Радківська О.В., Материнська О.А.

Вінницький національний аграрний університет

Основи методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Інвестиційна привабливість підприємства – це рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, який може оцінюватися значеннями відповідних показників.

Дослідженню питань щодо підвищення та оцінювання інвестиційної привабливості підприємства присвячені праці багатьох учених, таких як: Ю.Блех, Д.Линей, С.Брю, В.Ковалев, О.Коюда, В.Савчук, І.Яремчук.

Метою статті є аналіз існуючої методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства та обґрунтування основних показників даного аналізу.

У сучасній практиці господарювання застосовується багатоаспектний підхід до аналізу й оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Загальний економічний та фінансовий стан досліджуваного підприємства у визначенні його інвестиційної привабливості має відображатися рядом показників.

Загальна характеристика досліджуваного підприємства здійснюється за такими її складовими: характеристика виробничої бази; характеристика технічної бази підприємства; номенклатура продукції, що випускається; виробнича потужність, можливість нарощування обсягів виробництва; місце підприємства в галузі, на ринку; рівень монопольності підприємства; характеристика дирекції; схеми управління; чисельність персоналу, його структура, заробітна плата; статутний фонд; власники підприємства; номінал і ринкова ціна акцій, розподіл пакета акцій; структура витрат на виробництво, у тому числі за основними видами продукції, їх рентабельність; обсяг прибутку та його використання за звітний період [3].

Основними методами визначення інвестиційної привабливості підприємства є загалом інтегральна оцінка інвестиційної привабливості. Сутність даної методики полягає у проведенні аналізу за такими етапами, як оцінка фінансового стану об'єкта інвестування; визначення вагомості групових та одиничних показників на основі експертних оцінок; визначення частки розмаху варіаційної множини; визначення ранжированого значення за кожним показником; розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.

Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеву специфіку діяльності підприємств. Фінансовий аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить громістким, оскільки передбачає розрахунок понад сорока показників за напрямами господарської діяльності підприємства.

Також розрізняють такі методи як внутрішня норма рентабельності, метод періоду повернення вкладання інвестицій, балансова норма рентабельності, індекс прибутковості, метод чистої сьогоднішньої вартості. На заході досить розповсюдженим є метод рейтингової оцінки. Майже всі методи передбачають розрахунок коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта використання ресурсів, коефіцієнта частки позикових засобів, коефіцієнта прибутковості [2].

Одним із основних показників при аналізі інвестиційної привабливості є прибуток, який є основним джерелом формування фінансових ресурсів та накопичення капіталу, укріплення фінансових та ринкових позицій суб'єкта господарювання, захисним механізмом від можливості банкрутства. Даний показник відіграє велику роль при проведенні аналізу діяльності підприємства, зокрема аналізу інвестиційної привабливості. Інвестори намагаються працювати на вітчизняному ринку переважно в тих галузях, де сконцентровано найменше ризиків та гарантовані прибутки.

Аналіз руху фінансових ресурсів в основній, інвестиційній та фінансовій діяльності традиційно розглядається з рухом грошових коштів. При цьому поділ грошових коштів на власні та залучені не розділяються. В аналізі руху фінансових ресурсів не включається поділ активів на власні та залучені, отримані від основної, інвестиційної та фінансової діяльності [4].

При оцінці інвестиційної привабливості враховують генетичний аспект мікроекономічної системи, тобто здійснюється оцінка потенціалу розвитку підприємства, до якого відносять: капітал, права на використання природних ресурсів, права на здійснення видів діяльності, права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування, кадровий потенціал підприємства, систему менеджменту підприємства, інформаційну систему, інформацію, та використовувати такі показники як питома вага вищевказаних об'єктів у загальній сумі активів підприємства, динаміка показників потенціалу та її питомої ваги, рентабельність ресурсів.

Рівень інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства в Україні саме в умовах економічної кризи значною мірою визначається навіть не так самим конкретним підприємством, як рівнем загальної сприятливості інвестиційного клімату в країні та інвестиційною привабливістю сільського господарства.

Основним чинником, що знижує якість інвестиційного клімату в Україні, є політична нестабільність і відповідна невизначеність та недосконалість законодавчого забезпечення інвестування. Важливими чинниками привабливості в кожній державі для інвесторів є політична й економічна стабільність, а також рівень розвитку ринкового середовища і ринкової інфраструктури, стале правове поле, ступінь стимулювання інвесторів створенням певного податкового клімату, розвинута банківська мережа, наявність суб'єктів, котрі повністю відповідальні та ефективність процесу інвестування, а також розвиненість наукового маркетингового забезпечення інвестиційних процесів.

Загалом рівень інвестиційної привабливості сільського господарства інвесторів в умовах кризової ситуації залежить від двох основних чинників: дешевизни робочої сили й можливості експортувати продукцію цієї галузі чи просто вивозити її за кордон з метою реалізації на зовнішніх ринках [1].

Отже, особливості кризового стану економіки суттєво впливають на розуміння сутності та пріоритетність чинників рівня інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, остаточний рівень якої формується в умовах загального інвестиційного клімату і визначається рівнем інвестиційної привабливості. Рівень інвестиційної привабливості сільського господарства в Україні є надзвичайно низьким унаслідок неефективності цієї галузі та незадовільного інвестиційного середовища, що загалом і визначає низький рівень інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства. Вважаємо за необхідне при аналізі інвестиційної привабливості підприємств проводити аналіз не лише за методикою інтегральної оцінки, але і корегувати основні показники відповідно до сфери діяльності підприємства.

Література:

1. Іваницька Г. Інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств в умовах економічної кризи / Г.Іваницька // Збірник наукових праць ЧДТУ. – 2010. - №22. – С. 26-28.

2. Мордвінцева Т.В. Методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства / Т.В.Мордвінцева // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №2. – С.200-205.

3. Пилипенко О.І. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства: огляд методик / О.І.Пилипенко // Міжнародний збірник наукових праць. – 2010. - №1. – С. 1-7.

4. Самігулліна Ю.Р. Управління інвестиційною привабливістю підприємства / Ю.Р.Самігулліна // Економічний вісник Донбасу. – 2010. - №2. – С. 90-94.