Грищук Н.В., Вусінська І.

Вінницький національний аграрний університет,Україна

РОЗВИТОК РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ , ЯК НЕВІД'ЄМНОЇ ЧАСТИНИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Національний ринок цінних паперів в останні роки зробив помітний крок вперед, що свідчить про його важливу роль у реформуванні економіки країни. Уже не потрібні докази того, що ринок цінних паперів є обов'язковим елемен-том ринкової економіки. Фондовий ринок як сегмент фінансового ринку, став потужним механізмом у розподілі, перерозподілі та мобілізації фінансових ресурсів для динамічного розвитку економіки. Фондовий ринок сприяє нако-пиченню інвестиційного капіталу у виробничій та соціальній сферах. [3]

Сьогодні перед українським ринком цінних паперів стоїть ряд проблем на макрорівні, швидке й ефективне рішення яких послужить поштовхом до його подальшого розвитку. Це такі завдання, як:

контроль за діями учасників ринку цінних паперів з метою обмеження монополістичної діяльності;

комп'ютеризація фондового ринку й створення єдиного інформаційного простору для підвищення інформованості суб'єктів ринку;

захист інтересів інвесторів і зокрема необхідність удосконалювання процедури реєстрації цінних паперів і захисту їх від підробки;

установлення чітких мір відповідальності державних і комерційних структур за порушення процедури випуску й обігу цінних паперів.

Роль цього ринку у фінансово-економічній ситуації, яка склалася в Украї-ні, надзвичайно велика. Банківський кредит завдяки високим відсоткам, є недо-сяжним для переважної більшості підприємств, тому використання важелів фондового ринку для залучення «дешевих» коштів є найбільш раціональним вирішенням цієї проблеми. Фондовий ринок, як спосіб залучення інвестицій перебуває в центрі уваги органів законодавчої та виконавчої влади нашої країни.

Створення ефективно діючих товарних та фінансових ринків є найважливішими завданнями реформування економіки країни. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентноспроможного фінансового сектора, здатного мобілізовувати, перерозподіляти та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. Тому розвиток фондового ринку, як невід'ємної частини фінансового ринку та важливого елемента національної економіки, набуває першочергового значення. Найбільший та найперший вплив на формування національного ринку цінних паперів відіграла політика в галузі приватизації. [4]

В Україні коло компаній, акції яких котируються на ринку, склалося у процесі приватизації. Процес перерозподілу власності ще не завершено, власники не ризикують і не проводять масштабних дій на відкритому ринку, поки не отримають надійного контролю над підприємством. «Масова прива-тизація» не в повній мірі вирішила головне економічне завдання — надходження інвестицій на підприємства та формування «ефективного» власника. Забезпечення розвитку ринку цінних паперів не можливо без ефективного податкового законодавства. Так, довгий час облігації підприємств не витримували конкуренції з облігаціями внутрішньої державної позики, а податкове законодавство розглядало кошти, запозичені підприємством шляхом розміщення власних облігацій, як дохід цього підприємства

Вирішено проблему подвійного оподаткування доходів учасників інве-стиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній від інвестиційних операцій. Ключову роль у забезпеченні стабільності країни відіграє монетарна політика, проведення якої є головною функцією центрального банку. її успішність значною мірою залежить від проголошення центральним банком чітких і зрозумілих цілей обраної монетарної політики та від їх ретельного дотримання. Стабільність курсу іноземної валюти, зростання грошових заощаджень населення, зниження відсоткової ставки за користування кредит-ними ресурсами створює гарний інвестиційний потенціал України,

Однією з найпомітніших змін на фінансових ринках стало суттєве збільшення обсягу депозитних та інших вкладів населення України. Це свідчить про формування початкового інвестиційного капіталу громадян України. З початком утворення нових інститутів спільного інвестування, розвитком недержавних пенсійних фондів та за умови зростання довіри громадян до цих інститутів заощадження почнуть працювати як інвестиційний капітал.

Найбільш розвинутим інститутом інфраструктури фондового ринку на сьогодні є інститут реєстраторів. Ця складова фондового ринку розвивалася в процесі приватизації з метою ведення обліку переходу прав власності на цінні папери, що випущені в документарній формі, при обслуговуванні емітентів цінних паперів. Цей інститут відіграв свою позитивну роль на певному етапі формування фондового ринку і продовжує забезпечувати функціонування облікової системи (на 1 січня 2008 р. кількість власників іменних цінних паперів у реєстрах становила 16,658 млн. з них 16,566 - фізичних осіб).

Для нинішнього етапу розвитку фондового ринку не є характерними вто-ринні, спекулятивні операції, тому що власники великих пакетів ще не готові до таких дій, оскільки саме спекулятивні операції ще не стали прибутковими. Цій системі відносин власності і відповідає адекватна (реєстраторська) система обліку цієї власності. Тобто «масовий» перехід до більш розвинутої системи депозитарного обліку на цінні папери можливий лише за умови формування потреби власників, що володіють найбільшою часткою реальних фондових активів, у створенні та функціонуванні системи обліку, що дозволяє працювати не тільки з бездокументарними випусками, але й працювати досить швидко, на відміну від реєстраторів, які наразі стали гальмувати процеси переходу прав власності, позаяк це не в повній мірі відповідає їх власним комерційним інтересам (доходи реєстраторів переважно залежать від емітента, якого він обслуговує, а не від власника). Інститут зберігачів, що почав формуватися після прийняття Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», і які здійснюють обслуговування саме бездокументарної форми цінних паперів, що в більшій мірі відповідає розвинутому фондовому ринку, потенційно можуть виконувати ці функції більш ефективно, безпосередньо працюючи через депозитарну установу. Так, кількість випусків цінних паперів, які обслуговуються депозитарними установами, станом на 1 січня 2008 р. становила 12474. Тобто на нинішньому етапі питома вага таких операцій ще не стала домінуючою на ринку. А тому і потреба в формуванні на ринку попиту на більш дорогі депозитарні послуги ще не є сталою тенденцією.[2]

Таким чином, нами можна зробити висновок, що формування національ-ного ринку цінних паперів помітно впливає на темпи економічного росту, які характеризують сучасний стан української економіки; фондовий ринок визначає інвестиційну привабливість країни та взаємопов'язаний із реалізацією приватизаційної, монетарної, інвестиційної, податкової, антимонопольної, інформаційної та облікової політики.

З метою активізації впливу процесів, що відбуваються на ринку цінних паперів, необхідним є залучення та раціональне розміщення інвестиційних ресурсів на конкурентних засадах, удосконалення обігу цінних паперів та забезпечення захисту прав інвесторів на вітчизняному ринку цінних паперів.

Якщо існуючі проблеми вирішити, то це прискорить розвиток організованого фондового ринку в Україні, що, в свою чергу, позитивно вплине на масовий вияв довіри до українських цінних паперів, на їх ліквідність, капіталізацію ринку, сприятиме збільшенню доходів до бюджету, прискоренню приватизаційних процесів, виведенню із кризи економіки України.

Література:

1. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 19.12.06 №1591.

2. Закон України від 10.12.1997 р. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

3. Загородній А.А., Цінні папери-основа розвитку економіки //Фінансовий ринок-2008 С.139-145

4. Лапішко 3.Я. Становлення регіонального ринку цінних паперів//Регіональна економіка-2008. С.177-179.