Плопан Г., Святенко Ю., науковий керівник - викладач Бохенко О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Антикризове управління підприємством та забезпечення його фінансової стійкості

Криза є невід’ємною складовою ринкової економіки. Кризову ситуацію можна вихначити як ситуацію, що потребує розгляду і винесення рішення з важливого невідкладного питання. Розглядаючи етимологію поняття «криза», філософ і соціолог М.І. Лапін характеризує її так: у загальному вигляді криза – це порушення попередньої рівноваги і в той же час перехід до нової рівноваги. Отже, сам термін «криза» не містить того негативного змісту, який у нього вкладають характеризуючи небезпеки ринкової економіки.

Досліджуючи основні аспекти економічної кризи, В.В. Глущенко зупиняється на проявах та позивних результатах економічної кризи, вбачаючи її прояви у порушенні рівноваги між попитом і пропозицією на ринках товарів і послуг, що призводить до масової селекції ефективних власників. Криза має властивості оновлювати економічні, ідеологічні, та політичні умови [3].

За умов економічної кризи досить значних втрат зазнають підприємства, тому важливим фактором збереження їх фінансової стійкості є ефективний антикризовий менеджмент.

У наукових публікаціях 90-х – початку 2000-х років, присвячених проблемам управління на підприємствах у нових умовах, яке дістало назву «антикризового», сутність його найчастіше трактувалась як система заходів щодо фінансового оздоровлення підприємств, які перебували у критичному стані, під загрозою банкуруства або є банкрутами. Інакше кажучи, антикризове управління визначалось як тип управління, що має тимчасовий характер.

Ефективність антикризового управління підприємством залежить від якості механізмів, які використовуються при розробці та реалізації відповідних антикризових стратегій.

Для подолання збитковості підприємств і забезпечення їх фінансової стійкості у довгостроковій перспективі необхідно переходити до наступальної татктики в антикризовому управлінні, яке базується на впровадженні інноваційних механізмів, які б забезпечували нормалізацію грошових потоків у напрямі збільшення реалізації продукції та економії операційних затрат. Антикризове управління, що грунтується на інноваціях, є економічно, соціально та фінансово ефективнішим способом подолання збитків порівняно з економією на витратах і має бути вирішальним у забезпеченні беззбиткового функціонування підприємств.

Перехід до наступальної тактики передбачає розробку стратегічних планів розвитку підприємства.

Фінансова антикризова стратегія повинна включати різноманітні механізми підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів підприємства. На нинішньому етапі однією з основних проблем підприємств, яка стримує їх модернізацію і забезпечення на цій основі фінансової стійкості кожного з них, є нестача поточних і довгострокових джерел фінансування. Розширити коло джерел фінансування підприємств можна за рахунок таких механізмів:

· реструктуризація власності проблемних підприємств шляхом додаткової емісії акцій під інвестиційно привабливі проекти, що визначаються фондовим ринокм як перспективні;

· здійснення емісій середньострокових корпоративних облігацій під інноваційні проекти, однією з умов випуску яких є можливість конвертації таких цінних паперів у прості або привілейовані акції – конвертація боргу у власність;

· передання у довірче управління або продаж на фондових ринках належних підприємству цінних паперів – акцій, облігацій, векселів, вторинних цінних паперів;

· застосування вексельного кредиту, що надається банком векселедержателю, шляхом дострокової виплати йому вказаної у векселі суми за вирахуванням процентів за час від моменту обліку векселі до строку платежу по ньому, а також суми банківської комісії [2].

У розвинутих країнах широко використовується такий механізм формування оборотних засобів, як комерційних кредит. В Україні нормальна система даного виду кредитування так і не склалася.

За умов дефіциту власних фінансових ресурсів особливої важливості набувають заходи, спрямовані на зростання ефективності фінансових ресурсів, їх раціональності та економічності. У цьому відношенні істотне значення має впровадження нових швидкісних фінансових технологій мобілізації фінансових ресурсів[2].

До подолання збитковості підприємств, особливо в період економічної кризи, має включатися також і держава. Одним із головних завданьпри розробці тареалізації антикризових заходів держави повинна бути наявність стратегії інноваційно-технологічного розвитку підприємства, що передбачає створення нової конкурентоспроможної продукції [1].

Отже, для подолання збитковості підприємств і запобігання її появі в майбутньому необхідно вжити комплекс заходів щодо вдосконалення управління їх фінансами на інноваційній основі. Ці заходи доцільно розробляти і здійснювати на підприємствах не тільки у випадку настання кризової ситуації, але й для запобігання її виникнення в умовах нормальної діяльності.

Література:

1. Ефективний менеджмент підприємств – важлива складова антикризової програми / І. Яненкова // Економіст. – 2009. - № 9. – С. 30-34.

2. Механізм подолання збитковості підприємств і забезпечення їх фінансової стійкості / Л. Шаблиста // Економіка України. – 2009. - № 6. – С. 53-64.

3. Оцінка операційних і фінансових ризиків у системі антикризового управління підприємством роздрібної торгівлі / Н.В. Коцеруба // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 2. – С. 120-127.