Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

Лужецька О. В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Проблеми сталого розвитку виноробних підприємств України

Виноробство – одна зі стратегічних галузей агропромислового комплексу України, яка історично забезпечувала досить значні надходження до державного бюджету. Ще для грецьких колоній північного Причорномор’я, і, зокрема, Херсонеса Таврійського, виноробство мало виключно важливе значення. До того ж велика доля вина, зробленого в Україні, експортується, що робить вино одним з тих видів продукції, які мають значення для створення позитивного іміджу України в світовій спільноті.

Вино – це продукція, яка незмінно користується попитом у великої кількості споживачів. Тому конкурентна боротьба виноробних підприємств є дуже загостреною, а кількість виробників – достатньо великою. Ситуацію ще більше розбалансовують і роблять недостатньо прогнозованою ускладнення демографічної ситуації на селі та поглиблення диспаритету цін, а також різке зменшення сум виділених бюджетом коштів на підтримку виноградарства [1].

Загальні обсяги виробництва вина в Україні сьогодні мають тенденцію до зростання. В 2009 р. у порівнянні з 2008 р. обсяги виробництва виноматеріалів виноградних збільшились на 19,3 % і склали 42,5 млн. дал, а обсяги виробництва вин виноградних зросли на 0,5 % і становили 20,6 млн. дал [4].

Але чи можна вважати кількісне зростання обсягу виробництва вина суттєвим кроком до сталого розвитку галузі в цілому? Очевидно, що ні, адже сталий розвиток – це комплексне поняття, яке включає ряд складових. На рис. 1 схематично проілюстровано спектр складових сталого розвитку підприємств виноробної галузі.

 

 

Соціокультурна складова

 

Підвищення культури споживання високоякісного вина серед населення

Управлінська складова

 

Ефективна участь персоналу в прийнятті управлінських рішень, глибоке розуміння керівництвом особливостей виробничого процесу

Інфраструктурна складова

 

Наявність власної сировинної бази, власних потужностей первинного та вторинного виноробства, транспортних шляхів та засобів, торгової мережі, цехів з виробництва тари, навчальних закладів

Наукова складова

 

Вирощування нових сортів винограду, розробка більш продуктивної виробничої техніки, оптимальне поєднання традицій виробництва та сучасних технологій

Сталий розвиток виноробних підприємств

Службова складова

 

Забезпечення суспільства всім необхідним, що може бути вироблено в межах галузі, надання можливості споживати високоякісне вино незалежно від масця проживання

Економічна складова

 

Підвищення прибутковості виробництва, найбільш повне використання економічного потенціалу підприємства

Гуманітарна складова

 

Забезпечення справедливих та безпечних умов життя та праці для кожного

Екологічна складова

 

Очищення стічних вод та атмосферного повітря, забезпеченя нізького рівню шуму, використання натуральних добрив для вирощування винограду

Рис. 1 – Складові сталого розвитку підприємств виноробної галузі

 

Однією з найсерйозніших проблем, які спричинюють нестабільність розвитку виноробної галузі, є кліматично-сировинна. В 1986 р. велика кількість виноградників була знищена, і всі аутентичні сорти винограду припинили своє існування. Тому сьогодні для промислового виробництва вина використовуються привезені з країн Західної Європи сорти винограду. Ці сорти є чистими, не гібридними, і вирощування такого винограду дозволяє виготовляти вино на експорт. Але, на відміну від місцевих сортів винограду, європейські сорти не є морозостійкими, тому при сильних морозах врожаю винограду загрожує небезпека. Так, в січні 2010 р. температура в деяких районах Криму складала від -22˚С до -25˚С, що спричинило промерзання грунту на глибину 7-19 см. Було ушкоджено багаторічні культури на площі 6 тис. га, а в грошовому вираженні нанесену шкоду оцінюють в 44 млн. грн. Схожа ситуація спостерігається і в інших виноробних районах – в Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. Відсутність можливості планування врожаю і прибутку в умовах кліматичної невизначеності є перешкодою для сталого розвитку галузі [2].

Загальна площа виноградних угідь в Україні становить приблизно 90 тис. га. Невелика кількість якісної сировини, а також прагнення виробників прагнення до максимального зниження витрат зумовили те, що в Україні велика доля вина (до 60%) виготовляється з вичавок. Ця проблема є особливо характерною для тих підприємств, які характеризуються на виробництві кріплених напоїв.

При виготовленні натуральних вин за класичною технологією використовується виключно виноград і виноградний спирт. Щоб підвищити міцність, винороби країн Західної Європи посилюють солодкість винограду натуральним шляхом: проводять селекцію сортів, дають гронам визрівати до наступлення холодів, припиняють поливання лози, видалюють зайве листя, зупиняють бродіння зниженням температури. А щоб отримати кріплені вина. додають виноградне бренді.

В Україні ж більш ніж половина десертних і напівсолодких вин просто кріпляться спиртом-ректифікатом. Виробники використовують вичавки – відходи первинної переробки винограду для натуральних вин, оскільки це знижує собівартість напою. Вижимка коштує дешево, перероблюється і розводиться етиловим спиртом і водою. Саме тому дешеві українські вина в більшості випадків саме кріплені.

Звичайно, не можна вважати розвиток таких підприємств сталим. Використання спирту и дешевої вижимки зумовлює низьку якість продукції. Такі напої є шкідливими для здоров’я споживачів, адже барвники, посилювачі смаку та інші синтетичні домішки можуть викликати алергічні реакції. Економія на якісній сировині не дає реальної вигоди для досягнення сталості розвитку. Навпаки, замість розвитку культури споживання якісних напоїв споживачам нав’язуються дешеві замінники.

З першого погляду може здатися, що використання вичавок у виноробстві є виправданим з точки зору екології кроком: адже відходи виробництва таким чином мінімізуються. Але повторне використання вичавок не обов’язково має здійснюватись у виноробній промисловості. З вичавок можна отримати стійкі та безпечні натуральні барвники, їх раціонально включати до рецептури кормів для сільськогосподарських тварин, а з виноградних кісточок робиться цінна косметична олія.

Серед підприємств, які вже усвідомили необхідність переходу до сталого економічного розвитку, слід назвати ТОВ «Промислово-торгова компанія Шабо», розташоване в с. Шабо Одеської обл. Це вертикально інтегрований виноробний холдінг з повним циклом виробництва. Під ТМ «Шабо» виробляють високоякісні тихі вина, ігристі вина і коньяки. Власна сировинна база підприємства складає приблизно 1000 га виноградників. В структурі компанії є власні цехи первинного та вторинного виноробства, підвали і сховища загальною площею приблизно 10 тис. м2. В 2009 р. компанія відкрила перший в Україні «Центр культури вина Шабо», головною метою роботи якого є підвищення культури споживання благородних напоїв. Унікальний об’єкт культури включений комісією Ради Європи в туристичну карту європейських винних шляхів. Вже декілька років поспіль ТОВ «Промислово-торгова компанія Шабо» є найбільшим платником податків Білгород-Дністровського району Одеської області, а також приймає активно участь в вирішенні соціально-економічних проблем регіону. Значні кошти інвестуються в покращення інфраструктури району, ремонт доріг, вирішення житлово-комунальних питань, допомогу навчальним закладам [3].

Таким чином, на сучасному етапі функціонування виноробних підприємств України можна виділити декілька проблем, які є найбільш суттєвими перешкодами для сталого розвитку виноробної промисловості. Серед них – складні кліматичні умови, недостатність сировини, слабкий контроль якость, нерозвинена культура споживання вина, високий рівень фальсифікації продукції. Але в галузі існують і підприємства, які успішно вирішують ці та інші проблеми, просуваючись в майбутнє шляхом сталого економічного розвитку.

 

Література

1.     Рынок вина // Пищепром Украины. – 2005. – № 19. – С. 6 – 8.

2.     Акциз. Електронне видання. Режим доступу:

http://akcyz.com.ua/news/wine/17843.html

3.     Економічна правда. Електронне видання. Режим доступу:

http://www.epravda.com.ua/press/4b9a563eaf607/

4.     Урядовий портал України. Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=243248413&cat_id=35884