Карчевська Н.В., Колесник С.О.

Українська інженерно-педагогічна академія

ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ

ТЕХНІЧНІЙ ТВОРЧОСТІ

 

Проблему розвитку технічної творчості студентів вітчизняні та зарубіжні дослідники тісно пов'язують із застосуванням інноваційних педагогічних технологій. Разом із цим у педагогічній теорії та практиці недостатньо розроблено проблему застосування інноваційних технологій навчання саме в контексті розвитку технічної творчості майбутніх інженерів-педагогів.

Інноваційні педагогічні технології базуються на певних формах та методах навчання. У сучасній педагогіці часто говориться про використання активних методів навчання як складової частини інноваційної педагогічної технології. Сучасна педагогіка переходить до системи організації підтримки і стимулювання пізнавальної самодіяльності суб'єкту навчання, створення умов для творчості, до навчання творчістю, педагогіки співпраці.

Основна мета сучасних технологій навчання - створити передумови для активної самореалізації особистості як викладача, так і студента.

Нині погляди українських педагогів усе частіше спрямовуються до інтерактивних технологій навчання. Значення інтерактивних технологій полягає в активізації пізнавальної і трудової діяльності студентів, підвищення інтересу до занять. Завдяки їм у студентів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук. Інтерактивні технології базуються на використанні, насамперед, ділової гри.

Виділяються три основні завдання, що можуть розв'язуватися в діловій грі: 1) зміна професійної свідомості учасників гри; 2) дослідження в широкому розумінні тих або інших об'єктів і систем; 3) рішення професійних завдань, що ставляться у різних галузях діяльності.

Необхідною вимогою ділових ігор є те, що в процесі проведення повинна здійснюватися імітація повного циклу розвитку діяльності - від підходу до вирішення певної ситуації до узагальненої оцінки знайденого способу рішення.

Таким чином, основна структура ділової гри включає: 1) аналіз ситуації та виявлення основних проблемних точок; 2)  визначення провідної стратегії дії та визначення цілей і плану діяльності; 3) вибір способів і засобів діяльності  і реалізація рішення; 4) одержання результатів у ході рішення й оцінка ефективності.

Ділову гру доцільно використовувати на контрольному занятті для закріплення отриманих знань. Наприклад, по дисципліні «Технологія гірничого виробництва була розроблена ділова гра на тему «Запобігання пилогазових забруднень атмосферного повітря на кар’єрах». У якості завдання  навчальну групу розбивають на малі групи (4-5 чол.), яким видається завдання - відповісти на питання, та картки зі схемами та малюнками, які вони повинні доповнити.

Основні ланки структури розумової діяльності обумовлюють виділення основних етапів гри, спрямованих на розвиток технічної творчості: I етап: продуктивна робота самостійного розумового пошуку учасників гри; II етап: загальне критичне обговорення результатів роботи функціональних груп; III  етап: рефлексивний аналіз процесів гри і дій учасників; IV етап: організаційні рішення.

На формування в студента технічної творчості спрямована проектна технологія, при цьому головним виступає реалізація в навчанні діяльнісного підходу. Проектна технологія має на увазі спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), яка призведе до конкретного практичного  результату. Результат можна усвідомити, побачити, застосувати в практичній діяльності. Така технологія передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Одним з найбільш відомих способів навчання технічної творчості є проектний метод. Теоретичною основою методу проектів стала прагматична педагогіка Дьюї Дж., який запропонував організовувати процес навчання, виходячи з потреб, інтересів і здатностей дитини. У такій діяльності найбільше активно розвиваються всі психічні сили й здатності дитини, зміцнює його воля.

Проекти - результат діяльності учасників чітко визначений із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, навчальна програма, методичні рекомендації, дидактичний матеріал тощо). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів одержаних можливих засобів їх упровадження у практику.

Етапи проектної діяльності: задум; підготовка; здійснення; аналіз. В таблиці наведена характеристика кожного етапу та зміст діяльності студентів і викладачів.

Етапи діяльності при впровадженні проектної технології

№ п/п

Етапи діяльності, їх характеристика

Зміст діяльності

 

 

 

              Студенти

Викладач

1

Задум.

Визначення  теми  і  мети проекту.

Обговорення, пошук інформації.

Заява задуму, мотивація, допомагає у постановці завдання.

2

Підготовка.

Затверджується тема проекту і виконується   календарне планування роботи.

Формують завдання і виробляють план дій.

Коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.

3

Здійснення.

Написания проекту.

Розробляють самостійно проект.

Коректує, спостерігає, радить.

4

Аналіз.

Подання и оцінка результатів, формулювання висновків.

Беруть  участь  у  колективному  обговоренні, оцінюють   зусилля,   використані   можливості, творчий підхід.

 

Розглянемо методику застосування проектної технології стосовно питання навчання майбутніх інженерів-педагогів технічної творчості.

Задум. Вибір напряму й формування назви проекту включає узагальнену назву проблеми, коло питань, визначення (виділення) загального напрямку або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти. Викладач налаштовує студентів на те, щоб вони правильно зрозуміли свою роботу та вміли грамотно подати її іншим.

Підготовка. Маючи вже певний задум, студенти визначають потрібні ресурси (інформацію, обладнання, приміщення, матеріали, час тощо) та шляхи здійснення своїх задумів. На цьому етапі затверджується тема проекту і виконується планування роботи.

Здійснення. При роботі над  проектом студент взаємодіє з педагогом і звертається до нього при необхідності. Викладач тільки налаштовує студентів на роботу, надає їм допомогу в складних ситуаціях.

Аналіз (підбиття підсумків). Під час підбиття підсумків роботи над проектом студенти надають свої результати іншим. Демонстрація результатів може супроводжуватися плакатами, діафільмами, аудіо-  та відеозаписами тощо. Завдання викладача при цьому полягає у спрямуванні та мотивації студентів. Робота над проектом закінчується аналізом проведеної роботи.

Під час використання проектної технології вирішуються різнорівневі дидактичні, виховні і розвивальні завдання: розвиваються пізнавальні навички студентів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному простору, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Результати проведених досліджень вказують на ефективність поєднання проектної технології та ділових ігор.

Таким чином, розглянуті технології сприяють розвитку: умінь окреслювати цілі, визначати послідовність завдань; здібностей знаходити оптимальні й ефективні засоби, методи для досягнення поставленої мети; умінь знаходити необхідну інформацію з використанням сучасних технологій, класифікувати й систематизувати її; умінь планувати діяльність, весь процес роботи від початку і до кінця; умінь подавати результати своєї діяльності як у документальному, так і в усному вигляді для публічної презентації; умінь аналізувати результати своєї діяльності, визначати її оптимальність і ефективність, а також оцінювати себе в процесі діяльності; навичок ділового співробітництва.

Література:

1. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.С. Полат,    М.Ю. Бухаркина. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 368 с.

2. Коваленко О.Е. Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 21. – Харків, Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), 2008. - С. 95 - 101.