Економічні науки/1. Банки та банківська система

Запорожець Т.В.

Національний гірничий університет, Україна

Проблеми та перспективи розвитку кредитування малого бізнесу комерційними банками України

Необхідність розвитку кредитування малого бізнесу зумовлюється тим, що сьогодні саме малий бізнес здатен в умовах фінансової кризи в країні при мінімальному рівні державної підтримки створювати нові робочі місця, зменшуючи соціальну напругу у суспільстві; забезпечувати досить вагому частку бюджетних надходжень у вигляді податків, ризиково розробляти та впроваджувати інноваційну продукцію та послуги.

Малими та середніми підприємствами створюється більша частина валового внутрішнього продукту в країнах із розвинутою ринковою економікою. За даними ООН, у малому бізнесі зайнято понад 50% працездатного населення світу. У таких державах, як США, Японія, Німеччина частка ВВП, виробленого малими та середніми підприємствами, становить 50—60 відсотків від загального його обсягу, а чисельність їх працівників — більше половини (близько 60%) від загальної кількості працюючих.[2]

В Україні мале підприємництво знаходиться на стадії становлення. Свідченням цього є, з одного боку, незначна частка малих підприємств у валовому внутрішньому продукті (біля 10 %), і, з іншого боку, чітка тенденція до зростання їх кількості та обсягів виробництва. Разом з тим, з причин макроекономічного характеру фінансова підтримка малого бізнесу в Україні є недостатньою. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є кредитна підтримка суб’єктів малого бізнесу вітчизняними банківськими установами.[1]

Серед сучасних проблем кредитування малого бізнесу, які виникають на макроекономічному рівні, слід відзначити проблеми законодавчого та нормативного забезпечення кредитної підтримки малих підприємств; відсутності гнучкої системи державних гарантій, режиму пільгового оподаткування прибутків банків, що кредитують малий бізнес; відсутності спеціальної кредитної установи, яка за рахунок державних коштів здійснюватиме кредитування з метою сприяння розвитку підприємств, а не отримання комерційного прибутку.

Принциповими проблемами банківського кредитування, що виникають на рівні установи банку, є проблеми неврегульованості технологій кредитування суб’єктів господарської діяльності, недостатності ресурсного забезпечення, підвищеного ризику кредитування малого бізнесу, труднощів оцінки реального фінансово-економічного стану позичальника та кредитної історії клієнта, складності оцінки інвестиційних проектів, відсутності ліквідної застави, проблеми, пов’язані з наданням кредитів клієнтам з метою переорієнтації їх бізнесу, зміни напрямку або розширення сфери діяльності тощо.

Незважаючи на ризики в Україні спостерігається активізація діяльності банківських установ щодо кредитування малого бізнесу. Це пояснюється двома чинниками. Перший — переорієнтація багатьох фінансових установ на малий бізнес, що стає пріоритетним не тільки для великих банків із розвиненою філіальною мережею, а й для середніх, які також готові активно працювати з населенням, малим і середнім бізнесом. Другим чинником збільшення частки кредитів суб'єктам малого бізнесу у кредитних портфелях банків є зростання попиту на відносно невеликі за розмірами позики.

З метою вирішення питання спрощення процесу надання кредиту банківською практикою було розроблено ряд методів кредитування та моделей визначення класу позичальника, до яких відноситься і “скоринг”. Загальною метою розробки та впровадження скоринг-методу було максимальне скорочення строків надання кредитів, зменшення до мінімуму пакету необхідних документів для одержання позики та висока точність у визначенні класу позичальника. Російський досвід, умови функціонування вітчизняної банківської системи та тенденції розвитку ринку кредитів в Україні переконливо свідчать про перспективність застосування скорингу і в нашій країні.

В аспекті управління портфельним кредитним ризиком заслуговують особливої уваги методи створення резервів та диверсифікації кредитного портфеля. Створення резервів є дієвим методом управління ризиками при кредитуванні суб’єктів малого бізнесу, оскільки процедури формування спеціальних резервів передбачають зменшення на відповідну суму фінансового результату поточного періоду, що спонукає банк до постійного моніторингу кредиту і вжиття заходів запобігання ризику.

Існування конкуренції на ринку кредитування малого бізнесу змушує банки підвищувати якість і розширювати асортимент послуг, що надаються, зменшувати їх вартість, враховувати потреби споживачів та надавати послуги, які не входять до їх стандартного пакета. На сьогоднішній день банки намагаються застосовувати різні форми кредитування з метою залучення більшої кількості клієнтів.

Таким чином, банківською практикою розроблено досить широкий асортимент послуг, які банки можуть запропонувати малим та середнім підприємствам. До них належать: надання гарантій на отримання кредиту, пільгове кредитування, співфінасування, лізинг, аудиторсько-консалтингове обслуговування, венчурне фінансування, комплексне обслуговування малих та середніх підприємств, до складу якого входять більш складні схеми, які відповідають системі державної, банківської і комерційної підтримки малого підприємництва. Так, лише тісна співпраця державних, суспільних та комерційних установ допоможе подолати кризу, знайти нові, ефективні шляхи для сталого економічного зростання малого підприємництва України.

Литература:

1. Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник Національного банку України. — 2008. — № 1. — с. 13 – 15.

2. Аналітичний центр академія.//[Електронний ресурс]/Спосіб доступу: http://www.academia.org.ua/?p=635