Павлова Д. І.

Донецький національный університет економіки и торгівли

імени Михайла Туган-Барановського

Аналіз фінансової стійкості підприємства

У процесі операційної,інвестиційної і фінансової діяльності відбувається безупинний процес кругообігу капіталу, змінюється структура коштів і джерел їхнього формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок,- фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого є платоспроможність.

Фінансовий стан підприємства – це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб’єкта господарювання до саморозвитку. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан [1].

Метою аналізу фінансової стійкості підприємства є об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства, збалансованості доходів і витрат, збалансованості грошових потоків, і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Питання фінансового стану підприємства розглядували такі економісти, як М.Н. Крейніна, В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, М.И. Баканова, Р.С. Сайфулін та Н.М. Негашева. При цьому А.Д. Шеремет, Н.М. Негашева і Р.С. Сайфулін виділяють наступні типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;
2) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довго строковими позиковими джерелами;
3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства[3].
Стійке фінансове становище, у свою чергу, впливає на виконання виробничих факторів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансову діяльність як складову господарської діяльності має бути спрямовано на забезпечення:

- планомірного надходження і витрат грошових ресурсів;

- виконання розрахункової дисципліни;

- досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу та найбільш ефективне його використання.

Аналіз фінансової стійкості ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко перевести в порівнянний стан. Відносні показники аналізованого підприємства можна порівнювати із загальноприйнятими нормами для оцінювання ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства, з аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити слабкі і сильні сторони підприємства та його можливості, з аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства.

Тому спершу необхідно проаналізувати структуру джерел підприємства й оцінити ступінь фінансової стійкості фінансового ризику. З цією метою розраховуються такі показники:

1.Коефіцієнт фінансової незалежності - розраховується, як співвідношення власного капіталу до загальної валюти нетто-балансу. Він характеризує, яка частина активів підприємства сформована за рахунок власних і прирівняних до них джерел коштів.

2.Коефіцієнт концентрації позикового капіталу – це частка позикових(залучених) коштів у загальній валюті нетто-балансу. Показує, яку частину активів підприємства сформовано за рахунок позикових(залучених) коштів довгострокового і короткострокового характеру.

3.Коефіцієнт фінансової залежності – це обернений показник, який показує суму активів на 1 гривню власних коштів. Якщо його величина дорівнює 1, то це означає, що всі активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу, якщо значення 1,5 , то на кожні 1,5 грн., вкладених в активи, припадає

1 грн. власних коштів і 0,5 грн. – позикових[2].

Отже, фінансова стійкість підприємства – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх актив і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі,що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику. Фінансовий аналіз підприємства також грає важливу роль в забезпеченні фінансової стійкості підприємства і являю собою процес, заснований на вивченні даних о фінансовому стані підприємства та результатах його діяльності у минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Головною задачею фінансового аналізу є зниження невизначеності , пов’язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутньому.

Таким чином, стійкий фінансовий стан не щаслива випадковість, а підсумок грамотного, вмілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Література:

1. Коробов М.Я. Фiнансово-економiчний аналiз дiяльностi пiдприємств. – К.: Знання, 2000.

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.посіб.-К.:Знання, 2004.-654 с.

3. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика фінансового анализа.-М.:ИНФРА-М, 2002.