Экономические науки/7. Учет и аудит

Абалмасова Н.С., Терещенко В.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Удосконалення бухгалтерського обліку поточних зобов’язань в Україні на підставі міжнародного досвіду

В сучасних умовах в Україні здійснюється адаптація національної системи обліку та звітності до міжнародних стандартів, впроваджуються у практику нові підходи і методики обліку активів суб’єктів господарювання та джерел їх фінансування. Це нерозривне пов’язано з удосконаленням системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік поточних зобов'язань підприємства.

Метою дослідження є розробка рекомендацій з удосконалення методики бухгалтерського обліку поточних зобов’язань підприємства відповідно до положень Міжнародних стандартів.

Поточні зобов'язання — це короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший) [1]. Облікова інформація про поточні зобов’язання повинна максимально швидко фіксувати їх динаміку для забезпечення стійкості фінансового стану підприємства та його платоспроможності. Проте це можливо, перш за все, за умови використання ефективної класифікації поточних зобов'язань у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Методика ведення бухгалтерського обліку поточних зобов’язань в Україні визначається Положенням (стандартом) (П(С)БОУ) 11 «Зобов’язання», а в міжнародної практиці – стандартом МСБО 13 «Подання поточних активів і поточних зобов’язань».

Облік поточних зобов'язань розпочинається з його визнання, оцінки та фіксації в системі рахунків. Якщо у питанні визнання зобов’язань П(С)БОУ та МСБО узгоджені (оцінка їх може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід внаслідок погашення існуючої заборгованості), то щодо оцінки зобов'язань існує ряд відмінностей.

Так, за П(С)БОУ 11 поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення. Згідно з МСБО 13 окремі види зобов’язані можуть оцінюватись із застосуванням попередніх оцінок. В МСБО для визначення балансової вартості використовують такі види оцінок як історична собівартість, поточна собівартість, вартість розрахунку (платежу), теперішня вартість, справедлива вартість [2; с. 100].

Що ж стосується питання списання заборгованості з балансу, то і за П(С)БО, і за МСБО однаково визначається момент списання заборгованості з балансу: коли воно погашене, анульоване або строк його дії пройшов [3: 746].

Для відображення в обліку розрахунків на умовах передоплати рекомендується не використовувати рахунки 681 «Розрахунки за авансами одержаними» та 371 «Розрахунки з виданими авансами», а вести облік лише за допомогою рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Доцільність використання такої методики підтверджується хоча б тим, що кількість бухгалтерських записів в цьому разі зменшується принаймні на одну, що за рік дає економію в обсязі 2,5 робочих дні.

Порядок розкриття інформації про зобов'язання у звітності за П(С)БОУ також дещо відрізняється від МСБО. Різниця відображення в балансі полягає лише у відмінності структури статей вітчизняної та міжнародної звітності.

За П(С)БОУ 11 в балансі всі поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення, тобто в розділі IV «Поточні зобов'язання» відображається сума, яка буде фактично сплачена суб’єктом господарювання при погашенні таких зобов’язань.

За МСБО зобов’язання відображаються в пасиві балансу як сальдо рахунку «Рахунки до сплати» в розділі «Поточні зобов’язання» («Current Liabilities») [2; с. 101].

З метою посилення аналітичної ємності балансу, його інформативності, співставленості показників та для надання можливості користувачам оцінити суму реальної заборгованості підприємства запропоновано розділити рядок 530 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» на дві статті: «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої не настав» та «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, не сплачена в належний термін».

Отже, удосконалення існуючої в Україні системи обліку поточних зобов’язань можливе лише за умови її уніфікації, з міжнародною, але при одночасному урахуванні національних особливостей. Це дозволить повністю розкрити облікову інформацію для ефективного управління господарською діяльністю підприємств.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00 р. №20 із змінами та доп. від 05.03.08 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0085-00>.

2. Бєлуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: 2002р.

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік. – Житомир: ПП «Рута», 2008. – с. 497. ISBN 966-575-414-6.