Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Зайцева М. В.

Національний гірничий університет, Україна

Ефективні інструменти фондового ринку як фактор активізації інноваційного фінансування підприємств

В сучасних умовах глобалізацій та інтернаціоналізації світового господарства актуальним стає питання підвищення конкурентоспроможності українських виробників, які значно програють у порівнянні з більш розвинутими іноземними підприємствами. Зміцнення українських підприємств та їх вихід на принципово новий рівень можливе лише за рахунок активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Впровадження нових ефективних інструментів у цій галузі сприятиме загальному зростанню економіки країни, розширенню можливостей фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств на мікро- та макрорівні.

Розвиток фондового ринку України є надзвичайно актуальним питанням, адже він дає змогу розширити коло джерел інвестування, не обмежуючись кредитуванням та самофінансуванням. Фондовий ринок є важливим фактором активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, оскільки його функціонування пов’язано з емісійною діяльністю підприємств та рівнем використання емісії на інвестиційні цілі. Тому особливої уваги заслуговує дослідження динаміки основних фінансових інструментів інвестиційного ринку.

Динаміка приросту обсягів випуску цінних паперів є прогресивною. Так, якщо в 2000 р. цей показник було зафіксовано на позначці 15,59 млрд. грн, то вже до 2008 р. він збільшився майже у 10 разів і становив 153,05 млрд. грн. Загальний обсяг зареєстрованих цінних паперів збільшився з 47,3 млрд. грн. у 2000 р. до 577,38 млрд. грн. у 2008 р. [1] Циклічний характер зміни обсягів випуску говорить про те, що економіка країни знаходиться під впливом не тільки зовнішніх факторів, але й під впливом нестабільної регуляторної політики держави. Про достовірність виявлених тенденцій свідчить високе значення коефіцієнту регресії (=0,964). Тенденції зміни обсягів випуску акцій подібні до тенденцій зміни обсягів загальної кількості цінних паперів, що пояснюється переважанням акцій в структурі загального обсягу цінних паперів.

Поряд із вивченням динаміки зміни обсягів випуску цінних паперів важливо дослідити їх структуру. До 2008р. найбільшу питому вагу серед всіх інструментів займали акції, але обсяги їх випуску мали тенденцію до зниження, а частка випущених облігацій підприємств поступово збільшувалась. В умовах падіння світових фондових індексів інвестиції в акції стають все більш ризиковою стратегією, а вкладення в інструменти з фіксованим доходом набувають більшої довіри інвесторів. Розвиток ринку корпоративних облігацій дозволяє підприємствам залучати грошові ресурси на вигідній основі, створює конкуренцію банківському капіталу, як основному джерелу кредитних коштів, надає можливість проводити гнучку фінансову політику та поліпшує ліквідність фондового ринку.

Таким чином, для українського фондового ринку характерні процеси оптимізації структури його інструментів, що відбувається шляхом трансформації ринку пайових паперів у ринок боргових та відповідає світовим тенденціям на фондових ринках країн з високорозвиненою ринковою економікою.

Але український фондовий ринок знаходиться не в найкращому становищі. Головні проблеми виникли через скорочення інвестиційних ресурсів нерезидентів. Основна частина іноземних інвесторів залишила ринок українських цінних паперів влітку 2008 р., питома вага іноземного капіталу на ринку акцій скоротилася в чотири рази, а на ринку облігацій – у п’ять разів. Сьогодні відповідно до французької класифікації інвестиційної привабливості країн Україна має негативний рейтинг «С», тобто «негативний». Великою проблемою є існуючий в Україні законодавчий рівень, відсутність інвестиційного кодексу. Інвестиційна діяльність регламентується 2,5 тис. законодавчими актами, в яких закордонним інвесторам неможливо розібратися. При цьому не надаються ніякі гарантії та пільги. [2]

Окрім цього, значний спад виробництва в експортоорієнтованих галузях економіки в 2008 році також вплинув на фондовий ринок України: котирування акцій провідних підприємств гірничо-металургійної та хімічної промисловості впали в п’ять разів. Перешкодою на шляху інтеграції фондового ринку України до світового є низька ліквідність та капіталізація ринку цінних паперів, низька здатність відповідно реагувати на економічні та політичні події, високі ризики, низька прозорість, недостатня захищеність прав інвесторів.

Проаналізувавши тенденції розвитку фондового ринку, доцільно визначити його роль в інноваційному фінансуванні вітчизняних підприємств. Для цього необхідно встановити характер залежності інноваційно-інвестиційної активності вітчизняних підприємств від їх емісійної діяльності та визначити рівень використання емісії на інвестиційні цілі. Дослідження динаміки річних обсягів випуску цінних паперів, акцій та інноваційних витрат підприємств України упродовж 2004-2008рр. свідчить про відсутність прямого зв’язку між ними.

Темпи приросту випуску цінних паперів значно перевищують темпи приросту інноваційних витрат підприємств, які є незначними та не мають стійкої тенденції до зростання. Виключенням є 2007 рік, коли спостерігалось збільшення інноваційних витрат на 75,67%, що пояснюється значним припливом прямих іноземних інвестицій в результаті послідовної політики Уряду у напрямі стабілізації економіки та покращення інвестиційного іміджу країни. [3]

Дослідження ролі фондового ринку в інноваційному фінансуванні вітчизняних підприємств показали, що незважаючи на обраний Україною інноваційний шлях розвитку, зростання обсягів емісійних фінансових ресурсів не супроводжується відповідним зростанням інноваційних витрат. Це говорить про нераціональне використання залучених ресурсів, що обумовлено специфікою українського фондового ринку, на якому практично відсутній внутрішній інвестор, а велика кількість угод укладається з метою отримання спекулятивного прибутку. Законодавство, що регулює фондовий ринок, залишається нерозвинутим, а податкова система має дискримінаційний характер, що призводять до приховування власних коштів підприємств. За таких умов роль фондового ринку як джерела інвестицій зведена до мінімуму.

Таким чином, можна зробити висновки, що сучасний ринок цінних паперів в Україні перебуває на стадії становлення, має стійкі позитивні тенденції розвитку та трансформації. На жаль, існує багато чинників, негативний вплив яких не дає можливості в повній мірі задіяти інструменти фінансового ринку на інвестиційні цілі. Але навіть в такій ситуації можна суттєво збільшити можливості інноваційного фінансування вітчизняних підприємств, якщо цілеспрямовано використовувати їх емісійні кошти на інноваційно-інвестиційні цілі за умови проведення ефективної державної регуляторної політики, створення стабільних і передбачуваних відносин бізнесу і влади, створення ефективної інфраструктури фондового ринку та вдосконалення системи оподаткування.

Література

1. Річні звіти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2000-2008 рр./Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage.aspx?PageID=12&AspxAuto DetectCookieSupport=1

2. У України негативний рейтинг інвестиційної привабливості за французьською класифікацією./ Інформаційне агентство РБК-Україна: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua.

3. Статистичний щорічник України за 2008 рік / за ред. О. Г. Осауленка. – К. : Державний комітет статистики України, Консультант, 2009. – 567 с.