Канюк Аліна Миколаївна

студентка 5-го курсу

КЕІ КНЕУ

спеціальність: Облік і аудит

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Трансформація господарського механізму та входження України в світовий економічний простір зумовили появу нових економічних об’єктів, до складу яких входять нематеріальні активи, і в свою чергу, необхідність відображення в обліку нематеріальних активів, як нової економічної категорії. У відповідності до національних стандартів, які діють з 1 січня 2000 року, а конкретно положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО)8 «Нематеріальні активи» відображають у складі необоротних активів підприємства. Нематеріальні активи систематизовано у шість відокремлених груп. У склад групи входить сукупність однотипних за призначенням і умовами використання нематеріальних активів. Слід відмітити досить великий спектр застосування існуючих груп нематеріальних активів - це право на користування природними ресурсами та майном; права на знаки для товарів та об'єкти промислової власності; авторські та суміжні з ними права; гудвіл тощо. Тому поява в Україні такого об'єкту бухгалтерського обліку, як «нематеріальні активи», явилося одним із значних кроків на шляху переходу до стандартів бухгалтерського обліку і звітності. На сьогоднішній день нормативні документи вміщують багато різних визначень самого поняття «нематеріальних активів» (далі НА), які відрізняються між собою не тільки обсягами деталізації, але, і в якійсь мірі, не співпадають і по змісту. Наприклад, деякі з них:

1. НА - об'єкти інтелектуальної, у тому числі і промислової, власності, а також аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податків (п.1.2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-Вр від 22.05.97р.).

2. НА - об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності користування (п.7. Порядку експертної оцінки НА, затвердженого Указом Фонду державного майна України № 969/97 від 27.07.95р.).

3. НА - немонетарный актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року ; (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам (п.4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО)8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом МФУ № 242 від 18.10.99р.).

Усі три наведених визначення НА мають свої недоліки. Так, у першому визначенні "інші аналогічні права" не вписується торгові патенти, ліцензії та інші правові акти які не є об'єктами інтелектуальної власності. У другому визначенні неконкретна трактовка "інші об'єкти права власності і використання". Останнє визначення для непосвячених у сутність НА досить абстрактне, хоч і дає багато характеристик об'єкта для відображення його у обліку (період і використання тощо). Це визначення є найбільш вдалим і повним, але воно потребує вивчення п.5. П(С)Б0 8 для з'ясування які саме об'єкти відносяться до НА.

Оцінка нематеріальних активів з моменту прийняття національного стандарту до сьогодні залишається одним з найбільш дискусійних та проблемних критеріїв. Труднощі оціни викликані відсутністю вичерпного переліку витрат, які можна зараховувати до первісної вартості об'єктів нематеріальних активів. Як відомо, залежно від виду витрат їх можна зарахувати до вартості нематеріального активу або на витрати діяльності. До витрат, які створюють такі проблеми, можна зарахувати: витрати на наукові та патентні дослідження, оцінювання об'єктів нематеріальних активів, маркетингові дослідження ринку нематеріальних активів. Зокрема, віднесення витрат на дослідження до складу витрат періоду за умови, що в подальшому на етапі розробки буде отримано нематеріальний актив, бачиться невиправданим, оскільки призводить до штучного заниження первісної вартості об'єктів, створених власними силами.

Поряд з цим чимало об'єктів потребують достовірного встановлення справедливої вартості, що з огляду на умовність існування в Україні активного ринку нематеріальних активів, становить надскладну практичну проблему. Перспективними для застосування в даному випадку є рекомендації міжнародних стандартів оцінки, якими передбачено три базових підходи: витратний, дохідний та ринковий. Вибір конкретного методу має передбачатися в обліковій політиці підприємства та враховувати можливості підприємства щодо його емпіричної реалізації.

Ще однією проблемою обліку нематеріальних активів є їх оцінка при прийнятті на баланс об'єктів, раніше не облічених у складі НА. Серед ресурсів підприємства у загальному вигляді НА присутні завжди і тим чи іншим способом вони оцінюються. До них відноситься програмне забезпечення, розробки, рівень знань і професійний рівень робітників, ступінь внутрішньогосподарської кооперації, вигідність розташування тощо. Окремі елементи НА (фінансовий стан, попит на продукцію, рентабельність виробництва, перспективи розвитку і зміни економічних показників) враховуються при визначенні кінцевої оціночної вартості необоротних і оборотних активів підприємства, які підлягають викупу, продажу. Ця оцінка водиться способами, наведеними у Порядку експертної оцінки НА затвердженим Наказом № 969/97 від 27.07.95р. Фонду Дерисмайна України, який уже не задовольняє сучасними вимогам. Доцільно було б розробити порядок оцінки окремих груп і видів НА, придатний для застосування у сучасній повсякденній діяльності.

Іншою, не менш актуальною проблемою, є неналежний стан документального оформлення операцій з нематеріальними активами. Слід зазначити, що в сучасній літературі не досить глибоко розглянуто документальні оформлення обліку нематеріальних активів. Отже, в Україні відсутні офіційно затверджені форми первинних документів з обліку нематеріальних активів, що провокує використання типових форм обліку основних засобів, які не тільки морально застарілі, але й не враховують специфіку нематеріальних активів.

Для обліку наявності НА на підприємстві та нарахування амортизації призначена форма ВНА-1 «Відомість обліку нематеріальних активів і нарахування амортизації», затверджена наказом Міністерства фінансів України №30 від 11.02.98р. Це єдиний документ, який розроблено і затверджено для обліку безпосередньо НА. Що стосується документів первинного обліку руху НА, на підставі яких заповнюватися форма ВНА-1, то спеціальних первинних документів для цього не передбачено. Тому з цією метою можуть використовуватися і документи, передбачені для обліку основних засобів. Але, як відомо, в своїй формі і економічній суті основні засоби і нематеріальні активи дуже різні категорії. Тому однією з найважливіших проблем бухгалтерського обліку НА є розробка спеціальних форм первинних документів та регістрів поточного обліку.

Розробка - це застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання (п.4.П(С)Б08).

Найбільш трудомістким є впровадження у виробництво розробок - тобто створення нового об'єкту НА. Ця робота здійснюється за допомогою науковців-дослідних інститутів, проводиться тривалий час, потребує оформлення великої кількості первинних документів, певного порядку узагальнення економічної інформації, зафіксованої в них, для визначення фактичної собівартості створеної розробки. Тому цей процес потребує вдосконалення, спрощення за допомогою спеціально розроблених форм первинних і накопичувальних документів, у яких буде оптимально врахована специфіка обліку НА і особливості виробництва промислового підприємства. До цього часу такі документи складаються у вільній формі по принципу обліку основних засобів. Таким чином, рекомендується розробити Акт прийому-передачі На, Акт введення в дію виготовленого господарським (підрядним) способом об'єкту НА, Акт ліквідації НА, Зведену відомість витрат на виготовлення господарським (підрядним) способом об`єкту НА, Журнал-ордер для обліку руху НА. Показники в цих документах передбачається максимально пристосувати для обробки економічної інформації з застосуванням ЕОМ.

Крім того, з метою поглибленого контролю за відображенням операцій, пов'язаних з обміном НА доцільно розробити інструкції по відображенню в обліку наявності та руху НА, а також графіки документообороту по впорядкуванню руху носіїв облікової інформації.

Таким чином, проблема вдосконалення обліку НА в сучасних умовах перебудови системи бухгалтерського обліку та звітності є ще досить актуальною.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голов С.Ф., Костюченко В.М. «Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами»: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - стор. 200.

2. Нарожний А. Економічна сутність нематеріальних активів // Економіка АПК. - 2005. - № 1. - С. 81-86.