Економічні
науки /13. Регіональна економіка
Бєлоконєва Ю.В., к.е.н. Ращупкіна В.Н.
Донбаська національна академія будівництва й архітектури
Можливості великих і малих підприємств у створенні будівельного кластеру
Донецької області
Сьогодні домінуючою
метою економічної політики як розвинених, так і держав, що розвиваються, є ріст
національної конкурентоспроможності й розширення частки вітчизняних компаній на
внутрішньому й світовому ринках, підвищення ефективності їхньої діяльності. В
умовах глобалізації й зростаючої міжнародної конкуренції, одним з ефективних
способів розвитку малих і середніх підприємств є їхньому об’єднанні в кластери.
Незначне число малих
підприємств в Україні, у порівнянні з розвиненими країнами, обумовлено значним
числом невирішених проблем малого бізнесу. Основними серед них є наступні:
проблеми державного контролю й нагляду, що полягають у надлишкових перевірках і
різному роді адміністративних бар’єрах й інфраструктурні обмеження. До цих
обмежень ставляться, насамперед, відсутність доступних, сучасних офісних й, у
ще більшому ступені, виробничих приміщень, відсутність доступу до фінансування.
Так, до 90% починаючих підприємців бере гроші в борг у родичів і друзів;
процедура сертифікації продукції: питома вага видів продукції, що підлягає обов’язкової
сертифікації становить 89%, що в 4 рази більше, ніж у європейських країнах.
На сьогоднішній день
малий бізнес зосереджений переважно в торгово-посередницькій сфері. У
промисловості й будівництві малий бізнес представлений, в основному, дрібними
фірмами. Для досягнення поставлених перед малим бізнесом цілей треба в рази
збільшити число малих підприємств, забезпечивши при цьому якісну зміну
галузевої структури. Необхідний випереджальний ріст підприємств у наукомістких
секторах, в інших стратегічно важливих галузях промисловості. Їхня частка
повинна бути переважної в загальній структурі. Для цього необхідно оцінити
входження малих підприємств у типовій схемі взаємодії інноваційних підприємств
у кластері [2].
Проблемами
зародження й розвитку кластерів займалися такі закордонні й українські вчені й
практики, як В. Андерсен, І. Банова, М. Войнаровський, В. Воротін, М. Войнаренко, Н. Гнатюк, Д.
Дейг, М. Долишний, С. Куніцин, М.
Малий, О. Мазурчак, В. Бондаренко, В. Прайс, М. Савюк, Д. Стеченко, С. Соколенко, С. Сутирін, Р. Силін, Л.
Романюк, В. Шулерська, В. Шройдер, І.
Хорват й ін.
Метою дослідження є
аналіз можливостей великих і малих підприємств у створенні будівельного
кластеру в Донецькій області для ефективного розвитку будівельного комплексу
Донбаського регіону в цілому.
Сутність кластерного
підходу полягає в створенні інтегрованої схеми, що складається з підприємств,
що виконують різні функції й об’єднані одним технологічним процесом,
результатом якого є кінцевий продукт, створений зусиллями всіх учасників об’єднання.
Переважно це неформальні об’єднання великих лідируючих фірм із безліччю
середніх і малих підприємств, творців технологій, що пов’язують ринкові
інститути і споживачів, взаємодіючих один з одним у рамках єдиного ланцюжка
створення вартості, зосереджених на обмеженій території й здійснюючій спільній
діяльності в процесі виробництва й поставки певного типу продуктів і послуг.
Роль великого
бізнесу в процесі утворення кластерів полягає в залученні малих і середніх підприємств
для налагодження виробництва на основі тісної кооперації й субконтрактаційних
зв’язків при активній діловій й інформаційній взаємодії. Це сприяє розвитку
всіх учасників кластеру й забезпечує ним конкурентні переваги в порівнянні з
іншими відособленими підприємствами, що не мають настільки міцних взаємозв’язків
[1].
Створення будівельного кластеру в Донецькому
краї можливо при участі тих підприємств й організацій, які вже нагромадили
певні організаційно-економічні зв’язки при умовах функціонування в будівельній
області, а також тих підприємств, які потенційно можуть бути притягнуті в сферу
будівельного бізнесу. Побудуємо організаційну структуру управління будівельного
кластеру Донецької області і представимо його рисунком 1.
Рис. 1. Організаційна структура будівельного
кластеру Донецької області
Як видно з рисунку 1, у будівельний кластер
Донецького регіону повинні входити всі учасники інвестиційно-будівельного
комплексу. Серед інвестиційно-будівельних компаній, які на нашу думку, повинні
увійти в кластер повинні бути, по-перше, крупні будівельно-монтажні
організації, які мають досвід, репутацію та отримують стабільний великий
прибуток, наприклад, в Донецькій області до таких можна віднести ФПГ «Альтком»,
ФПГ «Герц», ВАТ
«Донбаська
інвестиційно-будівельна компанія» та інші інвестиційно-будівельні організації,
які представляють собою корпорації і вже включають постачальників, банки,
підрядників та інші організації. Ці інвестиційно-будівельні організації можуть
залучати до виконання проектів малі та середні будівельно-монтажні організації
(підрядників, субпідрядників). Отже, можна включити до кластеру 2-3 великих
інвестиційно-будівельних компаній, кожна з яких буде направлена на виконання
окремих великих проектів (зв’язки цих компаній з кластером позначені пунктирною
стрілочкою, що означає не постійне знаходження цих компаній у кластері, а
тільки для виконання стратегічних проектів). Наприклад, на передодні підготовки
Донбасу до Євро-2012 одна компанія буде реконструювати дороги та інші об’єкти
нерухомості, інша – будувати готельні комплекси та жилі будинки класу люкс та інше.
А малі та середні будівельно-монтажні організації входитимуть у будівельний
кластер на постійній основі, тобто на весь період функціонування кластеру, тому
їх зв’язки в кластері позначені суцільною лінією.
На нашу думку, які саме малі та середні
будівельно-монтажні організації Донецької області ввійдуть у кластер повинна
вирішити Координаційна рада, створена з учасників кластеру.
Отже, економічний
ефект від взаємодії малих і великих підприємств у рамках кластеру обумовлений:
1) виробничо-будівельною кооперацією, що дозволяє ефективно використати
сукупний потенціал мережних партнерів; 2) зниженням витрат на модернізацію
будівельної продукції шляхом передачі частини робіт партнерам, що
спеціалізуються в конкретних видах діяльності; 3) підвищенням ефективності
процесу забезпечення будівельного виробництва сировиною, матеріалами, деталями,
конструкціями на основі встановлення довгострокових партнерських зв’язків; 4)
підвищенням ефективності виконання окремих управлінських функцій за рахунок
подолу праці, спеціалізації, залучення спеціалізованих організацій будівельного
профілю; 5) підвищенням ефективності робіт в області збуту й сервісного
обслуговування, придбання необхідних ресурсів; 6) підвищенням надійності
мережних партнерів в інвестиційно-фінансовою кооперацією [3]; 7) більш
ефективний характер колективних інновацій у наукомістких галузях при
вертикальній інтеграції й горизонтальній кооперації при аутсорсингу; 8)
збільшення потенційного ринку інжинірингових і консалтингових послуг, у тому
числі для малих підприємств, за рахунок впровадження субконтрактингу при
виконанні комплексних проектів і програм; 9) розширення доступу до інформації
про потреби ринку й просування продукції й послуг малого бізнесу на ринок
великих підприємств; 10) підвищення можливості підприємств, у тому числі малих,
до залучення інвестицій і грантів; 11) більше ефективна система виходу на
закордонних партнерів і нові ринки [4, c.
19].
Література:
1. Асаул Л.Н.
Строительный кластер – новая региональная производственная система //
«Экономика строительства» 2004. - № 6. – С. 21-27.
2. Бондаренко В. Малое
предприятие № 11, 2005. http://www.ilts.ru/cgi-bin/eng.pl?id=87&type=31
3. Малий Н. Кластер
– нова форма підприємницького об'єднання. http://www.unіce.org/іe/wp8/documents/novsem.htm.
4. Пяткин С.Ф., Быкова
Т.П. «Развитие кластера: сущность, актуальные подходы, зарубежный опыт» //
Тисей 2008. – 72 с.