ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ПІД ЧАС ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

 

Іванчук Н.Б. студентка

екон. фак-ту 2 курсу ФК-08

керівник: доцент кафедри

фінансів, обліку та аудиту

Литвиненко О.Д.

 

Причини фінансової кризи підприємств можуть бути найрізноманітніші. Але найважливішим аспектом для суб’єктів господарювання є наслідки кризи, а саме як впливають кризові явища на економічну ефективність підприємства.

Швидкість і методи подолання кризових явищ багато в чому залежать від того, які причини їх виникнення і як швидко вони будуть виявлені. В процесі розвитку фінансової кризи можна виділити чотири його основні стадії: зниження ефективності використання капіталу; скорочення рентабельності й абсолютних значень об’ємів прибутку; виникнення збитковості виробництва; відсутність власних засобів і резервних фондів, різке зниження платоспроможності компанії. Найчастіше це супроводжується значним скороченням виробництва в силу того, що частина обігових коштів направляється на обслуговування зростаючої кредиторської заборгованості.

У період кризи можна зіткнутися з тим, що при значному обсязі засобів, знедвижених у складських запасах, реалізація практично зупиняється, тому що на складі товар був або не той, або незадовільної якості з погляду споживчого попиту. Тому після кризової ситуації необхідно контролювати залишки складських запасів і їх динаміку.

Для багатьох підприємств ще одна характерна причина кризи - невідповідність наявних засобів виробництва (виробничі фонди, технології, персонал) завданням, які ставить підприємство. Ця проблема, що виникла після серйозних структурних змін в економіці в 90- х роках.

У більшості випадків криза - наслідок неефективного керування при відсутності стратегії розвитку. Причинами кризи можуть стати й загальний спад ринку, і неправильно обрана стратегія розвитку підприємства, але найбільш важливої причиною, що й часто зустрічається на практиці, є загальна криза менеджменту підприємства, у тому числі зіткнення інтересів менеджменту й власників підприємства; недостатня кваліфікація менеджменту.

Розповсюдженою причиною фінансової кризи є робота тільки з одним клієнтом. Слабко диверсифікований портфель клієнтів приводить до негативних наслідків. Підприємство перестає бути гнучким, втрачає такі механізми керування, як ціноутворення й управління дебіторською заборгованістю, оскільки змушене з метою втримання клієнта підбудовуватися під його вимоги.

При грамотному керуванні основна причина розвитку кризи в компанії це - загальний спад ринку усталена стагнація компанії, що триває більш року. Такі явища нескладно відрізнити від сезонних коливань, які рідко тривають довше двох - трьох місяців.

Визначити момент початку серйозної кризи, на підприємстві можна, якщо протягом декількох кварталів підряд воно не одержує прибутки. Однак у сучасних компаніях ця величина, відбивана в бухгалтерській звітності, досить умовна, тому її можна визначити тільки на підставі консолідованої звітності всіх юридичних осіб, що мають відношення до підприємства.

Вихід із кризи можливий тільки при усуненні причин його появи. Для цього необхідно провести ретельний і всебічний аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища, виділити ті компоненти, які дійсно мають пріоритетне значення для підприємства (запаси, устаткування, ключовий персонал), зібрати інформацію з кожного компонента, а також оцінити реальне положення підприємства. Комплексна діагностика можливих причин розвитку кризи на підприємстві включає:

         – аналіз ефективності поточної стратегії і її функціональних напрямків (стратегія в області керування фінансами, продажами й виробництвом). Для цього проводиться моніторинг зміни ключових показників діяльності компанії по функціональних напрямках;

         – аналіз конкурентних переваг компанії, її сильних і слабких сторін, а також можливостей і погроз;

         – аналіз конкурентоспроможності цін і витрат підприємства.

У силу своєї трудомісткості більшість із перерахованих процедур, за винятком моніторингу ключових показників діяльності, не можуть здійснюватися щомісяця. Необхідно проводити діагностику щорічно або у випадках, коли суттєво змінюються зовнішні й внутрішні умови роботи підприємства.