Лук’яненко Д.І., Фін-07Г

Основні завдання та стратегічні цілі регіональних

цільових програм

Актуальність. Важливу роль у реалізації державного регулювання відіграє організація відповідного управління на окремих територіях – регіонах. Окрім створення органів місцевого самоврядування, держава може сприяти розвитку територій шляхом запровадження програм підтримки тієї чи іншої сфери національної та регіональної економіки або підтримки системи місцевого управління, запровадження економічних та соціальних реформ, ін. Державне регулювання у даному випадку реалізується через прийняття та запровадження відповідних регіональних програм.

На сучасному етапі регіональна політика в Україні у напрямку запровадження державних програм потребує значного удосконалення через низку недоліків та проблем: відсутність системності, не доведення окремих програм до завершального етапу, постійні зміни у законодавстві, що зумовлює відкладення дати запровадження програм, бюрократизм, тощо. Задля пошуку напрямків усунення подібних проблем доцільно розглянути насамперед, які завдання покликані виконувати регіональні програми.

Основна частина. Державні регіональні програми розробляються у відповідності до цілей регіонального розвитку окремої території, тобто відповідно до сформованої регіональної політики. В основі регіональної політики України лежить врахування специфіки регіонів у загальній структурі, перенесення основних напрямів економічних реформ на регіональний рівень, всебічна підтримка місцевого самоврядування та підприємництва, розв'язання регіональних соціально-економічних проблем, раціональне використання природних ресурсів. Головна мета регіональної політики полягає у зміцненні державності України, формуванні умов для більш ефективного і гармонійного розвитку регіонів, а також забезпеченні добробуту населення країни.

Стратегічні цілі регіональної політики сучасної України реалізуються відповідно до щорічних Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями державної політики України» та Рішень регіональних органів «Про Програму економічного і соціального розвитку» відповідних областей та інших адміністративних одиниць, та полягають у наступному:

- стабілізація виробництва;

- поновлення економічного зростання у кожному з регіонів країни, підвищенні на цій основі рівня життя населення;

- забезпечення єдиних мінімальних соціальних стандартів та рівного соціального захисту незалежно від економічних можливостей регіонів [3].

Зважаючи на визначені стратегічні цілі регіональної політики України до завдань реалізації державних територіальних програм відносять:

- збереження єдиного внутрішнього ринку України, єдності інфраструктури систем енергетики, транспорту, зв'язків, загальною грошово-кредитної системи, загального контролю за експортом та імпортом продукції за наявності свободи економічних, науково-технічних та інших договірних відносин між підприємствами по всій території України, вільної конкуренції виробників різних форм власності, вільного руху товарів та капіталів;
підвищення добробуту населення в кожному регіоні, поступове вирівнювання рівня життя, виключення надмірних контрастів в соціальних умовах;

- розширення горизонтальних зв'язків між регіонами, формування ринку праці та міжрегіонального регулювання зайнятості, створення ринків капіталів шляхом розвитку системи акціонерних компаній, фондових бірж, комерційних банків та ін;

- подолання загальної кризи і реформування економіки;

- подолання нестабільності в політичному відношенні, тощо.

Здійснення регіональної політики тісно пов'язане і з вирішенням проблем економічної безпеки.

Економічна безпека регіону - це сукупність умов та факторів, що характеризують поточний стан економіки, стабільність, стійкість і поступальність її розвитку. У загальних рисах структура регіональної економічної безпеки подається як комплекс факторів, покликаних забезпечувати передумови для її виживання і збереження її регіональних структур в умовах кризи і майбутнього розвитку; захист життєво важливих інтересів країни та її територій щодо ресурсного потенціалу, створення внутрішнього імунітету й зовнішньої захищеності від дестабілізуючих впливів; конкурентоспроможність регіонів на внутрішніх і світових ринках і стійкість фінансового становища країни; умови і спосіб життя, гідні цивілізованої людини і можливості стійкого і нормального відтворення суспільних процесів [1].

До основних цілей реалізації державних регіональних програм в Україні:

- створення відносно рівних можливостей для населення незалежно від місця проживання;

- забезпечення балансу державних та регіональних інтересів;

- вирівнювання рівня життя населення у просторових аспектах;

- створення єдиного економічного простору, налагодження зв’язків між регіонами;

- максимальне використання природних ресурсів регіону;

- пріоритетний розвиток регіону, який має стратегічне значення для держави;

- попередження забруднення навколишнього середовища [3;4].

Окрім того, доцільно розглянути приклад реалізації регіональних програм. Слід відмітити, що розробка програм може здійснюватись як державними так і місцевими органами влади. У якості об’єкту дослідження оберемо Донецький регіон України та розглянемо основні програми, реалізовані за останні роки.

Регіональні програми у Донецькій області та зокрема у місті Донецьку розробляються та запроваджуються у різні галузі. Зокрема у напрямку ресурсозбереження області у 2009 році було розроблено Комплексну програму «Енергозбереження у місті Донецьку на 2010 – 2014 роки». Програма спрямована на забезпечення підвищення енергетичної ефективності економіки міста та створення економічних та правових методів її реалізації. У ній сформульовані конкретні напрямки реалізації енергозберігаючої політики, механізми фінансування інвестиційної програми, заходи зі стимулювання споживачів та виробників енергоресурсів у місті. Здійснення даної програми дозволить знизити навантаження на об’єкти паливно-енергетичного комплексу та полегшити вирішення соціальних проблем.

В цілому, програмам передбачає удосконалення управління сферою енергозбереження для підвищення енергоефективності економіки та соціальної сфери міста Донецьк, досягнення розрахованого потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на період 2010-2014 рр. [2].

Окрім того, розроблено програми у природоохоронній сфері: Програма охорони тваринного світу та регулювання чисельності бродячих та бездомних тварин у м. Донецьку на 2009-2010 роки, Програма природоохоронних заходів місцевого значення міста Донецька на 2009 рік, інші.

У соціальній сфері можна виділити такі програми: Програма по вдосконаленню якості транспортного обслуговування пасажирів на маршрутах міста Донецька на 2009 рік, Міська комплексна програма «Ветеран-2009», Міська комплексна програма «Забота - 2009», Програма розвитку культури та туризму міста Донецька на 2009 рік, тощо.

Провідним виступають програми економічного розвитку області та міста. Зокрема за останній рік було розроблено Програми інвестиційного розвитку міста Донецька та області до 2020 року; запроваджено програму розвитку підприємництва міста Донецька та Донецької області 2010-2011 роки від 18.06.2010 №45/11. Зупинимо увагу на останній програмі.

Метою реалізації даної програми є створення правових, організаційних, інформаційних умов для розвитку підприємництва у регіоні та місті, розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

До завдань реалізації Програми відносяться:

1. Забезпечення реалізації державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

2. Забезпечення співробітництва між представниками бізнес-асоціацій, місцевої галузевої ради підприємців та органами місцевого самоврядування для створення більш ефективного регуляторного середовища.

3. Подолання адміністративних бар'єрів на шляху розвитку малого підприємництва.

4. Забезпечення ресурсної підтримки суб'єктів малого підприємництва.

5.Розвиток системи інформаційного забезпечення підприємців.

6. Сприяння формуванню позитивного іміджу підприємців.

7. Подальше формування інфраструктури підтримки підприємництва.

8.Обеспеченіе підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери малого підприємництва.

9. Проведення роботи щодо легалізації трудових відносин та оплати праці на малих підприємствах міста.

10. Стимулювання інноваційної активності малого підприємництва.

11.Подготовка інфраструктури сфери обслуговування до проведення в місті чемпіонату Європи з футболу в 2012 році [4].

Окрім того, за даними моніторингу виконання державних регіональних програм Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у галузі регулювання малого підприємництва можна відмітити, що на Луганщині завершено виконання заходів регіональної цільової програми „Розвиток та підтримка малого підприємництва в Луганській області на 2008-2009 роки” та підготовлено проект програми на 2010-2012 роки.

На Харківщині реалізується затверджений лише розпорядженням голови облдержадміністрації План заходів щодо сприяння розвитку малого підприємництва в Харківській області на 2009-2010 роки.

В столиці України виконується Київська міська програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2009-2010 роки, яка поширюється не лише на суб’єктів малого бізнесу, що протирічить встановленим нормам зазначеного Закону.

Своєчасно було затверджено регіональні програми лише 6 регіонах (АР Крим, Вінницька, Івано-Франківська, Кіровоградська області та міста Київ і Севастополь). Таким чином, решта областей фактично скоротили терміни на реалізацію заходів регіональних програм підтримки малого підприємництва на 2009-2010 роки [3].

Таким чином, на прикладі Донецького регіону та інших областей, можна побачити, що програми реалізуються за всіма напрямками розвитку території та підтримки населення, враховують загальнодержавні цілі та завдання.

Висновки і пропозиції. Зважаючи на вище зазначене, можна сказати, що завдання та цілі реалізації регіональних програм в Україні стосуються всіх сфер та напрямків соціальної та економічної діяльності регіону та держави цілому. Щодо пропозицій можна запропонувати наступне:

- посилити контроль за виконанням державних програм;

- збалансувати фінансування різних напрямків економічного та соціального розвитку територій за географічною ознакою;

- переорієнтувати розвиток регіонів на вирішення насамперед соціальних проблем, на відтворення умов, які забезпечують високу якість та високий рівень життєдіяльності людини як найвищої цінності суспільства;

- орієнтація інвестиційної та структурної політики регіону на попит і потреби ринку, на запити внутрішньо-і позарегіональних споживачів та організація виробництва тих видів продукції, які користуються попитом на міжрегіональному та зарубіжному ринках і можуть сприяти підвищенню фінансової самостійності регіону;

- формування і розвиток регіонального маркетингу як основи розробки та реалізації програм поточного та стратегічного розвитку регіону;

- перехід від регіональної статистики до регіонального моніторингу з використанням сучасної інформаційної бази для здійснення системного аналізу і контролю соціально-економічної, політичної та екологічної ситуації в регіоні;

- оцінка кінцевого результату регіонального менеджменту в залежності від ступеня відповідності рівня економічного розвитку регіону і рівня життєдіяльності населення (соціальні стандарти, бюджетна забезпеченість, структура доходів і витрат сімей, екологія, демографічна ситуація, екологічна безпека тощо).

Дотримання визначених напрямків удосконалення принципів формування регіональних програм сприятиме підвищенню рівня ефективності їх реалізації та поліпшенню економічного та соціального розвитку регіонів та держави в цілому.

Список використаних джерел

1. Вечканов Г.С. Экономическая безопастность. – СПб.: Питер, 2007. – 384 с.

2. Комплексна программа «Энергосбережение в г.Донецке на 2010-2014 гг.» /А.А. Лукьянченко, Г.А. Гришин, С.М. Сафьянц и др. - Донецк, 2010 – 188 с.

3. Прослушать

http://www.dkrp.gov.ua

4. http://www.lukyanchenko.donetsk.ua