Шматько Н.М.

м. Харків,Українська інженерно-педагогічна академія

кафедра менеждменту

Аналіз факторів формування гнучкості підприємства

В сьогоднішніх умовах суттєво підвищилися рівень невизначеності й швидкість змін умов зовнішнього середовища. Спроможність швидко пристосуватися до різкої зміни економічної ситуації стала ключовим фактором не лише ефективності діяльності, але й виживання як невеликих підприємств, так і гігантських корпорацій. Отже, проблема управління гнучкістю підприємства сьогодні набуває статусу ключової, і від ступеня її вирішення в науково-теоретичній і практичній площині значною мірою залежить стан не лише окремого підприємства, але також галузей і економічних систем окремих країн та регіонів.

Сучасні підприємства змушені діяти у вкрай нестабільному середовищі: змінюються вимоги споживачів до якості, доступності, умов купівлі та післяпродажного обслуговування продукції, поведінка конкуруючих підприємств, з’являються нові матеріали, технології, можливості просування та збуту продукції, змінюються загальноекономічні, демографічні, законодавчі умови господарювання тощо. Від здатності підприємства швидко пристосуватися до таких змін, тобто його гнучкості, залежить попит на його продукцію, рівень конкурентоспроможності та ефективності, а отже, і життєздатність підприємства.

Згідно з концепцією стратегічного управління підприємством, що являє собою закономірний результат розвитку західної економічної думки, виживання й успіх підприємства можуть бути забезпечені лише за умови його гнучкого пристосування до умов зовнішнього середовища, що стрімко змінюються. Отже, проблема управління гнучкістю підприємства в західній економічній літературі частіше розглядається в контексті та як складова проблем стратегічного управління [1]. У той же час, існують роботи, окремо присвячені дослідженню проблеми управління гнучкістю підприємства [2 ].

Л. Ю. Ліщинський визначає гнучкість виробництва як можливість змінювати процес обробки [3]. Отже, наявність самої лише можливості змінювати виробничий процес є, на думку вченого, достатньою умовою для того, щоб вважати його гнучким. Натомість С. М. Глаголєв, узагальнюючи уявлення про сутність гнучкості виробничої системи, що сформувалися за умов планової економіки, визначає її як «можливість переорієнтації виробничої системи без докорінної зміни матеріально-технічної бази», або, іншими словами, як «можливість і швидкість її переорієнтації як реакції на зміни» [4]. Не зважаючи на те, що вчений майже ототожнює два наведені визначення, на нашу думку, вони суттєво відрізняються одне від одного. Адже в першому з них під гнучкістю розуміється лише тільки можливість переорієнтації виробничої системи, тоді як у другому – можливість і швидкість. Лише у першому визначенні ставиться умова, що така переорієнтація має бути забезпечена з використанням наявної матеріально-технічної бази, і тим самим з області гнучкості виключаються способи переорієнтації, що передбачають докорінну зміну матеріально-технічної бази. І нарешті, лише друге визначення акцентує на реактивному характері гнучкості виробничої системи.

Власне поняття «гнучкість підприємства» у сучасній економічній науці трактується неоднозначно. Так, О. В. Грачов під гнучкістю підприємства розуміє спроможність суб’єкта господарювання оновлювати номенклатуру продукції через організаційно-технологічні зміни у виробництві й управлінні підприємством, для забезпечення прибутковості й конкурентоспроможності своєї діяльності [5, с.5]. Отже, автор вважає, що гнучкість підприємства проявляється лише у спроможності оновлювати номенклатуру продукції як основний «вихід» системи. При цьому вчений розглядає гнучкість підприємства як інструмент підвищення його прибутковості й конкурентоспроможності.

Ми вважаємо, що слід погодитися з Б. М. Жуковим у тому, що гнучкість підприємства проявляється у реакції на зміни не лише зовнішніх, але й внутрішніх умов. Адже певні елементи внутрішнього середовища підприємства (цілі, стратегія, техніка, персонал тощо) можуть змінюватися і потребувати змін у інших елементах і підсистемах підприємства, що, у свою чергу, вимагає гнучкості підприємства як складної системи. У такому випадку можна погодитися з Б.М. Жуковим й іншими вченими, які підкреслюють реакційний характер гнучкості підприємства, адже гнучкість підприємства в будь-якому випадку пов’язана із впливом певних сил (зовнішніх чи внутрішніх) і є реакцією на їхню дію.

В оксфордському словнику ділової англійської мови є два поняття, безпосередньо пов’язані з поняттям «гнучкість підприємства». Перше з них – flexibility – пояснюється як спроможність змінюватися чи бути зміненим відповідно до нових умов або ситуацій; друге – agility – як спроможність до швидкої адаптації до мінливих ситуацій. При цьому наголошується, що друге поняття використовується переважно для нових, малих компаній. Отже, можна зазначити, що поняття «гнучкість підприємства» відзначає не лише спроможність підприємства змінюватися, але ще й швидкісну характеристику такої спроможності.

Зважаючи на вищесказане, ми пропонуємо визначити гнучкість підприємства як його спроможність оперативно реагувати на зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі шляхом оборотного переходу у відповідний стан для забезпечення реалізації цілей його діяльності.

Як свідчить проведений аналіз, більшість авторів розуміють під економічним потенціалом підприємства сукупність його можливостей до здійснення господарської діяльності, що можуть виражатися ресурсами, резервами тощо. І .П. Отенко розширює розуміння цієї категорії, включаючи до складу потенціалу підприємства також і процеси реалізації його можливостей. На нашу думку, таке трактування потенціалу підприємства є надто широким, адже сукупність процесів з реалізації можливостей підприємства – це не що інше, як власне діяльність підприємства. Доцільніше відокремлювати потенціал підприємства та процеси його використання, як це пропонує робити О.О.Колесніков. А отже, потенціал гнучкості підприємства і власне гнучкість є різними, хоча й пов’язаними економічними сутностями.

На основі аналізу джерел можна виділити фактори, що визначають рівень гнучкості підприємства, а отже, формують потенціал гнучкості:

− Частка співробітників, що працюють за гнучким графіком

− Частка співробітників, що працюють неповний робочий день

− Частка співробітників, що працюють за тимчасовими контрактами (за сумісництвом)

− Частка співробітників, що працюють дистанційно

− Частка співробітників, що працюють за договором оренди персоналу

− Частка робіт, що виконуються спеціалістами зі сторони

− Гнучкість зарплатні (частка її змінної частини, коливання фонду оплати праці і зарплатоємності)

− Частка співробітників, що працюють за тимчасовим контрактом

− Частка основних засобів, що взяті у лізинг.

− Рівень кооперації виробництва

− Частка універсального обладнання у загальному пірку обладнання підприємства

− Частка обладнання, що здається в оренду

− Зміна розміру запасів підприємства

− Фінансова гнучкість підприємства

− Наявність ресурсів певного виду в резерві

Розвиток гнучкості підприємства може відбуватися, перш за все, за рахунок більш повного використання потенціалу гнучкості підприємства. У той же час, коли потенціал розвинутий недостатньо і не надає можливості для подальшого розвитку гнучкості підприємства, слід спочатку розвивати потенціал підприємства.

Отже, ми можемо запропонувати нову класифікаційну ознаку гнучкості – форма прояву, за якою виділити два її види: результативна і потенційна (потенціал гнучкості).

Література:

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

2. Кэллог Д. Гибкие предприятия и бизнес-процессы в ХХI веке // Корпоративные системы. – 2003. - №6. – С. 19 – 21.

3. Гибкие производственные системы Японии / Пер. с яп. А. Л. Семенова; Под ред. Л. Ю. Лищинского. – М.: Машиностроение, 1987. – 232 с.

4. Глаголев С. Н. Формирование экономического механизма гибкого развития промышленного предприятия: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. – Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами – промышленность. – Белгород, 2002. – 180 с

5. Грачов О. В. Управління розвитком гнучкості підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами [Електронний ресурс] / О. В. Грачов; Харківський національний економічний університет. – Харків, 2006. – 23 с.