Економічні науки/7. Облік і аудит

Мелікова О.С., Гончарова Н.М.

Донецький національний університет, Україна

Проблеми нормативно-правового забезпечення фінансової звітності в Україні та шляхи їх вирішення

В умовах виходу українських підприємств на світовий ринок, створення спільних підприємств, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародної інтеграції України у сфері економіки підвищується необхідність враховувати при формуванні вітчизняного нормативно-правового забезпечення складання фінансової звітності міжнародну практику. Для цього необхідно створювати єдині концептуальні основи надання облікової інформації у вигляді фінансової звітності. Крім того, актуальним є дослідження напрямків вдосконалення нормативно-правового забезпечення складання фінансової звітності в контексті інформатизації користувачів звітності в управлінні діяльності суб’єктів господарювання.

Нормативно-правове забезпечення складання фінансової звітності підприємствами в Україні здійснюється на декількох рівнях. Так, на законодавчому рівні воно представлене Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (розділ ІV «Фінансова звітність»); на нормативному рівні – це Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інші нормативно-правові акти щодо складання фінансової звітності, затверджені Міністерством фінансів України; на рекомендаційному рівні – це методичні рекомендації по застосуванню П(С)БО, розроблені міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей та мають не обов’язковий характер.

Прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  створило правову основу регламентації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, наближену до вимог міжнародних стандартів. Здійснений аналіз даного закону виявив як позитивні сторони, так і певні недоліки. У зв’язку з цим пропонується внести зміни до статей цього закону які регламентують:

-           принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме пропонується виділення як окремих принципів таких складових якісних характеристик фінансової звітності, як нейтральність та своєчасність, що забезпечить надання користувачам звітності об’єктивної, незалежної від їх інтересів та своєчасної інформації про діяльність підприємства;

-           склад та оприлюднення фінансової звітності, а саме: по-перше, пропонується до складу фінансової звітності додати аудиторський висновок з метою підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства, якщо це підприємство відповідно до законодавства України підлягає обов’язковому аудиту, а по-друге, пропонується уточнити склад користувачів фінансової звітності, що дасть можливість на правовому рівні встановити коло осіб, які можуть мати доступ до звітності.

Подальше дослідження діючої законодавчої бази України свідчить про наявність істотних суперечностей і неточностей в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо формування правових основ складання фінансової звітності з урахуванням визначення її складових. Так, в приведеному визначенні терміну «фінансова звітність», викладеному в ст. 1 вказаного Закону не передбачена необхідність розкриття облікової інформації про власний капітал підприємства: «фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період». При цьому згідно вимогам п. 2 ст. 11 цього Закону, Звіт про власний капітал входить до складу фінансової звітності. Також при викладенні мети складання фінансової звітності у вказаному Законі не передбачена необхідність розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства. При цьому розкриття цієї інформації відповідно до П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» є метою складання Звіту про власний капітал, який на іншу вимогу цього Закону входить до складу звітності.

Наведені неточності і суперечність окремих вимог вітчизняної законодавчої і нормативної бази носять істотний характер і повинні бути узгоджені. Тому пропонується для усунення зазначених суперечностей внести зміни в Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А саме, пропонується наступне визначення поняття «фінансова звітність»: це регульована державою сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку, з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни власного капіталу за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень. Також пропонується внести зміни до визначення мети складання фінансової звітності, а саме: «метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства». Використання запропонованих рекомендацій допоможе усунути наведені неточності та суперечливість окремих положень діючого нормативно-правового забезпечення фінансової звітності в Україні.

П(С)БО в Україні розроблені відносно недавно і значною мірою вони ґрунтуються на МСБО. Проте в національних П(С)БО відсутні деякі концепції подання фінансових звітів та їх якісні характеристики. Наприклад, в П(С)БО не розкрито базову кон­цепцію складання фінансових звітів – правдиве та справедливе подання. Такі принципи, як істотність, агрегація, згортання і надання порівняльної інформації при складанні фінансових звітів застосовуються тільки частково. Зокрема необхідно відмітити таке:

-         згідно з МСБО, кожну істотну статтю у фінансових звітах необхідно представляти окремо; неістотні суми слід об'єднува­ти з сумами подібного характеру і функціонального призначен­ня. Дане питання висвітлюється в П(С)БО, але фактично не знаходить свого застосування на практиці, оскільки форми фінансових звітів встановлено і затверджено Міністерством фінансів;

-         МСБО вимагають включати порівняльну інформацію в інформацію оповідного і описового характеру, якщо вона є до­речною для розуміння фінансових звітів поточного періоду. Проте відповідно до П(С)БО роз­криття порівняльної інформації в Примітках до фінансових звітів не є обов'язковим;

-       МСБО 1 «Подання фінансових звітів» містить роз'яснення щодо того, в яких випадках підприємство може відхилятися від вимог МСБО з метою досяг­нення справедливого подання інформації у фінансових звітах. У П(С)БО такі інструкції відсутні;

-       П(С)БО передбачають тільки один обов'язковий формат для подання фінансових звітів, що виключає можливість агре­гації і згортання. МСБО передбачають гнучкіший формат надан­ня фінансових звітів, що дозволяє відображати специфічні особ­ливості підприємства і запобігає накопиченню недоречної інфор­мації.

Таким чином, дослідження діючого нормативно-правового забезпечення фінансової звітності України свідчить про наявність істотних суперечностей і неточностей щодо формування правових основ складання звітності з урахуванням визначення її складових. Деякі положення нормативно-правового забезпечення фінансової звітності в Україні не повністю відповідають вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та потребують подальшої їх узгодженості. В статті внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих положень чинної законодавчо-нормативної бази бухгалтерського обліку, застосування яких допоможе узгодити окремі положення діючого нормативно-правового забезпечення фінансової звітності та забезпечить підвищення рівня доцільності й понятності облікової інформації, наведеної в фінасовій звітності підприємств України.

Література:

1.     Верига Ю.А. Звітність підприємств: навч. посіб. / Ю.А. Верига, З.М. Шевченко, І.Д. Ватуля. – К.: Центр учбової л-ри, 2008. – 776 с.

2.     Кучеренко Т. Финансовая отчётность как составляющая экономических наук / Т. Кучеренко // Бухгалтерский учёт и аудит. – 2008. –№ 9.– С. 21-29.