УДК 336.71.078.3(075.8)

Зайко А.Т., викладач, доцент кафедри банківської справи Сидоренко О.М.

Харківський інститут банківської справи Університет банківської справи Національний банк України

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ

Ефективне регулювання та нагляд на ринку банківських послуг є невід’ємною умовою і водночас запорукою економічної стабільності на національному та міжнародному рівнях. Сучасний розвиток фінансової системи, за відсутності дієвого механізму регулювання і прогнозування кризових явищ, продемонстрував усю небезпечність дестабілізації банківського сектору. Попередній досвід показує необхідність підвищення ефективності банківського регулювання та нагляду, а також забезпечення відповідності міжнародним стандартам.

У 1988 році було розроблено перший документ міжнародного рівня - «Базель І», який визначив основні стандарти достатності банківського капіталу, його елементи, вагові коефіцієнти ризику, цільовий стандартний коефіцієнт достатності капіталу. Основними вимогами є: капітал банку складається з основного та додаткового; капітал потрібен для покриття кредитного ризику, який визначається за допомогою вагових коефіцієнтів; співвідношення між капіталом банку та його активами, взятими з урахуванням коефіцієнта кредитного ризику, не повинне бути меншим 8 % [2, с.23].

Посилення глобалізації фінансових ринків вимагало адекватного реагування з боку банківського нагляду. У зв'язку з цим у 2004 році Базельським комітетом була розроблена і затверджена нова угода з оцінки достатності капіталу - «Базель II», у якій представлено новий концептуальний підхід до нагляду взагалі та до поняття адекватності капіталу зокрема. Цей підхід отримав назву «нагляд на основі оцінки ризиків». Відповідно до угоди регулятивний капітал банку має відповідати його реальним ризикам, покривати всі основні ризики та визначати обсяг операцій, що може здійснювати банк відповідно до рівня свого капіталу. [2, с.28]

З огляду на нові виклики, поставлені фінансовою кризою перед банками всього світу, Базельський комітет ініціював розробку доповнень до стандартів банківського нагляду, які отримали назву «Базель ІІІ» . Головна ідея реформи світової фінансової системи полягає у забезпеченні стабільності банківської системи за рахунок збільшення ліквідних резервів та поліпшення якості капіталу [3]. Для посилення контролю з боку органів нагляду за ліквідністю банків Базельський комітет запропонував використовувати два основних показники ліквідності: її покриття та коефіцієнт чистого стабільного фондування. Показник покриття ліквідності вимагає у разі застосування стрес-сценарію перекриття високоліквідними активами відпливу коштів на термін до 30 днів. Другим показником рівня ліквідності є коефіцієнт чистого стабільного фондування. Він оцінює перспективний рівень ліквідності банку на тривалішому (понад 30 днів) горизонті і визначається як співвідношення наявного обсягу стабільного фондування до необхідного обсягу стабільного фондування, яке має перевищувати 100% [1].

Принциповою новацією «Базеля ІІІ» є пропозиція щодо створення буфера капіталу для протидії циклічності економічного розвитку. Передбачається підвищення нормативу адекватності акціонерного капіталу з 2 до 4.5% плюс 2.5% буфера капіталу на стресові періоди порівняно з 2%, як планувалося раніше. На рівень у 4.5% банки повинні вийти до 1 січня 2015 року, а створити буфер капіталу в повному обсязі – з 2015 до 2019 року рівномірно по 0.625% щорічно. Рівень адекватності капіталу першого рівня повинен підвищитися з 4 до 6% до 2015 і до 8.5% до 2019-го за рахунок буфера. Норматив адекватності всього регулятивного капіталу до 2019 року сягне 10.5%. Мінімальні вимоги до капіталу залишаються на рівні 8% з урахуванням нового буфера капіталу. Передбачається обмеження банків від надмірних ризиків шляхом встановлення нового розміру коефіцієнта лівериджу – відношення обсягу позикових коштів банку до власних – на рівні 3% [3].

Оцінюючи нові базельські вимоги та вітчизняну практику, слід зазначити, що норматив адекватності регулятивного капіталу українських банків майже у 2 рази перевищує діючі рекомендації (14,3% порівняно з 8%), проте Базель ІІІ передбачає встановлення нормативу відносно капіталу першого рівня, тобто основного капіталу банків, а такого нормативу нині в Україні немає. Норматив адекватності регулятивного капіталу в Україні також перевищує встановлені угодою показники 10,5% і на 1.01.2011 становить 20.83%, що може створити проблему капіталізації окремих банків. Щодо коефіцієнтів ліквідності, то в Україні, встановлюються три нормативи ліквідності Н4-не менше 20%, Н5 - не менше 40%, Н6 - не менше 60%, які не передбачають ні стрес-тестування, ні обчислення потенційних відпливів та припливів коштів, ні визначення наявного чи необхідного стабільного фондування .

Пріоритетом політики Національного банку України стало підвищення капіталізації банківських установ. Він зобов’язав банки сформувати регулятивний капітал у розмірі не менш 120 млн грн у період до 1 січня 2012 року, крім того, готується зміни вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків – до 500 млн. грн.

Таким чином варто підкреслити, політика Національного банку України, значно відрізняється від міжнародних тенденцій вимог до структури активів і капіталу банків, тому це потребує подальшого вдосконалення. Вже сьогодні банки зобов’язані слідувати не тільки національним вимогам банківського регулювання та нагляду, а й міжнародним стандартам.

Література

1. Брегеда О. Розвиток вимог Базельського комітету щодо міжнародних стандартів банківської діяльності [Текст]/ Брегеда О., Савлук С.// Вісник НБУ. – 2010. - №12. – С.3-7.

2. Васюренко О.В. Банківський нагляд [Підручник]/ Васюренко О.В., Сидоренко О.М. – К: Знання. – 2011. – 504с

3. Міщенко В. Базель ІІІ: нові підходи до регулювання банківського сектору [Текст]/ В.Міщенко, А.Незнамова // Вісник НБУ. – 2011. - №1. – С.4-8.