Даценко Г.В., Шпильова Д.В., Синиченко К.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Здійснення державного фінансового контролю в зарубіжних країнах

Державний фінансовий контроль є важливою складовою частиною контролю будь-якої держави, оскільки він забезпечує своєчасність і точність фінансового планування, наповнення доходної частини бюджетів, розподіл, перерозподіл коштів та їх законне, ефективне, цільове використання.

Метою даної статті є аналіз здійснення державного фінансового контролю в зарубіжних країнах для можливого застосування певних його аспектів в українській контрольній діяльності.

Актуальність теми даної статті полягає в тому, що контрольна діяльність в Україні малоефективна, оскільки кількість правопорушень, що здійснюються в сфері державних фінансів не зменшується. Проте ефективне попередження та оперативне виявлення таких порушень стане можливим при наявності координованої системи органів, що наділені контрольними повноваженнями. Вивчення зарубіжного досвіду організації фінансового контролю допоможе оптимізувати контроль в Україні.

Дослідження в даній галузі здійснювались такими науковцями як Дорош Н.І., Дмитренко Г.В., Карпов Е.С., Мельничук В.Г., Малишев А.В.

Фінансовий контроль у найбільш розвинених зарубіжних країнах є одним з найважливіших напрямів діяльності держави. Функції і структура фінансового контролю розрізняються залежно від форми правління держави. Фінансовий контроль у зарубіжних країнах підрозділяється на парламентський, адміністративний, судовий, банківський і наднаціональний контроль.

Парламентський контроль у галузі фінансів може здійснюватися: при розгляді проекту бюджету та звіту про його виконання на пленарному засіданні парламенту; парламентськими комітетами, які функціонують постійно, і контрольними комітетами, створюваними для розгляду конкретних питань фінансової діяльності різних державних органів; за допомогою депутатських запитів; з боку спеціалізованих незалежних вищих органів фінансового контролю, які рекомендується створити в кожній державі Декларацією керівних принципів контролю.

До вищих контрольних органів в галузі державного фінансового контролю належать: Головне контрольне управління США, Національне контрольно-ревізійне управління у Великобританії, Управління Генерального аудитора в Канаді, Федеральна рахункова палата в Німеччині, Рахункова палата у Франції та ін.

Варто зупинитися на найбільш ефективних вищих органах фінансового контролю.

Головне контрольно-ревізійне управління США має доступ практично до всіх фінансових документів міністерств і відомств. За дорученням палат і комісій Конгресу США чи навіть окремих конгресменів Головне контрольно-ревізійне управління може здійснювати оцінку результативності державних програм і діяльності федеральних відомств; проводити спеціальні обстеження і перевірки обґрунтованості цін на продукцію; фінансово-економічних аспектів контрактів міністерства оборони. Інспектори Головного контрольно-фінансового управління перевіряють також діяльність ревізорів виконавчої влади. В окремих випадках перевірки здійснюються в координації із слідчими органами міністерства юстиції та іншими органами, наділеними відповідними повноваженнями [2].

Рахункова палата Франції контролює фінансову діяльність адміністративних інститутів, виявляє їх помилки і прорахунки, що завдають шкоди державним фінансам. Вона перевіряє як саме використовуються кредити, фонди і цінності, управління якими доручено державним службам і іншим офіційним юридичним особам, здійснює контроль за різноманітними установами в сфері соціального забезпечення, рахунками державних підприємств і їх філій, а також, в окремих випадках, за приватними юридичними особами з числа тих, що одержують фінансову допомогу держави. Органами державного фінансового контролю у Франції є також Генеральна інспекція фінансів і Генеральна інспекція адміністрації. Перебуваючи в безпосередньому підпорядкуванні міністра економіки і фінансів Генеральна інспекція фінансів виконує функції контролю на місцях за діяльністю служб Міністерства економіки і фінансів. Вона контролює діяльність всіх призначених державою бухгалтерів та адміністративної бухгалтерії вторинних розпорядників кредитів, державних підприємств, а також тих недержавних органів і підприємств, що перебувають під фінансовим контролем держави. Ця ж установа організовує та здійснює дослідження економічних і фінансових проблем на замовлення державних міністерств і відомств, а також за власною ініціативою [2].

Наднаціональний фінансовий контроль в Європейському союзі здійснюється Європейською Рахунковою палатою, Європейським парламентом і Європейським Центральним банком [1].

Розглянемо детальніше функції останніх.

Європейська рахункова палата складається з 15 членів, кожен з яких представляє країну-члена Європейського співтовариства. Термін її повноважень становить 6 років, причому призначення відбувається не одноразово, а в кілька етапів. Завдання Європейської рахункової палати полягає у здійсненні нагляду за фінансовою діяльністю Європейського співтовариства і забезпеченні гласності в управлінні фінансами.

Європейський парламент проводить попередній фінансовий контроль при розгляді проекту бюджету, здійснює поточний контроль за допомогою запитів, а в якості подальшого контролю приймає звіт про виконання бюджету.

Договором про Європейське співтовариство в сфері банківського контролю основна роль відводиться Європейській системі центральних банків (ЄСЦБ) і Європейському центральному банку (ЄЦБ). Головною метою ЄСЦБ є підтримка стабільності цін. Безпосереднє її функціонування забезпечується ЄЦБ, наділеним широкими повноваженнями, в тому числі в сфері банківського контролю і нагляду [1].

Підводячи підсумок варто сказати, що фінансовий контроль держави посідає одне з основних місць серед елементів фінансового управління і є гарантом суверенітету держави, її цілісності та економічного процвітання. Неоднозначність трактування поняття фінансового контролю є наслідком багаторічної історії розвитку України як держави, а також незавершеності правової бази, тобто відсутності відповідного закону. Вивчення світового досвіду організації фінансового контролю є важливим у зв’язку з реформуванням даної галузі в Україні, а також є свідченням необхідності впровадження ефективного фінансового контролю. Для підвищення ролі фінансового контролю в Україні, вирішення основних проблем у державі, що пов’язані з цим питанням, необхідно реформувати систему фінансового контролю шляхом реалізації таких основних напрямів: прийняття Закону України “Про фінансовий контроль»; створення необхідних умов для здійснення незалежного контролю за використанням фінансових ресурсів у державі; впровадження нової інформаційної системи, яка б забезпечила обмін необхідною інформацією між контрольними органами у державі; вирішити на законодавчому рівні питання, пов’язані з матеріальним забезпеченням працівників контролюючих органів тощо.

Вирішення основних проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії удосконалення, яка повинна відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми. Реформування контрольних функцій держави та досягнення їхньої ефективності позитивно вплине на стан усієї економіки.

Список використаної літератури

1. Карпов Е.С. Организационно-правовые основы государственного финансового контроля в зарубежных странах. // Вестник Владимирского юридического института. – 2007. - №3. – с. 216.

2. Малишев А.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем. // Фінансовий контроль. – 2003. - №11. – с. 126.