Економічні науки/

Мельник А.Є., Семенюк Ю.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Для об’єктивної оцінки ефективності роботи підприємства не достатньо знати лише абсолютну величину отриманого прибутку. Необхідно володіти інформацією щодо його прибутковості (дохідність, рентабельність), тобто вивчати відносні показники ефективності діяльності. Для цього необхідно отримані прибутки порівняти із вкладеним капіталом, ресурсами, понесеними витратами. Тому необхідно проводити на підприємстві оцінку рентабельності його роботи.

Значний внесок у розв’язання проблем формування доходів підприємств, пошук шляхів оцінки та обґрунтування пропозицій щодо підвищення економічної ефективності підприємств належить таким вченим, як: В.Г. Андрійчук, В.П. Вишневський, М.Я. Дем’яненко, В.С. Дієсперов, В.Н. Косинський, Є.В. Лобанова, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник, С.О.Нікітіна, Б.Й. Пасхарев, В.Я. Плаксієнко, О.В. Приказюк, П.Т. Саблук та інші.

Прибуток займає одне з головних місць в дослідженні роботи підприємства та є основним спонукальним мотивом будь-якого бізнесу.

Прибутки підприємств формуються в результаті реалізації виробленої продукції, продуктів її переробки, а також надання різних послуг та здійснення іншої діяльності, якщо вона не заборонена законодавством.

На сучасному етапі вивчення абсолютної величини прибутку є недостатнім для аналізу та оцінки ефективності діяльності підприємства. Виробництво різних продуктів діяльності підприємства характеризується різним співвідношенням прибутку і виробничих витрат. Тому необхідно порівняти здійснені витрати з отриманим прибутком, що дозволить визначити ефективність витрат і рентабельність роботи підприємства.

У сучасних умовах економічні аналізи результатів діяльності підприємств обмежуються визначенням показників рентабельності.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства. Життєздатність підприємства залежить саме від того, який досягається рівень прибутковості (рентабельності).

Показники рентабельності дозволяють оцінювати результати вкладених ресурсів. У сучасній практиці виокремлюють такі основні групи показників рентабельності: рентабельність підприємства, рентабельність продукції, рентабельність активів (капіталу) підприємства [2,65].

В практиці український підприємств найбільш поширеним є показник рівня рентабельності, що обчислюється як відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції. Цей показник показує, скільки на кожну витрачену в господарстві гривню або іншу грошову одиницю отримано прибутку. За твердженнями відомих вчених розрахунок відносних показників рентабельності підприємств здійснюється лише за позитивних фінансових результатів, однак такий результат є поспішний. Адже при виявленні збитків від здійснення господарських операцій важливим також для підприємства є визначити рівень збитковості, тобто скільки збитків припадає на кожну вкладену у виробництво грошову одиницю. Рівень рентабельності або збитковості можна визначати по окремих видах продукції, по галузях та по господарству в цілому.

Рентабельність різних видів продукції за ряд років є дуже різноманітною, що можна побачити в таблиці 1.

Отже, з таблиці 1 видно, що починаючи з 2004 року відбувається зменшення рівня рентабельності по всіх видах продукції. А продукція тваринництва взагалі була і залишається збитковою. Виробництво певних видів рослинницької продукції в окремі роки також приносило збитки. Проте аналізуючи зернові культури та соняшник можна зазначити, що протягом усього аналізованого періоду вони були най рентабельнішими серед усіх видів продукції.

Таблиця 1

Рентабельність виробництва окремих видів продукції на підприємствах України за 2004-2009 роки, %

Рік	Зерно	Соняшник	Цукрові буряки	Картопля	М'ясо ВРХ	М'ясо свиней	Молоко	Яйця
2004	12	54,5	-14,8	-12,5	-57,9	-51	-36,6	-0,7
2005	64,8	52,2	6,1	14	-42,3	-44,3	-6	10,6
2006	43,3	68,7	1,5	11,4	-21,4	-7,2	-0,8	25,1
2007	19,3	77,9	-8,6	24,2	-40,5	-16,9	-13,8	14,6
2008	45,8	64,3	6,2	33,5	-44,3	-33	9,9	18,5
2009	20,1	45,2	-0,8	-0,7	-33,8	-14,4	-0,4	15,2

Важливе значення відносно показника рівня рентабельності полягає в тому, що завдяки його використанню можна не лише виявити прибутковість чи збитковість, а й визначити ефективність використання коштів. Так, у 2009 році 1 гривня, вкладена у виробництво соняшника, дала 45 копійок прибутку, а 1 гривня, вкладена у виробництво м’яса свиней ,- 14 копійок збитку, тобто ефективність вкладених коштів була різною [7,391].

Важливе значення відносного показника рівня рентабельності полягає в тому, що завдяки його використанню можна не лише констатувати факт прибутковості чи збитковості, а й визначити ефективність використання коштів.

Важливим фактором, який має вплив на рентабельність роботи підприємства, є рівень реалізаційних цін. Недосконале ціноутворення перешкоджає утворенню прибутку та зростанню рентабельності. В Україні ціноутворення слабо узгоджується з динамікою виробництва і реалізації продукції, попиту та пропозиції, тому порівнюючи показники рентабельності різних видів продукції не можна говорити, що одна із них є ефективнішою, ніж інша. Наприклад, якщо виробництво зерна, соняшника майже завжди було прибутковим, то виробництво м’яса і молока завжди було низькорентабельним або збитковим. Отже, потрібно, щоб ціни на продукцію підприємства максимально відображали суспільно необхідний рівень витрат.

В країнах з розвиненою економікою застосовують ще показники рентабельності продаж і капіталу. В Україні показники рентабельності продаж до цього часу не застосовувалися, хоча пропозиція їх використання розглядалась. В свою чергу показники рентабельності капіталу застосовувались більшою мірою.

При визначенні показників рентабельності застосовують різні види прибутку, що дозволяє зробити висновки про вплив на рентабельність інших доходів і витрат, прибутків і збитків.

Особливе значення серед показників рентабельності займає показник рентабельності продаж, який визначається як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації продукції. Він показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку отримано в розрахунку на одиницю виручки. Його нормативне значення знаходиться в межах не менше 0,3.

Показник рентабельності продаж характеризує питому вагу прибутку від реалізації продукції в отриманій виручці. Також він відображає зміни в політиці ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, яка необхідна для здійснення поточних витрат, що виникають в ході виробничо - господарської діяльності, сплати податків тощо. Динаміка цього показника може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням матеріально-виробничих ресурсів. Тому слід зазначити, що на рівень даного показника впливають методи, які використовують для обліку матеріально виробничих ресурсів.

Для повноцінного аналізу рентабельності роботи підприємства слід включати також показники продуктивності праці, інтенсивності виробництва, собівартості. Також особливе значення має величина новоствореної вартості, яка характеризується через ВВП і національний дохід.

Валовий дохід виразніше характеризує ситуацію на підприємстві, оскільки відмінності в показниках рентабельності можуть бути малопомітними. Часто дохід вимірюється від’ємним числом. Розмір валового доходу можна розрахувати на одиницю площі, працівника підприємства, годину праці [2,61].

Вітчизняні науковці висвітлюють питання про те, що більшість чинників, що впливають на ефективність роботи підприємства, можна успішно використовувати в підприємствах з достатньо великими розмірами і обсягами одержаної продукції.

Зробивши аналіз рентабельності роботи підприємства слід зазначити, що показники рентабельності разом складають надзвичайно велике значення для оцінки діяльності підприємства. Використання різних показників прибутку у якості прибутку від реалізації продукції, прибутку до оподаткування, чистого прибутку коефіцієнта рентабельності дозволяє здійснювати факторний аналіз формування фінансових результатів роботи підприємства.

Література:

1. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства як основа впровадження інновацій// Економіка АПК. - 2007.-№6.- С.15-19

2. Горьовий В. Розвиток і сучасний стан функціонування підприємств в Україні// Економіка України. - 2007.-№12.- С.61-68

3. Демяненко С.І. Аграрне підприємство в системі трансформаційної економіки// Формування ринкової економіки. - 2007.-№1.- С.38

4. Дієсперов В.С. Рентабельність і дохідність// Економіка АПК.-2008.-№6.- С.57-61

5. Приказюк О.В. Методи оцінки рентабельності підприємств аграрного сектору// Облік і фінанси АПК. - 2006.-№5- С.100-105

6. Саблук П.Т. Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні// Економіка АПК.-2008.-№4.- С.19-37

7. Статистичний збірник «Сільське господарство України»: за 2009 рік// Державний комітет статистики України. - 2009.- с. 391