УДК 005.336.1 : 658.2

 

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРЕНДИ МАЙНА

Ткачук Г.О.

Асистент кафедри обліку та аудиту, аспірант

Одеська національна академія харчових технологій

 

Анотація

Виділено фактори ефективності діяльності виноробного підприємства та спеціальні фактори оренди ЦМК. За допомогою методів факторного та послі­довного аналізу визначено критерії ефективності оренди ЦМК.

Ключові слова: цілісний майновий комплекс (ЦМК), оренда, ефективність оренди ЦМК, критерії ефективності, фактори ефективності.

І. Вступ. Проблемами ефективності виноробної галузі на протязі багатьох років займаються визнані вчені А.М. Авідзба, О.М. Гаркуша, С.Г. Черемісіна та ін., які відзначають наявність негативних факторів кризового стану виноробної галузі. Основними причинами такого невтішного положення науковці назива­ють: недостатність сировини, деградацію матеріально-технічної бази, відсут­ність інвестування коштів для її оновлення, порушення цінового паритету, не­досконалість податкової та кредитної системи, проблеми з реалізацією продукції, руйнування існуючої системи управління, тінізацію виробництва, розрив інтеграційних зв’язків, деградація виробничого потенціалу [1; 2; 3; 4].

Ні одна із вищевказаних проблем на сьогоднішній день не вирішена, а їх список ми можемо тільки доповнити за рахунок:

– зростання конкуренція на ринку збуту готової продукції у зв’язку із ім­портом продукції іноземних виробників ближнього та дальнього зарубіжжя;

–жорсткої конкуренція, пов’язана із заготівлею сировини – винограду. В більш вигідних умовах знаходяться підприємства, на балансі яких є власні ви­ноградники або які мають стійкі зв’язки із приватними сільськими господарст­вами – виробниками винограду;

– значного збільшення вартості ліцензії на роздрібну торгівлю виноробною та лікеро-горілчаною продукцією, що є загрозою для підприємств вторинного виноробства, які мають порівняно невеликі об’єми реалізації;

– інфляції, яка призводять до знецінення національної валюти;

– зростання в умовах конкуренції потреби у використанні передових тех­нологій виробництва, що ускладнюється високим ступенем зносу обладнання, відсутністю достатнього об’єму власних оборотних коштів, високим рівнем кредитних ставок.

Галузь потребує заходів щодо зростання ефективності, що майже завжди означає зменшення витрат. У випадку експлуатації державних основних засобів, існують обов’язкові і, як правило, стабільні витрати по збе­реженню та систематичному відновленню майна; утриманню об’єктів, які не експлуатуються; нарахуванню амортизації; плати за оренду тощо, які роблять неможливим досягнення зростання ефективності за рахунок зниження витрат щодо ЦМК.

В таких умовах правильне визначення факторів ефективності оренди ЦМК є джерелом визначення напрямків зростання ефективності діяльності винороб­них підприємств-орендарів ЦМК в цілому; а встановлення реальних критеріїв ефективності оренди надає можливість оцінити її ефективність. Нажаль, дослі­дники в галузі виноробства цим питанням уваги не приділяють.

ІІ. Постановка завдання. Мета даної роботи – користуючись методич­ними прийомами факторного та послідовного аналізу визначити критерії ефек­тивності оренди ЦМК.

 Основними завданнями даного дослідження є:

–   виділити основні фактори ефективності діяльності у виноробстві;

–       визначити спеціальні фактори ефективності, які викликані обтяженнями оренди майна ЦМК;

– здійснити аналіз впливу спеціальних факторів оренди ЦМК на показники діяльності і стан майна орендаря;

– визначити критерії ефективності оренди ЦМК.

ІІІ. Результати

Майже всі автори, які займаються питаннями ефективності досліджують, систематизують та класифікують фактори економічного росту (ефективності). При цьому виділяються різні групи факторів: підприємницьке середовище, якість державних інституцій, науково-технічний прогрес [2]; ринкові, вироб­ничі, збутові [4]; зовнішні та внутрішні [5,с.23]; соціально-економічні та тех­ніко-економічні [6] та інші.

На відміну від вказаних авторів, вважаємо необхідним виділити в окрему групу фактори, пов’язані із природними умовами та їх впливом на сировинну базу виноробної промисловості; та спеціальні фактори, які пов’язані із специфі­кою здійснення господарської діяльності в певній галузі або передбачають на­явність обтяжень (обмежень) щодо окремих угод або майнових прав та які сут­тєво впливають на результати діяльності.

Проведені нами дослідження показали, для підприємств виноробної такі спеціальні фактори спровоковані орендою державного майна ЦМК.

На наш погляд, фактори впливу (ефективності) на діяльність виноробних підприємств та її результати (ефективність) можна поділити на шість груп:

1. Державне регулювання (через оподаткування, кредитування, ціноутво­рення, регулювання орендних відносин, зовнішньоекономічної діяльності, че­рез інвестиційну, інноваційну, приватизаційну політику тощо).

2. Природно-екологічні (через вплив природних умов на врожайність та умови праці; сезонність; екологічні проблеми тощо).

3. Ринкові (через інфляційні процеси, конкуренцію тощо).

4. Виробничі (через рівень технології, технічний стан, рівень організації виробництва).

5. Соціальні (людський фактор) (через якість управління).

6. Спеціальні фактори, які коригують вплив інших, та є факторами ефек­тивності оренди ЦМК.

Оренда ЦМК обтяжена додатковими вимогами орендодавця, які визнача­ються договором, та мають бути обов’язково виконані орендатором [6]. В нау­ковій літературі економічні процеси та явища, які впливають на зміни в діяль­ності підприємства, називаються факторами [7,с.11]. Обтяження до договору оренди ЦМК, на нашу думку, грають роль таких спеціальних факторів, які сут­тєво впливають на ефективність оренди ЦМК і, як наслідок, на результати дія­льності  орендаря, тобто є «факторами прямого впливу» [5,с.23].

Фактори спричиняють або позитивний або негативний вплив на резуль­тати діяльності (ефективність) або на стан об’єкту оренди. На наш погляд, нега­тивні наслідки дії факторів виконують стимулюючу функцію стосовно необхід­ності використання критеріїв ефективності. В свою чергу, критерії стримують реалізацію негативних наслідків від дії факторів.

Вітчизняні автори в своїх роботах виділяють такі критерії оцінки ефекти­вності: забезпечення ритмічності роботи, підвищення якості обслуговування, зниження рівня витрат, уповільнення вибуття основних фондів, підвищення рі­вня матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікаційного рівня працівни­ків, підвищення творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності ви­користання капітальних вкладень, оптимізація управлінських рішень, збіль­шення рентабельності тощо [8; 9], але вони не відображають специфіку функці­онування підприємства в умовах оренди ЦМК.

Запропонована системи критеріїв ефективності сформована в два етапи:

1етап - проведення аналізу впливу спеціальних факторів-обтяжень на по­казники діяльності орендаря та стан майна ЦМК (факторний аналіз);

2 етап – за допомогою прийому послідовного аналізу визначено критерії, за якими пропонується здійснити оцінку ефективності оренди ЦМК

Сутність факторного аналізу якраз і полягає в комплексному та систем­ному вивченні взаємодії різних факторів на результати діяльності та їх узагаль­нюючі показники [7, с. 43].

Сутність прийому, який використовувався нами для визначення критеріїв ефективності оренди ЦМК, показаний схематично на рис. 1 та представляє со­бою ланцюжок подій та їх наслідків побудований від вхідної інформації (обтя­жень договору оренди) до визначення вихідного пакету інформації (перелік критеріїв ефективності), отриманого як результат логічних міркувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1.10 – Модель виявлення критеріїв ефективності використання об’єктів майна ЦМК за допомогою прийому послідовного аналізу

Таким чином, нами проведений так званий „чутливий аналіз”, який осно­ваний на принципі „що буде, якщо? ” та передбачає надання відповіді на пи­тання: „Яким чином зміниться результат, якщо встановлені вимоги (обтяження) не будуть досягнуті? ” [5,с.24].

В табл. 1. нами проведено аналіз впливу спеціальних факторів-обтяжень на показники діяльності підприємства-орендаря та стан майна ЦМК (факторний аналіз) та за допомогою прийому послідовного аналізу визначено критерії, за якими пропонується здійснити оцінку ефективності оренди ЦМК.

Основна думка, яка покладена нами у основу підходу до аналізу: обтя­ження договору оренди є спеціальними факторами ефективності оренди ЦМК, які, за умови їх сумлінного виконання, спричиняють позитивні наслідки вико­ристання майна ЦМК, за результатами яких можуть бути встановлені критерії ефективності.

Таблиця 1

Визначення критеріїв оцінки ефективності оренди ЦМК

з використанням прийому послідовного аналізу

 

Фактори-обтя­ження

(спеціальні

фактори) [7]

Позитивні наслідки сумлінного виконання

встановлених обтяжень 

Критерії

ефективності

використання об’єктів майна ЦМК

Очікування

орендодавця

Очікування

орендаря

1. Викорис­тання майна ЦМК у госпо­дарській діяль­ності за цільо­вим призначен­ням

1. Всі об’єкти ЦМК ви­ко­ристовуються в осно­вній діяльності та за­безпечу­ють ритмічність випуску продукції та отримання доходу

2. Потужності заванта­жені максимально

3. Відсутність об’єктів на консервації

 

1. Всі об’єкти ЦМК ви­користовуються в осно­вній діяльності та забез­печують ритміч­ність випуску продук­ції та отримання до­ходу

2. Потужності заван­та­жені максимально

3. Відсутність об’єктів на консервації

4. Результати викори­стання ЦМК в госпо­дарській діяльності є власністю орендаря

1.Стабільність(зрос­тання) обсяг виробниц­тва (переробки)

2. Доходність підпри­ємства

3. Максимальне заван­таження виробничих потужностей

4. Прибутковість діяль­ності

2. Облік майна ЦМК на балансі орендаря

1. Відновлювальна вар­тість ЦМК відобража­ється у складі необорот­них активів орендаря та у складі його власного ка­піталу

2. Сума власного капі­талу орендаря не може бути меншою за віднов­лювальну вартість ЦМК при ефективній діяльності

1. Покращення показ­ників фінансової стій­кості

1. Ступінь покриття не­оборотних активів вла­сними коштами (капі­талом) більше 1.

2. Стійкий фінансовий стан

 

3. Нарахована амортизація на майно ЦМК є джерелом фі­нансування від­новлення майна

1. Державне джерело фі­нансування віднов­лення використовується повні­стю

1. Амортизація стає реа­льним джерелом для здійснення відно­влення за умов без­збиткової діяльності

 

1. Беззбитковість діяль­ності

2. Нарахування аморти­зації ЦМК

3. Використання держа­вного джерела для здій­снення поліпшень ЦМК

4. Обов’язкова дооцінка повні­стю зношених об’єктів

1. Своєчасне виявлення об’єктів, які знахо­дяться в експлуатації, але мають 100% знос, та їх дооцінка

2. Збільшення вартості ЦМК за рахунок дооці­нки

1. Покращення якіс­ного складу об’єктів ЦМК (списання фізи­чно та морально зно­шених об’єктів)

1. Придатність майна ЦМК для діяльності (технічний стан)

2. Ступінь оновлення майна ЦМК

5. Списання та здійснення по­ліпшення майна лише за дозво­лом ФДМУ

1. Щоквартальне по­дання документів та отримання дозволу від орендодавця

1. Отримання дозволу від орендодавця

1. Відсутність залишку невикористаного дер­жавного джерела

 

Продовження табл. 1

6. Збереження майна ЦМК

1. Збереження об’єктного складу та структури майна ЦМК

2. Збереження вартіс­ного обсягу ЦМК

1. Покращення струк­тури майна ЦМК

1. Стабільність струк­тури об’єктів ЦМК

2. Стабільність віднов­лювальної вартості ЦМК

3. Зростання питомої ваги активної частини майна ЦМК

7. Відновлення орендованого майна

1. Повне використання державних джерел фі­нан­сування на здійс­нення поліпшення

2. Здійснення не­від’ємних поліпшень ЦМК за раху­нок коштів орендаря з дозволу ФДМУ

1. Прибутковість дія­льності для забезпе­чення реального дже­рела  відновлення майна ЦМК

2. Наявність вільних обігових коштів для за­безпечення своєчас­ного виконання зо­бов’язань по здійс­ненню поліп­шення

3. Своєчасне вико­нання обов’язків по онов­ленню майна

1. Відсутність залишку невикористаного дер­жавного джерела

2. Зростання відновлю­вальної (балансової) вартості ЦМК

3. Достатній рівень платоспроможності (лі­квідності)

4. Зростання рівня оно­влення

5. Придатність майна ЦМК (технічний стан)

8. Своєчасний розрахунок по орендній платі

1. Джерелом відшкоду­вання витрат орендаря по орендній платі є со­бівар­тість реалізації. Наявність такого дже­рела забезпе­чується беззбитковістю діяль­ності

2. Розрахунки по орен­дній платі здійсню­ються без порушення встановлених термінів

3.Забезпечення своєчас­ності розрахунків гаран­тується  плато­спроможні­стю орендаря

1. Наявність коштів для своєчасного роз­рахунку з бюджетом

2. Відсутність штраф­них санкцій за несвоє­часний розрахунок по орендній платі

1.Беззбитковість діяль­ності

2. Відсутність простро­ченої кредиторської за­боргованості

3. Достатній рівень платоспроможності (лі­квідності)

Зважаючи на те, що критерій повинен достовірно відобра­жати сутність економічної ефективності та є її вимірювачем [5,с.163], критерії ефективності оренди ЦМК обрані нами правильно, бо вони відображають сут­ність обтяжень договору оренди та виступають еталонним результатом їх вико­нання.

Головне контрольно-ревізійне управління України, аналізуючи резуль­тати ревізій         стану збереження та використання ЦМК, також визначає факти (фак­тори) негативного впливу на ефективність, до яких відносить [10]:

– відсутність дооцінки об’єктів, що мають нульову вартість, при їх пере­дачі в оренду;

– неправильний розрахунок орендної плати, надання неправомірних пільг щодо ставок оренди;

– невикористання в господарській діяльності орендаря фізично та мора­льно зношених об’єктів з причини відсутності їх відновлення;

– неналежний контроль збереження ЦМК (наявність нестач, списання без дозволу тощо).

Спеціальні фактори ефективності, обрані нами, якраз враховують вищеза­значені зауваження КРУ.

Вважаємо за необхідне при визначенні критеріїв врахувати вплив взаємо­відносин орендар-оренодавець на прийняття управлінських рішень щодо вико­нання умов оренди, що, в свою чергу, впливає на ефективність оренди в цілому.

Результати дослідження дозволили нам виділити критерії ефективності  оренди ЦМК та класифікувати їх за окремими групами (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація спеціальних критеріїв ефективності оренди ЦМК

Класифікаційна група (напрямок аналізу)

Спеціальні критерії ефективності

1. Стан збереження

1.1. Стабільність структури об’єктів ЦМК

1.2. Стабільність (зростання) відновлювальної (балансової) вар­то­сті ЦМК

1.3. Зростання питомої ваги активної частини майна ЦМК

 

2. Стан технічної при­датності (відтворення)

2.1. Придатність майна ЦМК для діяльності (технічний стан)

2.2. Своєчасність оновлення майна ЦМК (зростання)

2.3. Своєчасність формування джерел відновлення (амортизації)

2.3. Використання державного джерела відновлення для здійс­нення поліпшень майна ЦМК( відсутність залишку невикорис­таних дже­рел)

3. Спроможність орен­даря своєчасно вико­нувати зобов’язання по орендній платі

3.1. Ступінь покриття необоротних активів власними коштами (ка­піталом) більше 1.

3.2. Стійкий фінансовий стан

3.3. Достатній рівень платоспроможності (ліквідності)

3.4. Відсутність простроченої кредиторської заборгованості

4. Стан результативно­сті використання

 

4.1. Стабільність або зростання обсяг виробництва (переробки)

4.2. Доходність діяльності

4.3.Максимальне завантаження виробничих потужностей

4.4. Прибутковість (беззбитковість) діяльності

 

Оскільки предметом нашого дослідження є більш вузьке поняття ефекти­вності, на відміну від вищезгаданих авторів, вважаємо за доцільне обирати тільки такі критерії, які відповідають вимогам оренди ЦМК.

Сучасна наука передбачає для оцінки ефективності основних засобів вико­ристовувати критерії відтворення, використання [11, с. 134] та технічного стану [7, с. 107-115].  Обрані нами критерії крім того дозволяють оцінити рівень вико­нання орендарем основних вимог щодо ефективного використання майна ЦМК, які висуває діюче законодавство [12]:

1. Цільове використання майна для здійснення прибуткової господарської діяльності (група критеріїв – „Стан результативного використання”);

2. Збереження орендованого майна (група критеріїв – „Стан збереження”);

3. Забезпечення відтворення  орендованого майна (група критеріїв – „Стан технічної придатності (відтворення) ”);

4. Своєчасний розрахунок по орендній платі (група критеріїв – „Спромо­жність орендаря своєчасно виконувати зобов’язання по орендній плати”).

Держава відносить до критеріїв ефективності управління державним май­ном „результати фінансово-господарської діяльності, стан використання та збе­реження державного майна” [13]. Таким чином, запропоновані нами критерії відповідають вимогам власника до ефективного управління та враховують осо­бливості управління орендованим майном державного ЦМК.

ІV. Висновки.

Запропоновані критерії ефективності ЦМК відображають сутність використання майна (оренди) ЦМК, враховують вплив загальних та спеціальних факторів розвитку підприєм­ства-орендаря та вимоги власника до ефективного використання державного майна.

На підставі визначених критеріїв, на наш погляд, може бути сформована статистично достовірна система показників для оцінки ефективності оренди ЦМК.

 

 

Література

1. Гаркуша О.М. Формування ефективного виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК України: Монографія. – Миколаїв: МДАА, 2001. – 281с.

2. Черемісіна С.Г. Розвиток виноградо-виноробного виробництва в Криму: теорія, методологія, практика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.07.02 „Економіка сільського господарства і АПК” [Електронний ресурс] / С.Г.Черемісіна. – Миколаїв, 2007. – 34с. – укр.

3. Авидзба А.М. Программа развития виноградарства и виноделия в Украине до 2025 года. // Виноградарство и виноделие: Сборник научных тру­дов. – Т.39.- 25 марта 2009г.-С.5-8.

4. Додонов С.В. Потенціал економічної ефективності реалізації винороб­ної продукції (на прикладі виноробних підприємств Криму): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 „Економіка сільського господарства і АПК” / С.В.Додонов; Крим. держ. аграр. ун-т. – Сімф., 2002. – 16с.

5. Осіпов П.В. Интегральный производственный потенциал пищевой промышленности. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологичес­ких исследований НАН Украины, 2004. – 289с.

6. Економічний аналіз підприємств: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Кругляк Б.С., Бондар Т.П., Зайцева О.Б., Ковальов А.І., Скиба Г.В. – Хмельницький: Хмельницький державний університет, 2004. –  420с.

7. Ткачук Г.О. Істотні умови організаційно-економічного механізму оре­нди цілісних майнових комплексів// Економічний простір: Збірник наукових праць. – № 23/1. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – С.163-169.

8. Куценко А.В. Організаційно-економічний механізм управління ефекти­вністю діяльності підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 „Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності)” / А.В.Куценко; Полтав.ун-т спож.кооп.України. – Полтава, 2007. – 20с.

9. Рогоза М.С. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефек­тивності діяльності промислових підприємств: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.06.01. „Економіка, організація і управління підприємствами” / М.С.Рогоза; НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – До­нецьк, 2006. – 32с.

10. Про результати ревізій стану збереження та використання цілісних майнових комплексів [Електронний ресурс] // Назва з екрану: Офіційний сайт. Головне контрольно-ревізійне управління України. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua.

11. Економіка підприєства: Підручник / За заг.ред.д-ра екон.наук, проф.С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003. – 608с. – Рос.мовою. – ISBN 966-574-413-5.

12. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 р. №2269 – XII // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. №2: Орендні відносини в Україні. – Київ: ЮрІнкомІнтер, 2001. – С. 119-133.

13. Порядок здійснення контролю за виконання функцій з управління об’єктами державної власності та критеріїв визначення ефективності управ­ління об’єктами державної власності, затверджений Постановою Кабінету Мі­ністрів України від 19.06.07р. №832 // Офіційний вісник України від 27.06.2007 – 2007р., №45,стор.15,стаття 1839, код акту 40174/2007 // Урядовий кур’єр від 04.07.2007 – №116.