Хімія і хімічні технології / 5. Фундаментальні
проблеми
створення нових матеріалів і технологій
К.т.н., Діхтяренко
М.Г, Білан О.А.
Черкаський державний технологічний університет
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФАРБУВАННЯ БАВОВНЯНОЇ ТКАНИНИ БАРВНИКОМ АКТИВНИМ
СИНІМ СВТ
В СЕРЕДОВИЩІ КАТОЛІТУ
На сучасному етапі
соціально-економічного розвитку України текстильна продукція характеризується
високою собівартістю, великими витратами води й тепла, що негативно впливає на
її конкурентну спроможність. Тому розроблення ресурсозберігаючих технологій, що
передбачають зменшення витрат барвників, води й тепла, є актуальним питанням технології текстильних
матеріалів [1-2].
Активні барвники – один
з важливих класів барвників, що застосовуються для опорядження текстильних
матеріалів із натуральних волокон, особливо бавовни, льону, вовни та шовку, а
також поліамідних і сумішевих волокон та целюлози: частка їх використання серед
інших класів фарбувальних речовин зросла до 30-35% [3]. Це зумовлено можливістю
одержання на матеріалах, перш за все, з натуральних та целюлозних волокон,
широкої гами інтенсивних, рівних і міцних пофарбувань, що відповідають сучасним
вимогам до художньо-колористичного оформлення текстильної продукції.
Фарбування активними
барвниками бавовняних тканин проходить за умов лужного середовища: до фарбувальної
ванни входять калгон, каустична сода, силікат натрію, що створює додаткове
навантаження на якісні показники стічних вод та ускладнює їх очистку. Тому, з
метою зменшення кількості електролітів в стічних водах проводились дослідження
щодо заміни частини компонентів фарбувальної ванни (води, калгону і каустичної
соди, що мають лужне середовище) на один з рідких продуктів електроактивації
води – католіт (рН 10 ±0,5), який одержували за технологією, описаною в роботі
[4].
У
роботі наведено результати фарбування тканини бязь (арт. 5107 100% бавовни)
активним барвником Реакол синій СВТ фірми «Хімтекс», з використанням одного з
рідких продуктів електролізу води – католіту. Фарбування проводилось трьома
методами: методом вибирання (метод №1), плюсувально-роликовим методом
фарбування з наступним проявленням при температурі 80°С (метод №2) та
плюсувально-роликовим методом з видержуванням оплюсованої тканини при кімнатній
температурі (холодний метод, метод №3). Фарбування проведено на базі хімічної
лабораторії АТЗТ «Черкаський шовковий комбінат».
Інтенсивність
фарбування тканини визначено у відсотковому відношенні до стандартного зразку.
Стандартний зразок - це зразок тканини, пофарбованої в розчині, приготовленому за базовою рецептурою Черкаського
шовкового комбінату. Дослідження параметрів інтенсивності фарбування бавовняної
тканини проведено на приладі «COLOR-MAGIC» (Угорщина), похибка складає ±5%. Результати дослідження
наведені в табл.1.
Таблиця 1
Колірні
показники фарбування бавовняної тканини арт. 5107
барвником
активним синім СВТ з використанням католіту
|
Метод фарбування |
Колірні характеристики |
||||
|
Інтенсивність фарбування % |
Світлота кольору DL |
Чистота кольору DC |
Відтінок кольору DH |
Загальна кольорова різниця DE |
|
|
Базовий метод |
100 |
- |
- |
- |
- |
|
Метод №1 |
92 |
1,44 |
-0,17 |
0,97 |
1,75 |
|
Метод №2 |
113 |
-2,09 |
-2,49 |
0,87 |
3,37 |
|
Метод №3 |
136 |
-4,69 |
0,31 |
1,77 |
5,02 |
За
результатами дослідження (табл.1) видно, що фарбування бавовняної тканини бязь
арт. 5107 методом №1, який за стандартних умов є найбільш прийнятним для
активних барвників цієї групи, з використанням католіту дає незадовільний
результат. Інтенсивність фарбування зразка складає всього 92%. Метод №2 дає
позитивний результат інтенсивності фарбування 113%, але показник чистоти
кольору значно відхиляється від базового зразка в бік негативних значень.
Результати, одержані при фарбуванні методом № 3, мають високе значення
інтенсивності фарбування – 136% та позитивні значення чистоти та відтінку
кольору відносно стандартного зразка.
На
основі досліджень можна прогнозувати, що за рахунок наявності активних молекул,
іонів і радикалів в католіті, підвищується інтенсивність сорбційно-дифузійних
процесів при взаємодії активних барвників з волокном, в порівнянні з традиційними
тепловими обробками, збільшується ступінь вибирання барвника із фарбувальної
ванни.
Результати
виконаної роботи передбачають, зниження процесу гідролізу барвника, як
побічного процесу фарбування, при низькій температурі (холодний метод фарбування)
та заміні частини електроліту на католіт, а також дозволяють продовжувати
дослідження з подальшим зменшенням кількості барвника у фарбувальній ванні.
Література.
1.
Діхтяренко М.Г. Ітенсифікація процесу
вибивання текстильних матералів пігментними барвниками завдяки використанню
електроактивованих водних систем / Мирослава Діхтяренко // Легка промисловість. – 2007. -
№3(211).
2.
Поліщук С.О. Економічні аспекти вибору барвників для кольорування
целюлозних текстильних матеріалів / С.О. Поліщук, С.С. Поліщук // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины.
– 2004. - №1(8). – С. 217-219.
3.
Хассан Сулейман Али Разработка эффективных
технологий крашения и печатания хлопчатобумажных тканей бифункциональными
активными красителями: Автореферат дис. канд. техн. наук: 11.09.2007. - Санкт-Петербург,
2007.