Кравчук Тетяна Петрівна

Пюро Олена Миколаївна

Науковий керівник: Цимбалюк Тетяна Олександрівна

Буковинська державна фінансова академія

БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ

Постановка проблеми. Недостатній рівень державного фінансування закладів освіти вимагає подальших наукових пошуків з метою вдосконалення фінансового забезпечення освітянських закладів, що й зумовило проведення цього дослідження та обумовило його мету і завдання.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Фінансування освіти – це капіталовкладення з боку держави в майбутнє нації. Тому значення для нашої країни фінансування закладів освіти тяжко переоцінити. З цієї причини, фінансуванню закладів освіти присвячено безліч наукових публікацій, серед яких особливої уваги заслуговують праці О.Д. Василика, А.О. Єпіфанова, В.І. Кравченка.

Постановка завдання. Джерелами фінансування витрат на підготовку кадрів є кошти державного та місцевих бюджетів, галузевих міністерств, відомств, організацій, кошти фізичних та юридичних осіб. Основним джерелом фінансування є кошти державного та місцевих бюджетів. За низкою принципових напрямків наука навіть формально недоотримає в порівнянні з минулим роком. До прикладу, за статтею "фінансова підтримка розвитку інфраструктури науково-технічної, інноваційної діяльності та інформатизації" наука матиме в 2011 році на 1,5 млн. менше ніж торік, а на "фінансову підтримку наукових об’єктів, що становлять національне надбання" – на 0, 43 млн. гривень. Визначити рівень фінансування освіти на сучасному рівні допоміг Державний бюджет.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки (Міністерство освіти) формує і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою. Таким чином, формально Міністерство освіти діє у межах своєї компетенції, визначеної законом.

Міносвіти планує скорочувати державне замовлення прямо пропорційно скороченню кількості випускників шкіл. У відповідності до Закону України "Про вищу освіту" кількість студентів, навчання яких фінансується за рахунок бюджету, залежить від загальної кількості населення України, а не від кількості осіб, що закінчили школу в останній рік. І це є зрозумілим, оскільки до вищих навчальних закладів можуть вступати і громадяни, які закінчили школу декілька років тому, але з тих чи інших підстав не отримали вищу освіту. " Право навчатися у державних вищих навчальних закладах за рахунок бюджету мають всі громадяни України, які ще не отримали хоча б однієї вищої освіти, а не лише ті громадяни, які щойно закінчили школу.

Завдяки правильній політиці українського міністерства освіти у вузах країни збільшилася кількість студентів-контрактників з-за кордону. Така реакція на рішення міністра дозволити іноземцям обирати мову навчання. Сьогодні в Україні навчається більше 48 тисяч іноземних студентів з 134 країн світу. Найбільше китайців - більше шести тисяч. На другому місці - країни Середньої Азії, зокрема, в Україні навчається близько 5,5 тисяч студентів з Узбекистану. На третьому місці - РФ (більше 4 тисяч студентів), на четвертому - Індія (більше 3,5 тисяч студентів). В українських ВНЗ також здобувають освіту по 3 тисячі студентів з Йорданії, Нігерії та ряду інших країн.

Іноземні студенти-контрактники вже дали університетам, а значить - і бюджету, понад 800 мільйонів гривень, а через споживання та проживання вклали в економіку України понад 500 мільйонів доларів.

Як відомо, наприкінці грудня 2010 року був прийнятий Верховною Радою України Державний бюджет України на 2011 рік.

 Заплановано збільшення фінансування керівництва та управління в сфері освіти і науки на рівні 39, 2 млн. грн., що майже на 10 млн. грн. більше ніж в 2010 році (30, 9 млн. грн.)

 В той же час зменшена на 1млн. грн. сума на проведення фундаментальних досліджень у вищих навчальних закладах та наукових установах. В 2011 році на ці цілі передбачено 161, 8 млн. грн.

 Зменшено на 6,5 млн. грн. фінансування на проведення прикладних досліджень і розробок за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ і в 2011 році воно буде складати в розмірі 115, 5 млн. грн.

 Майже в 5 разів буде зменшено обсяги фінансування наукових та науково-технічних розробок за державними цільовими програмами і державними замовленнями до рівня 7,1 млн. грн.

 Більше ніж в 10 разів буде зменшено фінансування програми виконання міжнародних наукових та науково-технічних програм та проектів вищими навчальними закладами та науковими установами і складе в 2011 році в розмірі 3,6 млн. грн.

 Зменшено буде на 2,5 млн. грн. фінансування виплат на державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки і буде в 2011 році в розмірі 12,8 млн. грн.

 Буде зменшено на 9 млн. грн. фінансування програми надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами та заходи з оздоровлення та відпочинку дітей і складе в 2011 році в розмірі 38,4 млн. грн.

 Буде збільшено на 5 млн. грн. фінансування програми надання загальної та поглибленої освіти з фізики і математики, фізкультури і спорту загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами і в 2011 році воно буде складати 73,7 млн. грн.

 Буде зменшена в 4,5 рази фінансування програми підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах в порівнянні з 2010 роком і складе в 2011 році – 821,9 млн. грн.

 Майже не зміниться обсяг фінансування підготовка кадрів вищими навчальними закладами І – ІІ, ІІІ і ІV рівнів акредитації.

 На 2 млн. грн. зменшиться обсяг фінансування програми по виготовленню випускних документів про освіту, і складе в 2011 році – 32 млн. грн.

 На фінансування інформатизації та комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів буде передбачено в 2011 році  - 110 млн. грн.

 Буде збільшено більше ніж в 6 разів фінансування програми видання, придбання, зберігання і доставка підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів. В 2011 році воно складе – 80 млн. грн.

На фінансування навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном в 2011 році буде передбачено 44,1 млн. грн.

 Буде зменшено на 5 млн. грн. фінансування програми фізичної і спортивної підготовки учнівської та студентської молоді  і в 2011 році на ці цілі буде передбачено 45, 5 млн. грн.

 Майже в 2 рази буде зменшено фінансування забезпечення діяльності Національного центру "Мала академія наук України" та заходи із залучення обдарованої молоді до науково-дослідницької діяльності і в 2011 році воно складе на рівні 3,5 млн. грн.

 На фінансування придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості в 2011 році буде передбачено 50 млн. грн.

У підсумку видатки на потреби освіти сплановано на рівні 6% ВВП – проти відповідних 12% у ФРН та 15% у США.

Іншими словами, настільки звично пораховано – що й уваги не варте. Якби не кілька "але". Якби не пряма вимога статті 61 Закону України "Про освіту" щодо забезпечення державою асигнувань на освіту в обсязі, не меншому 10% національного доходу. І якби не цілком адекватне рішення влади щодо проголошення 2011 року – роком "освіти й інформаційного суспільства".

Висновки. Найбільше наука й освіта втрачають не в зв’язку з їх недофінансуванням, а завдяки деяким особливостям нашої практики їх розподілу. Саме на цьому рівні і починаються дива.
Кошти втрачаються на рівні адміністрування, розкрадання, проїдання або навіть інфляційних стрибків. А далі освіта починає жебракувати, випрошуючи гроші в управлінців і батьків. Отут напрошуються прості й очевидні запитання: чому досі таке триває і хто найбільше виграє від такої системи? І не менш проста відповідь: чиновник. І справді – навіщо йому ринкові і прозорі механізми фінансування навчальних закладів, якщо практика адміністративного розподілу коштів робить його всевладним?

В поточному році заплановано збільшення фінансування керівництва та управління в сфері освіти і науки, зменшення фінансування на проведення прикладних досліджень і розробок за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ, зменшено обсяги фінансування наукових та науково-технічних розробок за державними цільовими програмами і державними замовленнями, зменшено фінансування програми виконання міжнародних наукових та науково-технічних програм та проектів вищими навчальними закладами та науковими установами, а також зменшено фінансування виплат на державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки.

Ще зменшенню підлягають фінансування програми надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами та заходи з оздоровлення та відпочинку дітей, фінансування програми підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, обсяг фінансування програми по виготовленню випускних документів про освіту, фінансування програми фізичної і спортивної підготовки учнівської та студентської молоді.

На відміну значним зменшенням бюджетного фінансування освіти, передбачено і зростання у таких напрямках: фінансування програми видання, придбання, зберігання і доставка підручників і посібників для студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів, фінансування програми надання загальної та поглибленої освіти з фізики і математики, фізкультури і спорту загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами, фінансування керівництва та управління в сфері освіти і науки.

Важко припустити, з яких джерел і хто компенсуватиме зменшення вдвічі видатків на "заходи щодо модернізації загальної середньої освіти" – з 140 до 63 млн. грн. Так само невідомо, хто фінансуватиме (і чи фінансуватиме взагалі) відкриття нових ставок у дошкільних установах у зв’язку із впровадженням "примусового" навчання 5-річок у дитсадках.

Список використаної літератури:

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р.

2. Бюджетна система України:Навчальний посібник / Бескід Й.М., Юрій С.І. та ін.-К.: НІОС, 2000.-400с.

3. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 608с.

4. www.studzahyst.org.ua