Економіка / Фінансові відносини

Бохенко О.С., Бурлуцька Ю.М., Столярчук Г.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми кредитування малого та середнього бізнесу

Вступ. Протидія наслідкам всесвітньої фінансово-економічної кризи потребує від законодавчої і виконавчої влади України запровадження сприятливого інвестиційного клімату. Проблема наповнення державного та міських бюджетів в сучасних умовах якомога сильніше вимагає виведення малого і середнього підприємництва з тіні. У той час, як в європейських країнах запроваджено низку антикризових заходів, які призвели до зниження цін, збільшення надлишку товарів і, в результаті, збільшення купівельної спроможності населення на продовольчі та дрібно-побутові товари навіть за умови зниження заробітної плати, в Україні спостерігається зовсім інша тенденція: ціни зростають, а купівельна спроможність – падає; певні політичні сили намагаються підвищити розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Це дозволяє стверджувати, що, по-перше, антикризові заходи уряду є малоефективними, а, по-друге, значною є тінізація малого і середнього бізнесу

Постановка проблеми. Ефективне кредитування малого та середнього бізнесу на сьогоднішній день – це одне з найважливіших завдань банківської системи України. Кожній фінансово-кредитній установі саме операції кредитування малого та середнього бізнесу приносять значні доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результат кредитної операції.

Аналіз дослідження і публікації. Зокрема, різні аспекти банківського кредитування малого і середнього бізнесу постійно перебувають у полі зору вітчизняної економічної науки. Істотний внесок у розроблення теоретичних і практичних аспектів окреслених проблем внесли В. Балюк, О. Білоус, О.Д. Вовчак, М.І. Крупка, А.М. Мороз, С.К. Реверчук, С.І. Савлук.

Мета статті. Вивчення проблем пов’язаних з кредитуванням малого та середнього бізнесу, його ролі в економіці країни, аналіз труднощів в умовах кризи.

Результати дослідження. Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва як у провідних країнах світу, так і в Україні. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, виконують важливу соціальну роль – надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення [3].

Кредитування малого та середнього бізнесу вважається у світі загальновизнаним методом боротьби з соціальною бідністю, забезпечення зайнятості населення, створення нових робочих місць.

Переходячи до аналізу проблем інвестування МСБ в Україні, зазначимо, що фінансовою основою цієї сфери бізнесу практично у будь-якій країні зі стабільною ринковою економікою є сімейний капітал. Наприкінці 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. українці втратили близько 90 млрд. р. в Ощадбанку СРСР, а це кошти, які могли б забезпечити становлення МСБ в незалежній Україні. В умовах кризи підприємці все частіше зіштовхуються з недоступністю кредитних ресурсів для започаткування і ведення бізнесу. У докризовий період можливі були два варіанти: отримати кредит від комерційного банку чи кредитної спілки або залучити іноземні інвестиції.

Нині кредитування start-up, тобто для започаткування бізнесу в Україні, комерційними банками практично припинено. На розвиток нового проекту банки видають гроші лише постійним клієнтам з позитивною кредитною історією і, як правило, під заставу. Попри те, якою б креативною не була бізнес-ідея, які б перспективи вона не обіцяла, якщо майбутній підприємець звернеться до банку за кредитом тільки з планами, його очікує відмова.

Корпоративне кредитування МСБ у багатьох банках заморожене. За інформацією журналу «Контракти», позички малому й середньому бізнесу не надають Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Правекс-Банк, Прокредитбанк та інші фінустанови. За статистикою НБУ, за січень-лютий 2009 р. загальний портфель корпоративних банківських кредитів скоротився на 1,4 % [2].

Для корпоративного сектора у 2009 р. банківські кредитні програми подорожчали порівняно з 2007 р. – початком 2008 р. приблизно в 1,5 рази.

Якщо зараз відсоткові ставки за кредитами для великих компаній становлять 20 – 25 % річних у гривні (у 2008 р. кредитні відсотки були на рівні 15 – 17 %), то банківські кредити у сфері МСБ складають від 30 % до 50 % річних у гривні й 15 – 17 % в євро або доларах США (однак в іноземній валюті кредити надаються тільки компаніям, які мають стабільні валютні надходження).

Фундаментальною проблемою кредитування МСБ України є непрозорість або недостатня прозорість бізнесу, що ускладнює аналіз бізнесу, збільшує строки прийняття рішення по кредиту, вимагає “перестраховки” за рахунок застави. Відповідно до вимог НБУ, ухвалюючи рішення по кредиту, банк повинен виходити виключно з офіційно підтверджених прибутків. Сектор МСБ для протидії податковому тягареві намагається мінімізувати прибутки. Наприклад, окрім 20 % – податку на додану вартість (в ЄС Рада міністрів з питань економіки та фінансів ЄС дозволила країнам-членам знижувати ставки ПДВ на окремі види послуг з 15 до 5 % [6]), нарахування податків з працедавця складає до 60 %. Податки по заробітній платі складають до 40 % (33,2 % – пенсійний фонд; 1,4 % – загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; 1,6 % – фонд соціального страхування; від 0,2 до 4 % залежно від форми власності у фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві) [2].

Іншою проблемою МСБ є відсутність застави. Практично всі корпоративні кредити банки надають під заставу нерухомості, беззаставне кредитування заморожено. Вимоги до МСБ в умовах кризи стали більш жорсткими – бездоганна репутація, додаткові доходи від інших операцій з банком, довгострокові перспективи співробітництва. Сума надаваних банками корпоративних кредитів сьогодні становить 50 – 70 % вартості об’єкта (до кризи позики видавали на суму до 90 % вартості об’єкта).

Наприклад, за умови застави не введеного в експлуатацію будинку, навіть якщо будівництво завершене – він розглядається як будівельні матеріали, тому оцінка його вартості буде відповідною. З огляду на вищесказане, одним з основних заходів, спрямованих на підтримку підприємництва і сприяння його подальшого розвитку в Україні, є створення передбачуваного, прозорого та економічно-обґрунтованого нормативно-правового поля у сфері підприємницької діяльності.

Багато кредитних договорів включають пункт про можливість одностороннього підвищення банками відсоткової ставки. Такі дії економічно обґрунтовані, бо протягом терміну кредитного договору можуть настати різні обставини, які можуть пояснити зміну умов договору. Банки мають право захистити себе від можливої гіперінфляції, різких коливань курсів валют, облікової ставки НБУ й інших подій, які впливають на вартість кредитних ресурсів. Але можливість використовувати такі односторонні заходи має бути жорстко обмежена й міцно пов’язана з об’єктивними факторами, інакше банки могли б одразу після укладення договору підіймати ставки для свого збагачення.

Постає питання чи теперішня фінансова криза є такою об’єктивною обставиною, яка дає підстави банкам підіймати ставки за кредитами?

Внаслідок кризи в банків виникла проблема ліквідності, тобто недостатності обігових коштів. При цьому вартість грошей зростає, оскільки зростає необхідність в них. Наслідок – підвищення пропонованих депозитних ставок, оскільки банки готові платити більше, щоб залучити гроші. Вартість наданого кредиту зросла, але i вартість поточних платежів також зросла. Основною причиною збільшення ставок є проблеми банків, які не можуть розрахуватися зі своїми боргами.

Однією з найгостріших проблем діяльності більшої частини суб’єктів малого підприємництва є проблема пошуку і отримання фінансових ресурсів, необхідних для авансування процесу господарювання, а в умовах кризи – відстрочення виплат по кредитах. Часто банки роблять реструктуризацію кредитів, але часом реальна різниця між початковим кредитом і реструктуризованим становить 80-120 грн. Банк зі свого боку провів реструктуризацію, але такі суми мало чим зарадять підприємцям, не говорячи вже про зміну відсоткових ставок. В таких умовах особливе значення для розвитку сектора малого бізнесу має проблема державного сприяння у фінансовому забезпеченні підприємств малого бізнесу.

Висновки. Отже, великий вплив на розвиток малого бізнесу має кредитна політика банків, а скоріше її повна відсутність. Сьогодні жодна банківська установа не надає кредит на започаткування власної справи. А в умовах наявної економічної кризи банки взагалі час від часу забороняють видачу кредитів.

Є багато чинників, які негативно впливають на підприємницьке середовище, пригнічуючи виробництво та заганяючи діяльність у «тінь». Серед них: надмірний податковий тиск, банківські чинники, утиски з боку місцевої влади та контролюючих органів, економічна криза тощо.

Головною метою підтримки підприємництва повинно стати створення сприятливих умов для підвищення ефективної діяльності суб’єктів малого підприємництва, як невід’ємної частини структури економіки, та участі суб’єктів малого підприємництва у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку.

Список літератури

1. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – К.: Знання, КОО, 2008. – 302 с.

2. Дружерученко К. Для найменших / К. Дружерученко // Контракти : український діловий тижневик. – 2009. – № 15. – 13 квітня.

3. Лащ Т.А. Проблеми банківського кредитування малого підприємництва // Економічний простір. – 2009. - №23/1. – С.155-165.