Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Яременко М.О.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана», Україна

Потенціал підприємства: особливості формування в сучасних умовах

Під час формування ринкової економічної системи набувають особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств довгострокового та поточного характеру. Саме тому слід приділити увагу дослідженню теоретичних основ створення та розвитку підприємств, а передовсім процесів цілеспрямованого формування їхніх потенціалів.

Під поняттям «потенціал» загалом розуміють наявність прихованих можливостей, які ще не виявилися або здатність діяти у відповідних сферах.

Трактування та дослідження сутності даного поняття займалося багато науковців, зокрема такі як: Воблий К.Г., Вейц В., Струмилін С.Г., Нємчинов В.С., Анчишкін О.І., Абалкін Л.І., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. та інші.

У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрямки:

1) потенціал, як сукупність необхідних для функціонування та розвитку системи різних видів ресурсів (представники Д.Черніков, С.Бєлова, Є.Фігурнов та інші);

2) потенціал, як система матеріальних та трудових факторів (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва (представники М.А.Іванов, Ю.Г.Одегов, К.Л.Андреєв та інші);

3) потенціал, як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання (представники І.Ансофф, Н.Т.Ігнатенко, В.П.Руденко та інші).

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки, вимірювання й управління.

Потенціал підприємства має 4 основні риси:

· визначається реальними можливостями підприємства в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, при чому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин;

· можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів, які не залучені у виробництва, тому потенціал характеризується також і певним обсягом ресурсів як залучених у виробництво, так і ні, але підготовлених до використання;

· визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а й навичками різних категорій персоналу;

· рівень та результати реалізації потенціалу визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Спираючись на основні характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його сутність визначається обсягом та якістю наявних у нього ресурсів, можливостями керівників та інших категорій персоналу створювати певні види продукції, можливостями менеджменту оптимально використовувати наявні ресурси, інформаційними можливостями, інноваційними можливостями підприємства щодо оновлення техніко-технологічної бази, фінансовими можливостями залучення коштів тощо. Разом усі вони створюють сукупний потенціал підприємства, який відображає рівень його конкурентоспроможності.

Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність утворення гнучких виробничо-організаційних систем, що миттєво реагують на зміни в навколишньому середовищі. З огляду на це слід приділити увагу процесам цілеспрямованого формування потенціалів вітчизняних підприємств.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Процесу формування потенціалу підприємства притаманні певні властивості:

· потенціал підприємства – це складна система пересічних характеристик його елементів, які є альтернативними;

· потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупуванням;

· під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів, тобто для будь-якої системи існує такий набір елементів, за якого їх потенціал завжди буде або значно більшим, ніж просто сума потенціалів її елементів, або суттєво меншим;

· потенціал підприємства може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

· елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності;

· усі елементи потенціалу об`єктивно пов`язані з функціонуванням і розвитком підприємства;

· складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристиками продукції і послуг, що виробляється на підприємстві.

Головна складність аналізу процесів формування потенціалу підприємств полягає в необхідності дослідження всіх компонентів у взаємозв`язку та динаміці.

Відтворення потенціалу підприємства – це процес безперервного відновлення всіх його складових.

Відтворення окремих складових потенціалу підприємства має свої часові цикли та особливості, що зумовлюють використання різних джерел фінансового забезпечення, пов`язаного з формуванням і відтворенням виробничого капіталу.

Під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які перебувають у розпорядженні підприємства або можуть бути додатково залучені й використані для простого (у незмінних обсягах для відновлення спожитих факторів) чи розширеного (кількісний та якісний розвиток виробничих факторів) відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

Суб`єктні складові потенціалу підприємства за їхнім впливом на розвиток основних чинників виробництва й ефективність функціонування економічних систем, набувають вирішальної ролі. До них відносяться:

· науково-технічних потенціал – характеристика рівня наукового забезпечення виробництва;

· управлінський потенціал – навички та здібності керівників усіх рівнів управління з формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства;

· потенціал організаційної структури управління – загальнокорпоративний управлінський механізм функціонування підприємства;

· маркетинговий потенціал – здатність систематизовано й планомірно спрямовувати всі свої функції на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

На особливу увагу в структурі потенціалу підприємства заслуговують трудовий потенціал (персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик), інфраструктурний потенціал (збалансовані з вимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб забезпечити необхідні умови діяльності) та інформаційний потенціал (єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей).

Слід зазначити також, що базою загальносистемного потенціалу будь-якого підприємства є виробничий потенціал. Тому характер виробничих процесів визначає відносну роль живої праці, споруд, устаткування, фінансових ресурсів і сировини в процесі формування можливостей розвитку підприємств, специфіка організації виробництва зумовлює структурно-функціональні характеристики потенціалу сучасних підприємств.

Нестабільність суспільного розвитку та глибинні трансформації економічної системи України спричинили перебудову всього господарського механізму підприємств, що виявляється у зміні пропорцій між елементами, формування нових і руйнуванні старих виробничих зв`язків, переоцінці традиційних орієнтирів розвитку.

Аналізуючи світові тенденції розвитку, слід указати на основу формування потенціалу сучасних підприємств – персонал. Розвиток концепції управління трудовими ресурсами перетворюється на найважливішу тенденцію, що перебуває у найтіснішому взаємозв`язку і взаємозалежності з іншими основними напрямками загальної еволюції економічної думки.

Іншою важливою особливістю потенціалу сучасних підприємств є його інформатизація, що тісно пов`язана з соціально-трудовою складовою. Зв`язок реалізується через процеси нагромадження та обробки комерційної інформації персоналом підприємства в процесі ведення бізнесу.

Література:

1. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник./За редакцією М.Г.Грещака – К.: КНЕУ, 2001.

2. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник./За ред. Й.М.Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, 2002.

3. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник /За ред. д.е.н., проф. С.Ф.Покропивного.—К.: КНЕУ, 2001.

4. Олексюк О.І. Управління потенціалом акціонерних товариств//Автореф. дис. к.е.н. — К., 2001.

5. Рєпіна І.М. Визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства/Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип.4(11) /Голов. ред. О.П.Степанов. — К.: КНЕУ, 2002.

6. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006.