Шипов М.В.

Національний університет харчових технологій

економічний механізм реформування сфери особистого споживання

Результатом проведеного аналізу місця і ролі споживчого ринку в системі економічних пропорцій є висновки, що споживчий ринок:

- відіграє провідну роль у становленні, розвитку та реалізації
економічних інтересів суб'єктів економіки;

- тісно пов'язаний зі структурними елементами сукупного ринку (ринками ресурсів та грошей);

- формує на основі цього взаємозв'язку основні макроекономічні пропорції;

- займає положення в сфері взаємодії макро-і мікро рівнів
економіки.

Така специфіка споживчого ринку дозволяє стверджувати, що досягнення на ньому збалансованості між попитом та пропонуванням в короткостроковому періоді повинно базуватися не на першочерговому вирівнюванні загальногосподарських пропорцій, а на регулюванні процесів, що відбуваються безпосередньо на самому ринку споживчих товарів та послуг.

Функціювання економіки в довгостроковому періоді, де заощадження виступають функцією не лише рівня поточного доходу, а й нагромадженого багатства, рівня проценту, очікуваного доходу в майбутньому і не завжди співпадають з обсягом інвестицій (важливого фактора розширеного відтворення), вимагає розгляду процесів досягнення споживчої збалансованості в тісному зв'язку з розглядом механізму встановлення загальної ринкової рівноваги. Подібний аналіз дозволив нам виділити фактори, що зумовлюють встановлення такої рівноваги на споживчому ринку.

Загальними висновками аналізу шляхів та методів становлення елементів саморегулювання в механізмі споживчої рівновагих є ствердження, що:

- в економіці України фактори економічного, соціального та
надбудовного характеру недостатньо сприяють запровадженню як
реформістської, так і консервативної моделей досягнення рівноваги;

- основною умовою функціонування ринкової моделі розвитку в нашій країні є здатність економіки до саморегулювання;

- становлення механізму саморегулювання пропонується через
розвиток економічних інтересів на мікрорівні з подальшим створенням
умов їх ефективної реалізації;

- особливості розвитку таких інтересів в централізовано-плановій
економіці свідчать про відсутність в механізмі встановлення споживчої рівноваги спрямованості економічного інтересу виробника на взаємодію з економічним інтересом споживача;

- створення конкурентних відносин, як основного фактору саморегулювання, на споживчому ринку повинно виходити із специфіки споживчих товарів і включати:

а) реформування великих державних підприємств у напрямку
створення конкурентоздатного сектору по випуску масової продукції;

б) реорганізацію та розукрупнення великих підприємств та створення
на базі їх допоміжних та обслуговуючих виробництв самостійних
спеціалізованих ринкових суб'єктів;

в) орієнтацію малого бізнесу на виробництво товарів, що
задовольняють індивідуалізований попит;

г) створення умов для розвитку конкуренції серед споживачів.

Державні заходи по створенню механізму саморегулювання на мікрорівні повинні проводитися в тісному зв'язку з макроекономічною політикою, спрямованою, в першу чергу, на створення сприятливого інвестиційного клімату в споживчому секторі економіки. Без такого макроекономічного впливу (що і виступає в якості певної моделі регулювання) механізм досягнення споживчої рівноваги в специфічних умовах української економіки не буде функціонувати ефективно.

Прагнення до реалізації мети дослідження дозволило вирішити ряд теоретичних і практичних питань, що визначило наукову новизну та практичну значимість роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- на основі використання системного та функціонального методів дослідження, діалектичного принципу зв’язку загального і особливого з'ясовано, що споживчий ринок відіграє провідну роль в становленні, розвитку та реалізації економічних інтересів, впливає на формування основних економічних пропорцій і, завдяки цьому, займає в економічній системі положення в сфері взаємодії макро- та мікрорівнів економіки. Доведено, що аналіз процесів, які протікають на споживчому ринку, повинен проводитись за допомогою методів як мікро- так і макроекономічного характеру;

- на основі аналізу особливостей та основних принципів побудови
моделей державного регулювання виділена система факторів, що
безпосередньо впливає на механізм функцінування моделі встановлення рівноваги. Доведено, що дія таких факторів, як рівень розвитку технологічною способу виробництва і ринкової інфраструктури, наявність соціальної бази, стан суспільної свідомості, менталітет нації визначає основні параметри моделі державного регулювання процесу досягнення рівноваги.

Контрелементи сфери особистого споживання (попит і пропозиція) на споживчому ринку є кількісними і якісними формами прояву економічних інтересів споживача, максимізуючого корисність, та виробника, максимізуючого прибуток. Підтверджено, що узгодженість даних економічних інтересів прискорює рівновагу споживчого попиту і невиробничої пропозиції.

Висновки щодо аналізу основних моделей державного регулювання сфери особистого споживання:

- модель регулювання формується під впливом факторів економічного, соціального і надбудовчого характеру;

- вказані фактори визначають основні параметри моделі: об'єкт
впливу (стадія розвитку технологічного способу виробництва), форми і
інструменти впливу (рівень розвитку ринкової інфраструктури),
характер функціювання (соціальна база) і національну специфіку
(елементи надбудови);

- державне втручання механізм встановлення рівноваги потребує
визначення і механізму поєднання горизонтального (споживач -
виробник) і вертикального (держава - суспільство) рівнів економічних
інтересів;

- механізм погодження двох рівнів інтересів зумовлюється дією
надбудовних елементів і є різним для кожної національної економіки.

Підсумовуючи аналіз процесу встановлення рівноваги на споживчому ринку, підкреслимо, що механізм такої рівноваги в сучасних умовах (в умовах змішаної економіки) передбачає тісний взаємозв'язок елементів саморегулювання (конкуренції як між споживачами, так і виробниками, цін рівноваги) та державного регулювання економічних процесів. Логічно, що проаналізувавши основні закономірності механізму встановлення рівноваги споживчого ринку, необхідно звернутися до проблем формування такого механізму на споживчому ринку України.

Висновки щодо сучасної конкурентної боротьби серед споживачів відрізняються від минулої монотеорії форм і методів споживчої конкуренції – поряд із досконалим типом (коли має місце велика кількість споживачів, однорідність потреб і висока еластичність доходів) існує і недосконалий тип у формі монопсонії, олігополії і монопсонічної конкуренції (обмежена, незначна або велика кількість споживачів; диференційованість потреб; незначна еластичність доходів).