання  дієвості процесу прийняття кадрових рішень у підприємстві.          

          Можна виділити кілька рівнів аудиту персоналу: соціально-економічний, організаційно-технологічний, соціально-психологічний. Соціально-економічний рівень пов'язаний з оцінкою соціально-економічної ефективності управління мотивацією персоналу; організаційно-технологічний - з оцінкою документів і процедур, що використовуються у підприємстві; соціально-психологічний - з оцінкою мотиваційного потенціалу працівників [2].

           В сучасних умовах особливе місце в аудиті персоналу займає аудит мотиваційного стану підприємства, або мотиваційний аудит.     

           Так, мотиваційний аудит можна визначити як інструмент менеджменту та як процес дослідження системи управління мотивацією персоналу, оцінки її відповідності стратегії, цілям підприємства і створення основи для її удосконалення.

           Даний вид аудиту, як правило, організується як внутрішній і здійснюється керівником, менеджерами з персоналу або консультантами з метою виявлення невідповідностей в організації мотиваційної політики, які впливають на формування мотиваційного стану підприємства.

          У вимогах Міжнародного стандарту до аудитів визначаються критерії аудиту як сукупність політик, процедур або вимог [3]. Так, критеріями мотиваційного аудиту можуть бути: мотиваційна політика підприємства,  мотиваційні процедури,  внутрішні стандарти, зовнішні стандарти, закони і норми, вимоги систем менеджменту якості, вимоги персоналу до системи мотивації.

          Методами проведення мотиваційного аудиту можуть бути: експертні і  структуровані інтерв'ю, аналіз діючої документації, спостереження за роботою керівників, анкетування і тестування персоналу, формалізований опис процедур, статистичні методи обробки.

          Цілі проведення мотиваційного аудиту можуть бути різними у залежності від: ситуації, що склалася у підприємстві; цілей керівництва (розробка нової системи мотивації або удосконалення діючої); масштабів і специфіки діяльності підприємства; типу кадрової політики; особливостей кадрового складу підприємства; стану ринку праці, тощо. Проте, у будь-якому випадку ціль мотиваційного аудиту підприємства полягає у встановленні того, що його мотиваційний стан і рівень задоволеності працівників відповідають: вимогам підприємства, його цілям,  вимогам мотиваційних програм підприємства, інтересам і потребам персоналу, інтересам і потребам клієнтів. До того ж, такий аудит повинен:

         - надати докази того, що мотиваційна політика підприємства є результативною і підтримується на необхідному рівні;

         - оцінити, наскільки ефективно керівники використовують засоби нематеріального стимулювання персоналу;

         - оцінити мотиваційний потенціал персоналу і визначити можливості його підвищення, виходячи із цілей підприємства;

          В процесі мотиваційного аудиту підприємства оцінюються наступні параметри управління персоналом:

         - наявність і комплексність процедур щодо виявлення потреб персоналу;

         - розподіл сфер відповідальності за мотивацію персоналу між вищим керівництвом, службою управління персоналом і лінійними керівниками;

         - кількість і якість виконаних робіт з діагностики, здійснення і перевірки системи управління мотивацією працівників.

         До того ж, мотиваційний аудит повинен бути доповнений аналізом ефективності стимулювання персоналу, у ході якого оцінюється відповідність системи стимулювання кадровій політиці підприємства.
На основі оцінки відповідності системи мотивації персоналу цілям підприємства розробляється програма поліпшення системи, а також проводяться розрахунки витрат, необхідних для впровадження необхідних змін.
         Результати мотиваційного аудиту дають відповіді на запитання:

        - наскільки працівники поінформовані про те, яких змін у їхній трудовій поведінці від них очікують у процесі реалізації мотиваційних програм?

       - чи діють працівники відповідним чином?

       - чи застосовуються методи мотивації ефективно?

        Результати даного аудиту дозволять керівництву підприємства необхідним чином скорегувати діючу систему мотивації і запобігти: незадоволеності споживачів, зниження якості товарів (послуг) підприємства, фінансових втрат, погіршення іміджу підприємства на ринку.

        Таким чином, здійснення мотиваційного аудиту у підприємствах дозволить своєчасно виявити і ліквідувати слабкі місця у системі управління мотивацією персоналу та забезпечити її ефективне функціонування.

 

Література:

1. Шлендер П.Э. Аудит и контроллинг персонала организации. [Текст] // П.Э. Шлендер. – М.: Вузовский учебник, 2010.- С. 3-32.-ISBN 978-5-9558-0111-7.

2. www.uspeshniy.com.

3. www.hr-portal.ru.