Економіка / Фінансові відносини

Бохенко О.С, Кройтор А.О., Люльчак Л.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми врегулювання ПДВ

Україна, перебуваючи у ринковому середовищі, прагне створити ефективну податкову систему. Відомо, що податки функціонують завдяки економічним ресурсам різного виду платників та споживачів суспільних благ, потреби яких задовольняють завдяки компромісу.

Життєздатність і надійність податкової системи залежить від точності та обґрунтованості побудови цієї системи, оскільки нераціонально сформована податкова система не може надійно забезпечувати своє існування, а також від рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи, тому що недієздатна податкова служба загрожує розвалом навіть відмінній податковій системі. Тому для реалізації своїх функцій податкова система повинна контролювати справляння кожного податку. Особливо це стосується ПДВ, оскільки цей податок забезпечує надходження значної частки доходів до бюджету.

Вивченням питань щодо вдосконалення існуючої системи функціонування податку на додану вартість займаються багато вчених, серед яких Д. Волков, О. Василик, С. Онисько, А. Давиденко, А. Крисоватий, С. Осадчий, А. Кирей, Я. Янушевич, Ю. Кузьмінський, О. Данильчук та інші.

Питання регулювання ПДВ ще й досі є невирішеним та потребує значних досліджень та опрацювань, оскільки нормативна база постійно змінюється та й сьогоденна податкова політика є недосконалою. Тому метою розгляду даної проблеми є виявлення недоліків справляння ПДВ та пошук шляхів їх подолання, спираючись як на власний, так і зарубіжний досвід.

На даний час, особливо загострилася проблема щодо підняття цін на товари, роботи, послуги, від яких прямо залежить сума сплати податку на додану вартість, оскільки ПДВ включається в ціну товару. З цього й випливає, що органам законодавчої влади слід врегулювати і цінову політику. В березні цього року міністри з питань економіки та фінансів ЄС досягли компромісу щодо можливості застосування зменшеної ставки ПДВ на ряд послуг. В ході засідання міністри домовилися, що країни-члени ЄС повинні мати право на запровадження меншої ставки ПДВ на постійній основі. Міністри також визначили сфери послуг, на які можуть розповсюджуватися знижені ставки ПДВ. До них, зокрема, були віднесені послуги з ремонту велосипедів, взуття, шкіряних виробів, одягу, послуги з прибирання в будинках та мийки вікон, послуги з догляду за хворими та дітьми, перукарські послуги, ресторанний бізнес. На сьогодні країни-члени ЄС мають застосовувати ставку податку на додану вартість не менше ніж 15%. Відповідно до схваленого міністрами рішення, ставка ПДВ на визначені сфери послуг може знижуватися до 5%. В Україні ж ставка оподаткування загалом дорівнює 20%, тому слід практикуватися на досвіді економічно розвинених країн [5].

Нагальним є вирішення проблеми щодо оподаткування філій. За даними податківців при розрахунку 300-тисячної реєстраційної межі головне підприємство, окрім своїх операцій з постачання товарів (послуг) повинно також враховувати операції своїх філій, бо філія не є платником податку, з цього наслідок – операції з передавання товарів (послуг) та/або основних фондів для виробничого використання в межах однієї юридичної особи не є об’єктом обкладення ПДВ. Зараз розглядають можливість філій мати власну печатку, для того щоб ідентифікувати свою діяльність та не мати проблем з податковими органами. І це можливо, лише тоді, якщо підприємство має кілька структурних підрозділів в різних районах міста чи області, де спостерігається безперебійне виробництво [3].

В минулому році Парламентський комітет з питань європейської інтеграції розглянув на відповідність європейському законодавству проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» щодо спеціального режиму оподаткування діяльності з поставок житлово-комунальних послуг та/або теплової енергії і запропоновано ввести спеціальний режим оподаткування ПДВ для підприємств, які здійснюють операції з таких поставок. Відповідно до законопроекту, це дасть можливість залишати у своєму розпорядженні суму податку на додану вартість, нараховану за операціями з поставки житлово-комунальних послуг, та використовувати її за цільовим призначенням на придбання капітальних активів, поліпшення, придбання (створення) основних засобів комунальної (державної) власності, впровадження енергозберігаючих технологій [2].

Останнім часом особливі проблеми виникають при формуванні платниками ПДВ податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих постачальниками у попередніх податкових періодах. Буває така ситуація, коли на визначену дату підприємство визнають збанкрутілим чи ліквідованим, або податкові накладні виписані без фактичного здійснення операцій. Не винятком є і те, що подають уточнення розрахунків після подання звітності.

Чинне законодавство не обмежує в добровільній реєстрації всіх господарюючих суб’єктів, які є платниками ПДВ, що може призвести до «фіктивної» діяльності, у разі якої інші платники податку безпідставно формують податковий кредит та заявляють значні суми податку до відшкодування з бюджету. Звідси й очевидно, що необхідна радикальна зміна в сфері оподаткування, особливо переглянути необхідні документи, що стосуються малих підприємств, бо вони найбільше ухиляються від сплати податків [4].

На сьогодні досить таки є розповсюдженим питання щодо правопорушення у сфері оподаткування. Фірми різними способами обходять податкові органи, для того щоб не сплачувати ПДВ. Наприклад, підприємство створює афілійовану компанію, яка забезпечує послугами материнську компанію, і на ці послуги накладають звісно ж ПДВ. В даному випадку головне підприємство отримує дозвіл на кредит по сплаті ПДВ, а дочірня компанія згортає свою діяльність, при цьому не сплачуючи податки, лише залишається перед відповідними органами безнадійна заборгованість. Потім формують нове підприємство, і весь кругообіг повторюється.

Одним із варіантів можна назвати також і метод придбання «фіктивних» чи «транзитних» товарів у суб’єктів підприємницької діяльності, імітуючи їх виробництво, цим самим збільшуючи розмір податкового кредиту. Сюди можна віднести і імпорт товарно-матеріальних цінностей на давальницькій умові на митну територію України, беручи відстрочку сплати ПДВ, після чого їх реалізують за допомогою фальсифікованих документів на території України за участі фіктивних підприємств [1].

Таких прикладів можна назвати ще кілька десятків і податкові органи ніяк не можуть знайти вихід, для того, щоб зменшити кількість цих правопорушень, або й взагалі їх ліквідувати назавжди, знову ж спостерігаємо недосконалість та невідповідність податкової системи.

Отже, проаналізувавши ряд проблем, які стосуються системи оподаткування України, особливо у сфері непрямого обкладання податків, на прикладі ПДВ, ми дійшли висновку, що законодавчим органам ще треба значно довго працювати на законопроектами, декретами та іншими документами, які регулюють дану діяльність. Стало зрозуміло і те, що Україна повинна залишати власну, майже незмінну систему оподаткування, та звертатися до моделей, принципів та інструментів регулювання фіскальної діяльності у зарубіжних країнах. В деяких високо розвинутих країнах, хоч і ставки ПДВ нижчі, ніж в Україна, проте до бюджету надходить значно більша частка доходу, це можна пояснити тим, що в Україні стрімко зростають ціни на товари, роботи та послуги, тому й підприємствам потрібно великі суми сплачувати до бюджету, і в результаті вони приховують результати своєї діяльності.

Література

1. Вісник прокуратури. – 2007. – № 8. – С.109-113.

2. Податкове планування. – 2009. – № 3. – С.11.

3. Податкове планування. – 2009. – № 5. – С.11-13.

4. Податкове планування. – 2009. – № 10. – С.11-12.

5. http://eunews5.unian.net/ukr/detail/190501