Поливана М.А.

Науковий керівник Підгорецька В.М.

Буковинська державна фінансова академія м. Чернівці

Аналіз стану державного боргу України

Анотація. В статті розглянуто поняття державного боргу та порядок його формування, проведено аналіз стану державного боргу України за 2008-2009 роки, розглянуто проблематику формування державного боргу в Україні та можливі шляхи вирішення.

Ключові слова: державний борг, внутрішній державний борг, зовнішній державний борг, державні запозичення.

Постановка проблеми. Управління державним боргом, який є засобом покриття дефіциту бюджету держави та інструментом стабілізації фінансового ринку набуває особливо важливого значення у період трансформації національної економіки та розвитку товарно-грошових відносин. Державний борг – це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи їх росту є показниками фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики. Тому аналіз стану державного боргу України як необхідна передумова для визначення основних пріоритетів державної боргової політики, зокрема щодо пропорцій і порядку здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень, є необхідним і актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державний борг є предметом дослідження і дискусій багатьох учених. Теоретичними і практичними питаннями державного боргу присвячені роботи вітчизняних дослідників: В.А. Андрущенко, О.І. Барановського, З.О. Лютого, О.В. Плотнікова, Н.В. Зражевської, Я.В. Онищук, В.В. Козюка, Ю.К. Алексєєва та ін.

Наявність державного боргу, його розміри, розміщення і методи погашення прямо чи опосередковано впливають майже на всі сторони економічного життя держави, такі як: дефіцит державного бюджету, розмір грошової маси в обігу, що визначає темпи інфляції, звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції та інші. Це робить державний борг не просто засобом залучення коштів для фінансування державних потреб, але й важливим інструментом фінансової політики держави, невірне використання якого може призвести до істотних ускладнень, чи навіть до фінансової кризи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до ст. 2 Бюджетного Кодексу України державний борг – загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Порядок формування державного боргу здійснюється шляхом здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень, та обслуговування вже існуючого боргу.

Відповідно за типом кредитора державний борг поділяється на:

- внутрішній – заборгованість перед кредиторами всередині держави: Національним банком України (за позиками одержаними для фінансування дефіциту бюджету, за компенсаційними виплатами населенню в Ощадбанку, сільськогосподарських підприємств, за показниками віднесеними на державний борг); перед іншими банками; перед юридичними особами; перед іншими органами управління; інша заборгованість;

- зовнішній – заборгованість перед кредиторами за межами держави: за позиками міжнародних організацій; за позиками, наданими іноземними державами під гарантії уряду; за позиками, наданими іноземними банками; за позиками, наданими іноземними юридичними особами; інша заборгованість.

Сума державного боргу на кінець 2008 року знаходилася на рівні 130,7 млрд. грн., в тому числі: зовнішнього – 86,0 млрд. грн. (65,8 % від суми державного боргу), внутрішнього – 44,7 млрд. грн. (34,2 %) [3]. Гарантований борг знаходився на рівні близько 58,7 млрд. грн., в тому числі: зовнішній – 56,7 млрд. грн. (96,6 %); внутрішній – 2,0 млрд. грн. (3,4%). Відношення державного боргу до ВВП на кінець минулого року складало близько 13,8 %. Очікується, що відношення державного боргу до ВВП у кінці 2009 року складатиме близько 18,9 % (рис. 1).

З 1999 року до 2007 року відношення державного боргу до ВВП постійно зменшувалося за рахунок підтримки його на відносно стабільному рівні, з одного боку, та високих темпах економічного зростання – з іншого. Однак, починаючи з 2008 року сума державного боргу та його відношення до ВВП зростає у зв’язку з розгортанням кризових явищ і, відповідно, зростанням потреб держави у державних запозиченнях, з одного боку, та у зв’язку з пригніченням економічної активності – з іншого.

На початок липня поточного року державний і гарантований державою борг України складав 218,9 млрд. грн. (28,9 млрд. дол. США), в тому числі: зовнішній – 156,3 млрд. грн. (20,5 млрд. дол. США), внутрішній – 62,6 млрд. грн. (8,2 млрд. дол. США). В структурі державного та гарантованого державою боргу прямий борг складав 67,7 % (148,2 млрд. грн., 19,4 млрд. дол. США), а гарантований державою – 32,3 % (70,6 млрд. грн., 9,3 млрд. дол. США) від загальної суми.

Рис. 1. Відношення державного боргу до ВВП

Протягом січня - червня 2009 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 29,5 млрд. грн. (15,6%), в основному, за рахунок отримання другого траншу кредитної лінії МВФ у рамках спільної програми “Стенд-бай” в обсязі 1 млрд. СПЗ (спеціальні права запозичень) та за рахунок перевищення випуску ОВДП над погашенням за звітний період [3].

Частка державного боргу в іноземній валюті в цей час складала 69,7 % від його загальної суми, а частка державного боргу з плаваючими відсотковими ставками – 27,3 % .

Графік погашення основної суми державного боргу протягом наступних 10 років відображає практичну відсутність боргового навантаження у 2014 році та його зменшення, починаючи з 2016 року (рис. 2). З метою згладження навантаження та уникнення ризику рефінансування (який може мати місце у разі запозичень зі строками погашення у інші роки) доцільним є здійснення державних запозичень відповідним обсягом з терміном погашення у вказаних роках.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначено здійснення державних запозичень на загальну суму 88,9 млрд. грн., в тому числі, зовнішніх – 18,8 млрд. грн. (з них 1,25 млрд. дол. США передбачалося запозичити у Світового банку); внутрішніх – 70,1 млрд. грн. (з них 44,0 млрд. грн. планувалося здійснити для рекапіталізації банків, 4,8 млрд. грн. – для наповнення Стабілізаційного фонду) (рис. 3).

За умов розгортання кризових явищ вартість державних зовнішніх запозичень для України суттєво зростала до останнього часу. Однак, починаючи з другої декади березня 2009 року дохідність українських єврооблігацій знижується. Зокрема, станом на 11.08.09 цей показник щодо облігацій 2007 року випуску з погашенням у 2017 році, купон 6,75 % річних, складав 10,4 % річних, в той час, як ще 11 березня цей показник знаходився на рівні 27,2 % річних. Спред (різниця, маржа) до котирувань еталонних інструментів (цінних паперів Казначейства США) складає +694,7 базисних пунктів (близько 6,9 % річних).

Рис. 2. Погашення основної суми державного боргу

У зв’язку з подорожчанням ресурсів на світових ринках капіталу урядом активізовано співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема, наприкінці минулого року укладено угоду з Міжнародним валютним фондом щодо залучення кредиту в розмірі 16,4 млрд. дол. США для подолання негативних наслідків фінансової кризи. Частина коштів від траншів кредиту Міжнародного валютного фонду спрямовується на покриття дефіциту державного бюджету. Крім того, для фінансування дефіциту державного бюджету у 2008 році залучено 0,8 млрд. дол. США від Світового банку, а у 2009 році - 1,25 млрд. дол. США. Основною причиною активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями є низька вартість їх кредитів та довші строки надання коштів у порівнянні із залученням кредитних ресурсів на ринках капіталу. Здійснення внутрішніх державних запозичень наштовхується на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Уряд наразі здійснює ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Зокрема, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.03.09 № 316-р схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення таких заходів:

- запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій;

- розширення спектру інструментів державної позики;

- створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

- підвищення прозорості здійснення державних запозичень;

- розміщення коштів єдиного казначейського рахунку;

- управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

Починаючи з 14 травня 2009 року запроваджено ринкове ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій: аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів, який обов’язково залучається на ринку незалежно від рівня відсоткових ставок, запропонованих учасниками аукціонів.

Здійснення внутрішніх державних запозичень наштовхується на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Уряд наразі здійснює ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Зокрема, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.03.09 № 316-р схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні на 2009-2013 роки. Концепція передбачає здійснення таких заходів:

- запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій;

- розширення спектру інструментів державної позики;

- створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

- підвищення прозорості здійснення державних запозичень;

- розміщення коштів єдиного казначейського рахунку;

- управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

Рис. 3. Державні запозичення у 2009 році (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»)

Починаючи з 14 травня 2009 року запроваджено ринкове ціноутворення при первинному розміщенні внутрішніх державних облігацій: аукціони проводяться в один етап при попередньому оголошенні обсягу коштів, який обов’язково залучається на ринку незалежно від рівня відсоткових ставок, запропонованих учасниками аукціонів.

На виконання Концепції урядом прийнято постанови:

-«Про випуск казначейських зобов’язань» від 14.04.09 № 362;

-«Про запровадження інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів» від 14.04.09 № 363;

-«Про затвердження Порядку купівлі у 2009 році облігацій внутрішньої державної позики» від 10.06.09 № 568.

Крім цього, наказом Міністерства фінансів від 10.06.09 № 757 визначено Порядок відбору та функціонування первинних дилерів, а наказом від 21.07.09 № 918 затверджено склад комісії з відбору та оцінки функціонування первинних дилерів і примірного договору про співпрацю на ринку державних цінних паперів. 6 серпня поточного року Міністерством фінансів оголошено конкурс по відбору первинних дилерів державних цінних паперів.

Наразі ведеться робота з:

- підготовки випуску казначейських зобов’язань;

- розроблення порядку відбору контрагентів для здійснення купівлі облігацій внутрішньої державної позики;

- створення методологічної основи для оцінки та управління ризиками, які пов’язані з державним боргом.

З початку року урядом здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики на суму 20,6 млрд. грн., з них 10,5 млрд. грн. – для рекапіталізації банків і 1,4 млрд. грн. – для поповнення Стабілізаційного фонду.

За станом на 31 січня 2010 року державний та гарантований державою борг України становив 301.538.747,28 тис.грн. або 37.686.690,45 тис.дол.США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 195.286.531,99 тис.грн. (64,76% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 24.407.155,45 тис.дол.США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 106.252.215,29 тис.грн. (35,24%) або 13.279.535,00 тис.дол.США.

Державний борг України становив 212.133.243,04 тис.грн. (70,35%) або 26.512.678,50 тис.дол.США. Державний зовнішній борг становив 119.939.835,96 тис.грн. (39,78%) або 14.990.230,97 тис.дол.США. Державний внутрішній борг становив 92.193.407,08 тис.грн. (30,57%) або 11.522.447,53 тис.дол.США.

Гарантований державою борг України становив 89.405.504,24 тис.грн. (29,65%) або 11.174.011,95 тис.дол.США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 75.346.696,03 тис.грн. (24,99%) або 9.416.924,48 тис.дол.США; гарантований внутрішній борг – 14.058.808,21 тис.грн. (4,66%) або 1.757.087,47 тис.дол.США.

Протягом січня 2010 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 26.010,36 тис.грн. (0,01%) в основному, за рахунок перевищення надходження коштів від випуску облігацій внутрішньої державної позики над погашенням державного внутрішнього боргу. При цьому, державний зовнішній борг зменшився на 614.278,69 тис.грн. (0,51%), державний внутрішній борг збільшився на 1.123.330,31 тис.грн. (1,23%). Гарантований державою борг України зменшився на 483.041,26 тис.грн. (0,54%), що пов’язано як із зниженням курсу євро до гривні, так і з перевищенням виплат з погашення гарантованого державою боргу над сумою запозичень.

Висновки. З викладеного вище слідує, що:

– з розвитком фінансового ринку необхідно створити умови для активізації купівлі (продажу) державних зобов'язань;

– необхідно розвивати вторинний ринок державних зобов'язань;

– державні запозичення необхідно використовувати за цільовим призначенням на розвиток певних галузей народного господарства, а не вкладати в неперспективні проекти;

– необхідне запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій, розширення спектру інструментів державної позики, створення системи первинних дилерів державних цінних паперів;

– необхідним є управління ризиками, які пов’язані з державним боргом;

– необхідно удосконалити нормативну базу для чіткого врегулювання питань щодо державних запозичень. У розрізі існування на сьогодні зовнішніх та внутрішніх запозичень необхідно розширити ринок ОВДП і збільшити попит на них шляхом введення в обіг облігацій для великих підприємств та фізичних осіб (на прикладі Великобританії та США).

Література

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р., № 2542 – ІІІ// сайт http://zakon.rada.gov.ua/;

2. Закон України "Про державний внутрішній борг України" від 16.09.1992 р., № 2604- XII// сайт http://zakon.rada.gov.ua/;

3. Державний борг України: поточний стан і ризики / Т. Вахненко // Економіка України. – 2008. – №7. – С. 37-46.

4. Коба С.С.. Управління державним боргом України (регулювання діяльності із здійснення запозичень): Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2002. - 207арк. - Бібліогр.: арк.167-185.

5. Реструктуризація зовнішніх боргів України в умовах глобалізації / О.О. Прутська, А.В. Бабич // Актуальні проблеми економічного розвитку України: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції 24 квітня 2009 р. – Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2009. – С. 139-145.

6. Управління державним боргом у контексті ризик-менеджменту / В.М.Федосов, О.А. Колот // Фінанси України. – 2008. – №3. – С. 3-33.

7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України// http://ukrstat.gov.ua/.