Экономика. 2 Внешнеэкономическая деятельность

Сметанська Ю.С., ст.викл. Римарєва Л.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Франчайзинг в готельній індустрії України

У тезах розглядається питання франчайзингових відносин як одного зі способів, який має вирішити проблему відкриття нових готелів в звязку з проведенням в Україні Євро-2012, популяризація франчайзингу в готельній індустрії.

Поставлену проблему досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені. Зокрема, в працях А.Фірман розкрито проблеми розвитку франчайзингу як однієї із основних і найбільш ефективних форм інтеграції малих господарських структур. Питання франчайзингу в цивільному обороті досліджувала І.Рикова, сучасний стан розвитку франчайзингу у різних галузях в Україні відображає у своїй роботі Т. Миколаєва та інші.

Україна готується прийняти десятки тисяч уболівальників, гостей і учасників Євро-2012. Згідно з вимогами УЄФА Україні потрібно надати 19 602 готельних номери в готелях 3-х категорій. Зараз будь-який підприємець може створити власний бренд, зареєструвати його, але для того, щоб вдало стартувати у готельному бізнесі потрібно інвестувати якнайменш 5 млн. дол. США. Окупитися ці витрати можуть не раніше, ніж через 15 років. Використання франчайзингової системи дає можливість скоротити ці витрати принаймні вдвічі, а відповідно й строки повернення вкладених коштів.

За визначенням Британської франчайзингової асоціації франшиза (від англ. Franchise - право голосу) — це контрольна ліцензія, видана однією особою (франчайзером) другій особі (франчайзі), як умова бізнесу. У цьому випадку франшиза:

а) дає дозвіл або зобов'язує франчайзі займатися протягом періоду франшизи певним бізнесом, використовуючи специфічне найменування, що належить або асоціюється з франчайзером;

б) дає право франчайзеру здійснювати контроль протягом всього періоду

франшизи за якістю ведення бізнесу, що є предметом франчайзингового договору;

в) зобов'язує франчайзера надавати франчайзі допомогу при веденні бізнесу, що є предметом франшизи (відносно організації підприємства франчайзі, навчання персоналу, управління продажами тощо) та зобов'язує франчайзі регулярно протягом всього періоду франшизи виплачувати франчайзеру певні грошові суми як сплату франшизи або товарів і послуг, що надаються франчайзером франчайзі;

Готельний франчайзинг — це метод підприємництва, завдяки якому підприємець, який має готель, може об'єднатися з великою мережею, що вже діє. Франшизодавець надає захищене законом право займатися певною підприємницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації та управлінні за винагороду від франшизеодержувача.

Франчайзинг готельних мереж буває двох варіантів. Перший варіант – франчайзі отримує комплект будівельної документації від франчайзера для будівництва готелю. Такий франчайзинг для готелю цікавий будівельним компаніям. На жаль, рентабельність бізнесу невелика. У кращому випадку готель окупиться тільки через 5-6 років. Другий варіант – франчайзі, в якого є свій готель, входить в «готельну мережу» відомого бренду в сфері готельного бізнесу зводиться до трьох форм, таких як: управління, франшиза, прямі інвестиції.

Власник франшизи також істотно економить на рекламі та просуванні нового об'єкту, оскільки наявність відомої торгової марки не тільки дозволяє робити висновки про якість пропонованих послуг, а й включає готель у вже діючу мережу бронювання та продажів.Для індивідуального готелю рівень заповнюваності 30 %, для готелю, що входить в готельну мережу, — 60%.

Історія готельних мереж налічує близько чотирьох десятиліть, але основні гравці увійшли до цього бізнесу значно раніше, наприклад Mariott відкрив свій перший готель «Аристократ» в центрі Далласа в 1940-х роках. На сьогоднішній день на Україні працюють, або планують вихід міжнародні готельні бренди, такі як: Radisson SAS, Inter-Continental, Hyatt International, Hilton, Marriott International, Accor Group, Hilton, InterContinental, Rixos, Orbis, Rival Hotels Inn та інші.

За умовами договору франчайзингу власник готелю купує право на використання бренду мережі та її ноу-хау. Йому доводиться сплачувати вступний внесок, роялті, а також відсоток з кожного номера (близько 3-11% доходу з номера). Для прикладу початковий внесок за користування маркою Hilton становить $85 тис. за 275 номерів плюс доплата за решту — $300 за номер. Щомісячне роялті становить 5% виручки готелю. Щоб стати частиною мережі Radisson SAS, власник готелю одноразово платить $75 тис. (або $500 за кожен готельний номер). Роялті — 5% виручки, відрахування до маркетингового бюджету — 2% виручки. Продавши власникові готелю франшизу, оператор не втручається у фінанси й управління готелем. Однак у договорі прописані вимоги до стандартів обслуговування, обладнання, використання торгового знака, реклами, оформлення готелю мережі. Раз на півріччя представник власника готельного бренда перевіряє, як виконуються ці вимоги.

Отже, франчайзинг є системою взаємовигідних партнерських відносин великого і малого бізнесу. Організація підприємства на умовах франчайзингу значно знижує підприємницькі ризики, завдяки використанню вже відпрацьованого бізнесу, який довів свою ефективність. Розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм розвитку готельного бізнесу для Євро-2012.

Література:

1.Закон України «Про туризм» вiд 18.11.2003

2. В.В.Шкромада. Застосування франчайзингових систем у готельному бізнесі// Економіка, фінанси, право. - 2008.-№12

3. Ринок готелів в Україні: чи стане Євро-2012 визначальною подією для готельного бізнесу //http://euro-2012.unian.net/ukr/detail/56