Экономические науки/13. Региональная экономика

Науменко А.М.

Науково – дослідний фінансовий інститут

при Міністерстві фінансів України

 

Підвищення ефективності здійснення видатків місцевих бюджетів

 

Місцеві бюджети як фінансові плани діяльності місцевого самоврядування за основну своєї діяльності мають ставити мету як найкраще задоволення потреб громадян, які обрали ці органи самоврядування. Безперечно фінансування поточних видатків направлених на підтримку життєдіяльності установ, організацій та незабезпечених громадян, що покладені на органи місцевого самоврядування мають вагоме значення, особливо за умов вже достатнього життєвого рівня населення та соціально – економічного розвитку території. Стосовно місцевого самоврядування та місцевих бюджетів України, то на сьогодні, існуюча система задоволення потреб населення не відповідає вимогам розвинутої держави та потребує значних зрушень направлених на розвиток та піднесення соціально – економічного становища території. Тож, постає питання визначення ступеню та ефективності задоволення потреб громадян місцевими органами самоврядування.

 Існуюча система формування бюджетів ґрунтується на нормах та показниках поточних видатків місцевих бюджетів. Це оплата праці працівників бюджетної установи, нарахування на неї, витрати на оплату комунальних послуг, тощо. Результатами такого способу формування та виконання місцевих бюджетів є: - планування бюджету лише на 1 рік;- зосередження на досягненні об’ємних показників (кількість установ, ліжок, класів, дитячих установ, бібліотек і т.д.), яке, в свою чергу, гарантувало збільшення грошей;- відсутність відповідальності за результати діяльності;- фінансування надання громадянам не суспільних послуг, а “безкоштовних" державних благ, що не передбачало зв’язку між затраченими ресурсами і отриманими результатами [3, с. 109].

Ще одне складне питання — це відсутність у місцевих бюджетах так званих критеріїв виконання або критеріїв результативності, які показують кількість і якість послуг, тобто деталізують рівень послуг, які органи влади надають населенню, чи планують надавати. Місцевий бюджет має бути головним документом, який показує діяльність владного органу і те, наскільки він задовольняє потреби населення у послугах. У демократичній і відповідальній урядовій системі, надання послуг населенню з боку місцевої влади повинно вимагати як найбільшої рентабельності, підзвітності, прозорості і відповідальності [1].

Програмно-цільове бюджетування – це бюджетування, орієнтоване на результат. При цьому увага акцентується на тому, що та скільки необхідно зробити, чого потрібно досягти, чого досягнуто в результаті та скільки це коштує платникам податків. Сутність програмно-цільового методу бюджетування полягає у розподілі ресурсів за програмами, що мають конкретні стратегічні цілі й оперативні завдання, які необхідно виконати. Основні елементи покращеного процесу формування бюджету - середньострокове управління видатками, посилений та прозоріший моніторинг і контроль за виконанням бюджету, а також раціональна структура програм і розподілу ресурсів прямо впливають на можливість органів місцевого самоврядування задовольняти потреби населення [3, с. 111].

До основних переваг програмно – цільового методу фінансування також належить середньо строковість ухвалення бюджетних планів.

Програмно – цільовий метод фінансування на сьогодні вважається найдієвимішим інструментом підвищення ефективності використання бюджетних коштів та забезпечує планування бюджету на середньострокову перспективу (від 3х до 5років) і перехід від контролю за цільовим використанням бюджетних коштів до контролю за фактичними результатами реалізації бюджетної програми [4, с. 2].

Існуюча до запровадження програмно – цільового методу система фінансування видатків бюджетів була направлена головним чином на контроль за кількістю та цільовим характером використання бюджетних коштів. Оцінка ефективності здійснення видатків зводилася до аналізу ступеню витрачання бюджетних коштів виділених на відповідний бюджетний період та більше питань виникало якщо кошти були недовитрачені, або ж перевитрачені. Тоді як аналізу ефективності використання суми коштів у межах бюджетних призначень увага не приділялась.

Новий підхід у бюджетному фінансуванні, за допомогою програмно – цільового методу, дає можливість обчислити ефективність реалізацій кожних окремих завдань. Сприяє ефективності розподілу та використання бюджетних коштів, встановленню пріоритетів і визначенню доцільності окремих видатків бюджету [2, с. 237]. Формування бюджетної програми починається з осмислення проблеми та віднаходження засобів, напрямів та фінансових джерел необхідних для її вирішення.

Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі спрямоване на досягнення наступних цілей:

·     забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання,  на досягнення яких витрачаються бюджетні  кошти, підвищення  рівня  контролю  за  результатами  виконання бюджетних програм;

·     забезпечення за  результатами  виконання  бюджету  здійснення оцінки  діяльності  учасників  бюджетного  процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

·     упорядкування організації  діяльності  головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування  і  виконання  бюджетних  програм шляхом  чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної  програми   між   визначеними   головним   розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;

·     посилення відповідальності  головного  розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних  програм  законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

·     підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів [5].

Перехід формування та виконання бюджетів за програмно – цільовим методом дозволить втілити нові форми організації процесу надання бюджетних послуг, а саме переходу від системи фінансування мережі (бюджетних установ) до фінансування бюджетних послуг. Тобто формування та виконання бюджету за бюджетними програмами дозволить спрямувати акумульовані бюджетні ресурси не на фінансування поточних видатків бюджетної установи (бюджет проїдання), а на фінансування тих видатків які є цілями та метою функціонування цієї установи.

Аналіз виконання бюджетної програми здійснюється на основі результативних показників, що поділені на чотири групи показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості 

Для бюджетних програм які мають за мету задоволення потреб саме споживачів бюджетних послуг (лікування, протезування, ремонт комунального господарства), необхідним є застосування показника корисності. Тобто необхідним є дослідження ступеню задоволення потреб споживачів бюджетних послуг не тільки у вигляді приросту показника у порівнянні з минулим роком, чи коефіцієнту оновлення, а й вигляді дослідження співвідношення ступеню задоволення безпосередніх отримувачів послуг та затрачених коштів. Необхідним є проведення цього аналізу шляхом опитування чи анкетування споживачів послуг.

Пропонуємо внести зміни в Бюджетний кодекс України, додавши (чи змінивши принцип прозорості та публічності) принцип транспарентності (від англ. Transparent, від лат. trans – прозорий, pareo – бути очевидним) тобто бюджетний процес та бюджетна інформація мають бути прозорими, чіткими та зрозумілими, доступними для громадськості.

Транспарентна  бюджетна система повинна відповідати наступним вимогам: розробка бюджетів повинна здійснюватися на середньострокову перспективу; доступність цієї інформації для суспільства в зрозумілій, доступній формі не рідше ніж раз у квартал стосовно виконання поточного бюджету, моніторингу виконання бюджетних програм, їх переліку, виконавців та ступеню ефективності вже здійснених програм; необхідним є законодавче закріплення необхідності урахування думки громадян при формуванні проектів бюджетів на місцях, з огляду на пріоритетність думки громади стосовно того чи іншого здійснення; чіткість розподілу функцій між гілками та рівнями влади, конкретизації відповідальності за кожен етап бюджетного процесу для громадян та доступність функцій, повноважень та звітів про виконання поставлених завдань перед розпорядниками бюджетних коштів.

Литература:

1.       Бабінова О. Шляхи підвищення прозорості та ефективності бюджетного процесу територіальних органів ВЛАДИ [Елекронний ресурс] / О.Бабінова. Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України. Режим доступу:  www.municipal.gov.ua/

2.       Василик О.Д. Бюджетна система України: [Підручник] / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. –  К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.

3.       Ливдар М. В. Програмно-цільовий метод складання бюджету / Марта Ливдар // Галицький економічний вісник (фінансово-кредитне забезпечення діяльності господарюючих суб’єктів). — 2009. — № 2 — С. 109-114

4.       Медведєв Ю.Б., Чімишенко С.М., Чистик О.М. Підвищення ефективності виконання бюджетних програм в умовах економічної кризи / [Електронний ресурс] Режим доступу:  http://www.nbuv.gov.ua/portal

5.         Розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі» від 14 вересня 2002 р. N 538-р [Електронний ресурс] Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=52487&cat_id=51705