МОЖЛИВОСТІ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Бойко І.А.

Буковинська державна фінансова академія

м.Ченівці

Науковий керівник: Житарюк В.В.

У статті досліджено концептуальні підходи до поняття зовнішньої торгівлі, можливості і доцільність створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Постановка проблеми. Сфера зовнішньої торгівлі завжди цікавила економістів різних країн світу у зв’язку з тим, що вона займає особливе місце у загальній системі світогосподарських зв’язків і опосередковує майже усі види міжнародного співробітництва. Протягом століть економічні погляди щодо цілей і механізмів здійснення зовнішньої торгівлі змінювалися. Це спричинено особливостями розвитку економіки і конкретними задачами, які ставили перед собою держава й суб’єкти господарювання на певних історичних відрізках часу.

Міжнародна торгівля являє собою найбільш розвинену форму міжнародних економічних відносин і за своїми розмірами і функціями займає особливе місце в досить складній системі світогосподарських зв’язків.

У галузі міжнародної торгівлі центральним залишається питання проте, на яку систему зовнішньо-торгівельної політики слід орієнтуватися для забезпечення економічного розвитку країни – вільну торгівлю чи протекціонізм. Вибір тієї чи іншої системи зовнішньо-торгівельної політики базується на основі стратегічних інтересів національної економіки, чіткого уявлення про стан внутрішнього і зовнішнього середовища країни, визначення конкурентних переваг на світових ринках товарів, послуг, робочої сили, тощо.

Докази на користь вільної торгівлі зводяться до наступного висновку: завдяки вільній торгівлі, що базується на принці порівняльних переваг, світова економіка і кожна країна окремо може досягти більш ефективного розміщення ресурсів і більш високого рівня матеріального добробуту. Але на практиці, як свідчить світовий досвід, дуже часто переважає протекціонізм. Це зумовлене тим, що в реальній дійсності конкуренція не є настільки досконалою як це передбачає теорія.

Український уряд висловив готовність вже цього року підписати поглиблену угоду про запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом.

Аналіз досліджень та публікацій. Питання зовнішньоекономічних відносин та створення зони вільної торгівлі України з ЄС знайшло відображення у працях багатьох вчених: Онищенко О.А., Левченко З., Курищука В., Кваші К.С., Редькиної В.А.

Мета статті. Дослідити можливості і доцільність вступу України в зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Виклад основного матеріалу. Міжнародна торгівля розглядається як сфера міжнародних товарно-грошових відносин, як специфічна форма обміну результатами праці (товарами, послугами) між продавцями та покупцями різних країн, як форма зв’язку між товаровиробниками різних країн, який виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність, посилює взаємодію національних господарств різних країн, сприяє активізації міжнародної торгівлі, стимулює зростання виробництва внаслідок того, що вона опосередковує рух товарних потоків між країнами.

Зона вільної торгівлі – це тип міжнародної інтеграції, за якої її учасники скасовують митні ставки, податки та збори, мінімізують кількісні та нетарифні обмеження, створюючи оптимальні умови для взаємовигідної торгівлі. При цьому країни-учасниці зберігають право на самостійне та незалежне визначення режиму торгівлі з третіми країнами. Між учасниками зберігаються митні пости, які контролюють походження товарів, що перетинають державні кордони.

Україна веде переговори щодо угоди про створення поглибленої ЗВТ з Євросоюзом.

Поглиблена ЗВТ передбачає не тільки скасування митних тарифів на торгівлю товарами, а й лібералізацію торгівлі послугами та приведення регуляторного середовища України у відповідність до європейських.

Відомо, що, увійшовши у ЗВТ, Україна отримає доступ до європейського ринку; діятимуть однакові тарифи та правила торгівлі, європейські стандарти і «правила гри» для українських компаній у ЄС; відбудеться перехід від обов’язкових до добровільних стандартів, взаємне визнання результатів сертифікації; більш високий рівень захисту інтелектуальної власності; чіткі правила щодо державних закупівель, конкуренції та державної допомоги; запровадження «безпаперових» митних процедур; тісна співпраця митних органів України та ЄС, спільна боротьба проти корупції.

Але при підготовці угоди про створення ЗВТ, вважають експерти, слід враховувати, що наша країна не готова до негайної лібералізації ринків для товарів з ЄС. Деякі вразливі сектори (приміром, аграрний) можуть зовсім не входити до ЗВТ, водночас ринки промислових товарів можна відкривати поетапно і в асиметричному порядку.

Через подальше спрощення процедури експорту від українських виробників вимагається підвищення якості продукції, гармонізація вітчизняної законодавчої бази зі стандартами ЄС, які регулюються директивами Єврокомісії.

Переговори про створення зони вільної торгівлі почалися у березні 2007 р. Вони тривають і досі. Сторони домовилися, що наступний раунд проходитиме у середині травня 2010 р. – у Києві. Але не можна точно сказати, що на цих переговорах бажана угода про ЗВТ буде підписана. Однак, як вважають експерти, це мабуть краще, ніж гірше – у такій справі не варто поспішати.

Технічна й технологічна бази нашої економіки серйозно поступаються західним сусідам. Якщо скасування мита й різних обмежень з боку ЄС та України відбудеться одночасно, і більшість вітчизняних товаровиробників не витримає конкуренції.

В умовах інтеграції до світового ринку державним органам влади слід терміново розробити заходи для підвищення ефективності функціонування внутрішнього ринку, збільшення частки конкурентоспроможної вітчизняної продукції на ньому, вдосконалення механізму його регулювання відповідно до ухваленої Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку до 2012 року.

Додаткового вивчення потребує й питання співвідношення взаємних зобов’язань між Україною та 11 країнами СНД, що ратифікували Угоду про створення зони вільної торгівлі у 1994 році, а також між Україною, Росією, Білоруссю, Казахстаном в контексті створення Єдиного економічного простору.

Україна та ЄС мають і далі розробляти стратегічні заходи, спрямовані на співпрацю у сфері промислової політики, створення відповідної інвестиційної політики, у тому числі стосовно приватизації державних підприємств. Особливий акцент слід зробити на захист і чітке визначення прав міноритарних акціонерів.

Українською та європейськими сторонами було проведено спільне дослідження на предмет можливості і доцільності створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Результатом дослідження є те, що угода про вільну торгівлю має принести значні економічні здобутки обом сторонам, якщо вона впроваджуватиметься в такому сприятливому кліматі, за якого індивідуальні економічні суб’єкти зможуть використати створені можливості. Сприятливі економічні можливості, що пропонуються угодою про вільну торгівлю, буде реалізовано в Україні за умов прискорення адміністративних і судових реформ, буде створено сприятливий клімат для залучення інвестицій та економічного зростання України. Включення сільського господарства до положень угоди про вільну торгівлю матиме важливе значення для України. Згідно з результатами дослідження, передбачається зростання обсягів торгівлі сільськогосподарської продукції на 50% порівняно з можливим ростом на 10% торгівлі і промисловості.

Висновок. Створення поглибленої всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для України означає економічну інтеграцію, яка виступає каталізатором політичної влади. Тому необхідно використати переговорний процес зі створення зони вільної торгівлі для розроблення правової бази національних зовнішньоекономічних інтересів на світовому ринку, стимулюючи експорт високотехнологічної продукції, розширення ринків збуту та захист інтересів національних виробників.

Помилково вважати, що після укладення угоди про ЗВТ українська продукція зможе легко потрапити на європейський ринок. Через подальше спрощення процедури експорту від українських виробників вимагається підвищення якості продукції, гармонізація вітчизняної законодавчої бази зі стандартами ЄС, які регулюються директивами Єврокомісії.

Список використаної літератури

1. Кваша К.С. Формування зони вільної торгівлі в інтеграційному процесі України до Європейського Союзу // Економіка АПК. – 2009. – №8. – с.64-68

2. Курищук В. Державна фінансова підтримка експортної діяльності в Україні // Економіст. – 2009. – №6. – с.39-41.

3. Левченко З. Зона вільної торгівлі з ЄС: реалії та перспективи // Цінні папери України. – 2009. – №20(562). – с.19.

4. Левченко З. Зона вільної торгівлі з ЄС: переговори тривають // Цінні папери України. – 2009. – №45(587). – с.29.

5. Онищенко О.А. Сучасна парадигма регулювання зовнішньої торгівлі // Економіка та держава. – 2009. – №8. – с.27-29.

6. Редькіна В.А. Зовнішньо-торгівельна політика держави та теорія міжнародної торгівлі // Економіка та держава. – 2009. – №8. – с. 29-32.