Мосіна Г.М.

Донецький національний університет

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра «Облік і аудит»

Проблеми зменшення корисності активів

Процес реформування бухгалтерського обліку в Україні супроводжувався появою нових стандартів обліку, розроблених на основі міжнародних, в яких закладено філософію обліку, принципи та правила, що у значній мірі відрізняються від тих, які існували раніше. Тому з виходом кожного нового стандарту виникає проблема його адаптації. Це відноситься і до П(С)БО 28 „Зменшення активів” (далі – П(С)БО 28) затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2004 р. № 817. Цим стандартом встановлені методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів.

Стандарт передбачає, що на дату річного балансу підприємство повинне оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності актива. При наявності таких ознак підприємство визначає суму очікуваного покриття активу. Незалежно від наявності ознак про зменшення корисності активів підприємство на дату річного балансу визначає суму очікуваного покриття гудвілу, а також нематеріальних активів із невизначеним строком корисного використання та нематеріальних активів, що не використовуються на дату річного балансу.

Зазначимо, що П(С)БО 28 не дає визначення зменшення корисності. Таке визначення мітить в собі П(С)БО 7 «Основні засоби»: зменшення корисності – це втрата економічних вигод в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування, а також зазначено що зменшення корисності застосовується безпосередньо для цілей оцінки активів на дату балансу. Але це визначення є дуже широким та описовим. Якщо вже норми П(С)БО 28 призначені для формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів, то необхідно перш за все зясувати, про які саме активи йдеться. Одже, зменшення корисності слід визначати щодо основних засобів; інших необоротних матеріальних активів; довгострокових фінансових інвестицій, які не обліковують за справедливою вартістю; капітальних інвестицій; інших необоротних активів; гудвілу; групи активів, яка генерує грошові потоки.

Український стандарт є дуже стислим, та не дає багатьох вичерпних відповідей щодо процесу зменшення корисності активів, тому часто користувачі звертаються до міжнародного стандарту, який є більш інформативним та деталізованим. П(С)БО 28 є похідним від МСФО 36 «Знецінювання активів».

Питання щодо зменшення корисності є складним та потребує поглиблення прикладних досліджень. Пропозиції щодо цього питання висвітлено у працях Ф. Бутинця, С. Голова, М. Пушкаря, М. Кружельного, Є. Мних та ін., однак всебічного вирішення вони не знайшли.

Нерідко зменшення корисності активу ототожнюють з переоцінкою, але ці поняття на нашу думку необхідно розрізняти. Для здійснення переоцінки, треба стежити за справедливою вартістю активу, в той час як відображення зменшення корисності активу в бухгалтерському обліку виконується на основі економічного розрахунку. Проведення економічних розрахунків, не є функцією бухгалтера, тому бухгалтеру доведеться або підтримувати постійний контакт з планово-економічним відділом (якщо такий є), або ж проводити такі розрахунки самостійно. Таким чином, щоб оцінити, чи відбулося зменшення корисності активу, бухгалтеру необхідно постійно стежити за ефективністю роботи активу, за його можливістю генерувати грошові кошти. Тому для бухгалтера постає проблема визначення достатності причин для відображення в обліку зменшення корисності активу.

В Таблиці 1 наведений перелік найбільш важливих та розповсюджених причин зменшення корисності.

 

 

Таблиця 1.

Причини зменшення корисності активів

Внутрішні

Зовнішні

·     застаріння або фізичне пошкодження активу;

·     суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливатимуть на діяльність підприємства;

·     інші внутрішні свідчення погіршення економічної ефективності активу.

·     значне зниження ринкової вартості активу протягом звітного періоду;

·     негативні зміни технологічного, ринкового або правового середовища, в якому діє підприємство;

·     збільшення ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу;

·     перевищення балансової вартості чистих активів над їх ринковою вартістю.

 

Реальним проблемами, що виникли на шляху застосування П(С)БО 28 є:

-         недостатнє висвітлення питань щодо зменшення корисності активів;

-         положення потребує додаткових прикладів;

-         існують складності у визначенні корисності;

-         стандарт містить багато протиріч;

-         існують складності щодо застосування стандарту.