Філологічні науки/ 9. Етно-, соціо- і психолінгвістика

Агеєва М. В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

АНГЛОМОВНА ВЕРБАЛІЗОВАНА МОДЕЛЬ

КОНЦЕПТУ ВАМПІР

Концепти як елементи змісту свідомості відбивають дійсність як реальну, так і ідеальну, домислену. Досліджуваний концепт ВАМПІР у науково-популярній літературі має абсолютно умоглядний, абстрактний характер. Лексема вампір належить до групи так званих нереферентних імен, або безденотатних суб’єктів, уявлюваних денотатів, необ’єктних слів, непредметних референтів, порожньої множинності або класу [1, 25]. Через волю того, хто створив цей уявний світ, вампіра й аналогічних йому кентавра, єдинорога, Пегаса наділено онтологічним статусом існуючого, хоч і фантастичного, феномена, який порушує закони об’єктивної реальності й містить цілу амплітуду властивостей і характеристик. Сукупне знання цих властивостей і характеристик утворює концепт відповідного феномена, у нашому випадку – концепт ВАМПІР.

Концепт ВАМПІР як квант знань і відбиток культури бере свій початок з можливого світу архаїчної міфологічної свідомості. Його багатовікове існування пронизує різноманітні культурні шари людської пам’яті, сягаючи сучасної масової культури. Цим пояснюється складна, неоднорідна будова культурологічного концепту ВАМПІР, у якому перетинаються найдавніші вірування людини, її довічний острах перед загадкою смерті й значно пізніші риси людської цивілізації, злиті, сплавлені з архаїчними уявленнями [2; 4]. Концепт ВАМПІР розглядається як явище європейської культури в цілому, як складова картини світу людства, і зокрема, як явище культури англомовної спільноти.

Концепт ВАМПІР являє собою певну сутність, наявну у пам’яті людства, що зафіксована багатьма словниками і довідниками. Це численні образи літературних персонажів, створені фантазією письменників-белетристів. Сукупність цих персонажів визначаємо як мовленнєву проекцію культурологічного концепту ВАМПІР. Всі вони, не зважаючи на індивідуальні риси, біографічні деталі й сюжетні колізії, є уособленням культурологічного пра-образу – потойбічної істоти, невмерлого мерця, того, хто зневажає основні закони світобудови й п’є кров живих для підтримування свого існування.

Концепт ВАМПІР убудовано у свідомість людства як культурологічний ментальний відбиток певної міфологічної сутності, небезпечної для людини, з характерними атрибутами, ієрархічно структурованими у модель концепту. Розглянемо мовну проекцію культурологічного концепта ВАМПІР, а саме його англомовну вербалізацію, відображену в англомовних словниках і довідниках. За нашими спостереженнями, англомовний вербалізований концепт ВАМПІР є одним з етнокультурно-специфічних втілень загальнолюдського концепту. Його смислова структура містить ті ж самі компоненти в тій самій ієрархічній упорядкованості, розбіжності зі слов’янською версією фіксуємо лише в незначних деталях периферійних сегментів (знаряддя знищення – осиковий кілок у слов’ян, просто дерев’яний кіл – в англомовній версії, “вампір може перевтілюватися у пугача”, “боїться дзвонів” – таких семантичних компонентів немає в англомовній вербалізованій моделі). Спираючись на культурологічно важливі деталі (часник, дзеркало, розп’яття та ін.) читач самостійно вибудовує гіпотезу про присутність вампіра у творі. Це активізує його увагу, уяву, створює могутній емоційний стимул для продовження читання [2; 3].

Вербалізація концепту ВАМПІР в англомовній картині світу існує не лише у вигляді власне мовного втілення (зафіксованого лексикографічно), але й як конгломерат літературних образів вампіра з численних творів жанру трилер.

Вивчаючи емоціогенність концепту ВАМПІР, вважаємо доцільним розглянути мовні ресурси англійського лексикону для номінації емоцій СТРАХ та ВІДРАЗА та проаналізувати мовленнєві засоби вираження цих емоцій у науково-популярній літературі з метою подальшого з’ясування механізмів визначення відповідних емоційних станів у читача літературних творів про вампірів. Мовні ресурси номінації емоцій СТРАХ та ВІДРАЗА досліджувалися на підставі лексико-семантичних полів. Номінанти емоції СТРАХ надзвичайно активні в аспекті семантичної дерівації. По-перше, вони виступають як семантичні похідні: chill = холодіти => лякатися; petrify = кам’яніти => лякатися; consternation = параліч => переляк. По-друге, вони самі є джерелами вторинної номінації: frightwig, dreadlock = волосся стає диба від переляку, тобто відповідна зачіска [2; 4]. Глибинний зв’язок лексико-семантичних полів “СТРАХ” і концепту ВАМПІР виявляється в семантиці й етимології окремих одиниць лексико-семантичного поля: spooky = suggestive of ghosts, of a supernatural, mysterious. Дефініційний аналіз виявив наступні семантичні ознаки у кластерах слів, що слугують для позначення слова «страх»: aversion, disgust, repugnance, repulsion, distaste, засвідчуючи тим самим тематичну близькість досліджуваних нами лексико-семантичних полів.

Узагальнюючи, відзначимо, що концепт ВАМПІР як породження архаїчної свідомості є актуальним і для сьогоденної масової культури англомовної західної цивілізації (науково-популярна, публіцистична література, романи про вампірів, кінострічки та комп’ютерні ігри, комікси тощо). Величезну роль у цьому, безумовно, відіграє емоціогенний характер даного образа. Перемога над „злим вампіром” є перемогою над „світовим злом” і торжеством ідеалів гуманізму.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Арутюнова Н. Д. Функциональная семантика: оценка, экспрессивность, модальность / Арутюнова Н. Д.. – М. : Наука, 1996. – 168 с.

2. Мэлтон Дж. Г. Энцклопедия вампиров / Дж. Г. Мэлтон. – Ростов н/Д: Высшая школа, 1998. – 650 с.

3. Подолкова С. В. Засоби реалізації комунікативності у науково-технічних текстах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / С. В. Подолкова. – Харків, 2001. – 19 с.

4. Саммерс М. История вампиров / М. Саммерс. – М.: Просвещение, 2002. – 364 с.