Патраманська Л.Ю., науковий керівник Даценко Г. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Основні проблеми та напрямки вдосконалення державного фінансового контролю в Україні

Державний фінансовий контроль є основним засобом забезпечення фінансової дисципліни та порядку, повного та своєчасного наповнення бюджету коштами, запобігання масовим розкраданням та порушенням законодавства. Проте на сьогодні система державного фінансового контролю в Україні не може забезпечити на високому рівні фінансово-бюджетну дисципліну в державі в цілому та на її регіональних рівнях. Це є результатом існування великої кількості проблем, які призводять до зростання кількості та обсягів фінансових порушень. Таким чином, проблеми виявлення, усунення недоліків, вдосконалення та реформування державного фінансового контролю є актуальними в наш час у зв’язку з невирішеністю низки теоретичних та практичних питань.

Після поведення аналізу останніх досліджень, публікацій потрібно зазначити, що питання вдосконалення державного фінансового контролю відповідно до міжнародних норм та стандартів відображено у працях Стефанюка І.Б., Іванової І.М., Басанцева І.В., Футоранської Ю.М., Рубан Н.І., Сивульського М.І., Калюги Є.В., Кучерявенка М.Н., Воронової Л.П., Ловінської Л.Г та інших українських вчених. Ці науковці пропонують вирішити дане питання через вдосконалення законодавчого, нормативного та методичного забезпечення.

Метою дослідження є виділення основних проблем та напрямків вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні.

Фінансовий контроль має за мету забезпечення підконтрольних суб’єктів інформацією про використання коштів та інших активів, дотримання суб’єктами господарювання встановлених державою норм, правил мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів. Це є однією з найважливіших функцій державного управління, що існує для виявлення відхилень від встановлених норм, доцільності та ефективності управління фінансовими ресурсами, а також для забезпечення своєчасного застосування необхідних санкцій та запобіжних заходів. Проте в Україні сьогодні існує не зовсім ефективна система державного фінансового контролю [1, c.44-47].

Однією з основних причин існування проблем у цій системі є недосконале законодавство. В Україні немає єдиного базового закону, який би визначав основні поняття у цій сфері, чітко розподіляв би завдання, функції та повноваження між органами державної та місцевої влади, регламентував відносини між суб'єктами та об'єктами контролю, визначав відповідальність та незалежність відповідних уповноважених посадових осіб, а існуючі закони та нормативно-правові акти не рідко суперечать один одному та не узгоджуються між собою [2, c.247-255].

Велика кількість контролюючих органів та розрізненість у їх діях призводить до відсутності єдиної ефективної системи державного фінансового контролю. Державні органи та служби діють як окремі ланки, а не як взаємопов’язаний механізм, а це значно знижує ефективність контрольних дій [3, c.317-322].

Загальними основними недоліками на сьогодні є :

- правова невизначеність єдиної системи державного фінансового контролю ( відсутня стандартизація у сфері контролю, єдині загальні правила для усіх контролюючих органів та періодичність проведення перевірок, загальноприйняті принципи контрольних процедур враховуються не у повному обсязі);

- використання переважно подальшого контролю (у формі перевірок та ревізій), тоді як в європейських країнах перевірено практикою ефективне використання попереднього, поточного контролю;

- відсутність моніторингу в системі державних органів, постійної оцінки якості функціонування системи державного фінансового контролю;

- недостатньо швидке реагування правоохоронних органів у випадках фінансових порушень, відсутня належна відповідальність посадових осіб за порушення законів, норм, правил та відповідне відшкодування втрачених ресурсів;

- існування невзаємопов’язаних окремих державних контролюючих органів, дублювання окремих їх функцій;

- функціонування надмірно розгалуженої та недостатньо дієздатної системи органів державного фінансового контролю, що призводить до повторних перевірок, а це у свою чергу заважає швидкому усуненню недоліків;

- звітність з питань контрольно-ревізійної діяльності складається за застарілою системою показників, що не відповідає ряду норм Бюджетного кодексу України;

- відсутність жорсткої адміністративної відповідальності за бюджетні правопорушення та не відшкодування спричинених збитків, неможливість притягти винних осіб до кримінальної відповідальності або ж тільки в окремих випадках та інші.

Зазначені проблеми свідчать, що назріла дійсно термінова необхідність реформ у сфері державного фінансового контролю. Щоб вдосконалити та реформувати існуючу систему необхідно провести ряд заходів, а саме:

- створити єдину ефективну систему державного фінансового контролю;

- розробити та прийняти Закон України «Про державний фінансовий контроль (де має бути відображено статус найвищого органу державного фінансового контролю, його місце, структура, компетенція, функції, права та обов’язки органу і його працівників), внести зміни до уже існуючого законодавства, щоб взаємоузгодити закони, укази, нормативно-правові акти між собою;

- посилити відповідальність керівників на всіх рівнях управління та чітко встановити її межі в законодавстві;

- створити єдину інформаційну базу у сфері державного фінансового контролю;

- до суб'єктів державного фінансового контролю слід віднести тільки органи, які здійснюють безпосередньо контрольні функції: Рахункову палату, Державну контрольно-ревізійну службу й органи відомчого контролю;

- врегулювати питання взаємовідносин і взаємодії контрольних органів, закріпити положення про те, що Рахункова палата є найвищим органом державного контролю, що здійснює контроль за доходами, видатками Державного бюджету України, має право на перевірки всіх державних інституцій, а Державна контрольно-ревізійна служба забезпечує періодичне проведення ревізій та перевірок.

В нашій державі на сьогоднішній день існує близько двох десятків проектів зміни законодавства кожен з яких пропонує певні реформи в системі контролю. Проте ці проекти все ж не визначають об’єктивно поняття державного фінансового контролю, системи органів фінансового контролю, особливостей його здійснення щодо установ, які утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, загальнодержавних позабюджетних фондів, державних (казенних), акціонерних та приватних підприємств.

Таким чином вдосконалення системи державного фінансового контролю залишається актуальною темою для науковців, оскільки ряд проблемних питань залишаються спірними або ж взагалі не вирішеними як в теорії так і на практиці. Їх вирішення дозволить сформувати єдину ефективну систему державного фінансового контролю.

Список використаної літератури:

1. Барабаш Н.С., Никонович М.О. Удосконалення системи державного

фінансового контролю// Фінансовий контроль. - 2005.- №3 (26).-С.44-47.

2. Закраєвська Т.Н. Концептуалізація державного фінансового контролю в Україні // Вісник ЧТЕІ. - 2006.- № 2.- С.247-255

3. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю.// Вісник ЧТЕІ.- 2008.- №4.-С.317-32