Економічні науки/ 7. Облік та аудит

Ст. Мельниченко О.С.

Донбаський Державний Технічний Університет

Аудит податку на прибуток

Згідно із ст. 4 Закону "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р. № 3125-XII, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Законами України передбачені випадки, коли проведення аудиту є обов'язковим, але може проводитися також добровільний аудит[3].

Законами України передбачені випадки, коли проведення аудиту є обов'язковим, але може проводитися також добровільний аудит. Перевірка податкової звітності з податку на прибуток може бути частиною аудиторської перевірки більш об'ємного об'єкта аудита, а може бути і окремим предметом договору між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом.

Метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на прибуток є висловлення думки аудитора щодо достовірності, об'єктивності та відповідності чинному законодавству показників звітності по нарахуванню та сплаті податку на прибуток[2, c.12].

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є:

-                   бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", 98 "Податки на прибуток", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності;

-                   Декларація про прибуток підприємства;

-                   бухгалтерські розрахунки та довідки у випадку виправлення допущених помилок;

-                   виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум до бюджету;

-                   акти минулих перевірок державної податкової адміністрації тощо.

Існування в нашій країні двох видів обліку – бухгалтерського та податкового – і наявність у зв’язку з цим істотних розбіжностей у методиці визначення бухгалтерського та податкового прибутку призвело до необхідності стандартизації підходу до відображення у фінансовій звітності витрат, доходів, активів і зобов’язань з податку на прибуток. Нормативним актом, який визначає методологічні засади такого відображення є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", яке застосовується з 2001 року.Крім того, необхідно відзначити, що п. 43 П(С)БО "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" говорить, що у статті "Податок на прибуток" відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до П(С)БО 17 визначається в розмірі поточного податку на прибуток. Таким чином, суб’єкти малого підприємництва також не використовують П(С)БО 17[5].

При проведенні аудиту слід керуватися законами України та іншими нормативними документами, що регулюють питання податків, які діяли на час нарахування та сплати податків.

За кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

На основі показників про фінансові результати від звичайної діяльності розраховується величина податку на прибуток від цієї діяльності. Сума податку на прибуток, обчислена за діючою ставкою податкового законодавства(з 1.04.2011 – 23%), буде відображена за дебетом рахунка 79 "Фінансові результати" у кореспонденції з субрахунком 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності". Після вирахування податку на прибуток від звичайної діяльності визначають фінансовий результат від звичайної діяльності – прибуток або збиток, тобто із раніше показаної суми прибутку вираховується сума податку на прибуток.

Аудит розрахунків із бюджетом є одним із найтрудомісткіших, найскладніших і найвідповідальніших в аудиторській практиці. Зазвичай, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дає змогу максимально знизити ризик, але потребує багато часу і трудозатрат, що, в свою чергу, збільшує плату за аудит [4, c. 406-407].

На початковій стадії проводиться знайомство з бізнесом клієнта, початкове дослідження об’єкта аудита, планування аудита, яке включає складання загального плану та програми аудиторської перевірки.

Послідовність проведення аудиту з податку на прибуток може бути представлена у вигляді схеми (рис. 1).

Рисунок 1 Аудит податку на прибуток

При виявленні під час проведення аудиту помилок у розрахунках витрат на сплату податку на прибуток необхідно надати відповідні рекомендації щодо виправлення таких помилок. Для цього на підприємстві:       

- складають бухгалтерську довідку із зазначенням причин допущеної помилки в тому періоді, в якому виявлено й виправлятиметься помилка;

-розраховують й сплачують суму недоїмки з податку на прибуток та пеню за прострочення платежу;

-повідомляють орган податкової служби за місцем реєстрації платника в письмовій формі про суму донарахованого податку на прибуток та розраховану суму пені за прострочення платежу.

У разі виявлення  неточностей у розрахунках з податку на прибуток необхідно вжити заходів щодо їх усунення та з'ясувати своєчасність сплати штрафів, пені податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його несвоєчасну сплату та за чий рахунок вони віднесені.

При проведенні аудиту необхідно впевнитись у правильності складання бухгалтерських проводок по нарахуванню та сплаті податку на прибуток, ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого записують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет — внесені платежі.

Слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку треба порівняти із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками.

Особливу увагу слід звернути на реальність сум дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також на законність витрат, включених у собівартість. Необхідно також засвідчитися в обґрунтованості бухгалтерських записів по дебету і кредиту рахунків доходів та витрат: 71- 75, 91-97, оскільки саме вони в сукупності формують фінансовий результат [4, c. 219-234].

Після закінчення аудиторської перевірки аудитор складає два кінцевих документа – звіт за результатами аудиторської перевірки і аудиторський висновок.

В аудиторському звіті відображається вся суттєва інформація, виявлена у ході аудиторської перевірки. В звіті лаконічно описуються допущені помилки, порушення, відхилення, проводиться оцінка стану бухгалтерського обліку. В звіті аудитор надає конструктивні пропозиції відносно виправлення помилок і удосконалення системи внутрішнього і зовнішнього обліку клієнта.

Аудиторський звіт складається тільки для клієнта, його зміст не підлягає оприлюдненню і він може бути опублікований тільки з дозволу клієнта.

Для користувачів звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність. Порядок складання висновку регламентований стандартами аудиту.

Відповідно з національними нормативами аудиту України аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним чи дається відмова про надання аудиторського висновку.

Громіздка, неефективна податково-платіжна дисципліна є гальмом здійснення фінансово-податкової політики і веде до підриву фінансового стану підприємства, зменшує надходження коштів до бюджету.

Нині фінансові та інші органи не завжди сприяють ефективній перевірці формування і витрачання бюджетних коштів, тому попередній контроль і поточний аудит в умовах формування ринкового середовища і фінансової стабілізації мають зайняти основне місце в роботі фінансових, контрольно-ревізійних, митних органів та аудиторських фірм. Створена в України податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильністю вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування в доход державного бюджету.

Література:

1.                 Актуально про податок на прибуток. Книга 2 / О. Згурський, М. Коцупатрий. – К.: Книги для бізнесу, 2009. – 96 с.

2.                Бодюк А. В. Методи податкового аудиту / А. В. Бодюк // Налоги, Бухгалтерия. – 2002. - № 6 с. - 15

3.                Закон України "Про аудиторську діяльність" від 14.09. 2006 року № 140-V [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. – 2007 - № 3

4.                 Кулаковська А. П.Організація і методика аудиту / А. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. – К.: Каравела, 2006. – 560 с.

5.                 Положення (стандарт) бухгалтерсько обліку 17 "Податок на прибуток" [Електронний ресурс] // Инфодиск: Законодательство Украины. – 2007 - № 3