Єрмоленко Д.О., Распопова В.А.;

Донецький національний

університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Корпоративні відносини в системі безпеки акціонерних товариств

Основною метою підприємницької діяльності в будь-якій країні у будь-який час є отримання прибутку. Акціонерна форма здійснення підприємницької діяльності передбачає добровільне прагнення декількох осіб здійснювати спільну господарську діяльність. Характер відносин між зазначеними особами є визначальними для всіх аспектів діяльності заснованого підприємствами. Конфлікти, які можуть виникнути в процесі діяльності акціонерного товариства між власниками акціонерного капіталу, є джерелом значної кількості загроз. Таким чином, дослідження, дослідження ролі та сутності корпоративних відносин у діяльності акціонерних товариств займає з огляду на те, що вони фактично є фундаментом діяльності підприємств і відтак джерелом усіх без пекових проблем, характерних для цього сектора.

Аналіз існуючих досліджень свідчить про те, що більшість дослідників вивчають сутність і зміст корпоративних відносин, виходячи з їхньої юридичної природи. У зв’язку з цим висвітлюється лише один бік проблеми – відносини з приводу створення та функціонування юридичної форми акціонерного капіталу – акціонерного товариства. Питання економічних інтересів, яке є основою корпоративних відносин, зміст та структура корпоративних відносин, їх зв'язок з безпекою підприємства залишаються малодосліджеженими.

Мета дослідження полягає у визначені сутності, змісту, структури корпоративних відносин та їх зв’язку з безпекою акціонерного товариства.

Неокласична економічна теорія виділяє три основні групи носіїв інтересів суб’єкта корпоративних відносин : власники капіталу, менеджери та наймані робітники.

Найбільші інтереси за даної моделі мають власники підприємства, які зацікавлені в збереженні власності, отриманні гарантованого доходу, приймають кінцеві стратегічні управлінські рішення.

Інтереси менеджера пов’язуються з ефективністю використання капіталу за певний проміжок часу і отриманням у зв’язку з цим максимального прибутку суб’єктом господарювання. Відповідно до цього інтересу, менеджер підприємства отримує власний прибуток у вигляді відсотка за економічними результатами роботи фірми.

Інтереси найманих робітників включають насамперед прагнення отримати максимально можливі поточні доходи (заробітну плату).

Таким чином, корпоративні відносини – це сукупність суспільних відносин між учасниками, які мають економічну сутність та юридичний зміст, і пов’язані з формуванням та господарською діяльністю акціонерного товариства. Частина учасників має фінансовий інтерес – акціонери, кредитори, постачальники, персонал, вище керівництво корпорації, інша частина поділяє суспільні цілі – споживачі, держава, громадськість.

Корпоративні відносини мають дві взаємопов’язані складові – спільні економічні відносини між особами (в основі якої лежать економічні інтереси) та юридичні відносини, які виникають в процесі створення юридичної особи. Значна кількість проблем, пов’язаних з безпекою акціонерних товариств, виникають у зв’язку з тим, що економічні інтереси власників акціонерного капіталу не збігаються. Це може стати джерелом корпоративних конфліктів та створювати загрозу безпеці акціонерних товариств. Тому корпоративні відносини у сучасних умовах є об’єктом безпеки акціонерного товариства.

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV // zakon1.rada.gov.ua.

2. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 №514 – VI // zakon1.rada.gov.ua.

3. Астапова Г.В. Організаційно-економічний механізм корпоративного управління авіапідприємством на основі права трудової власності: Монографія. – К.:НАУ, 2006-244с.

4. Васильєва В. Корпоративні відносини як вид суспільних правовідносин // Юридична Україна.- 2003.№10. – с. 24-26

5. Румянцев С.А. Українська модель корпоративного управління : Становлення та розвиток.-К.:Знання , КОО, 2003. – 149с.