Економічні науки / 5.Управління трудовими ресурсами

 

К.е.н., доц. Потьомкіна О.В., Потьомкін В.В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Розвиток персоналу

як стратегічний напрям діяльності підприємств

 

Виживання підприємства (організації) в умовах ринку залежить, перш за все, від того, чи має воно власну стратегію, а також від того, чи зможе підприємство (організація) послідовно реалізувати цю стратегію на практиці за допомогою конкретних заходів [1]. Нестабільність економіки, нестійкість на ринку і зростаюча складність управління призводять до необхідності уважно вивчити і намагатися упровадити різні варіанти стратегічного розвитку своїх фірм.

На сьогоднішній день нашу увагу привернули підприємства автосервісного обслуговування як такі, що досить активно розвивалися у докризовому періоді. Тому були проведені дослідження стосовно фінансового стану на одному із таких – ПАТ «Волинь-АВТО» з метою визначення стратегічних напрямів його розвитку.  

 Аналіз (2008-2010 рр.) показав наступні результати: вартість майна (валюта балансу) зменшилась у 2010 році порівняно з 2008 роком на 9621 тис грн (13%), а порівняно з попереднім роком на 4420 тис грн (6,4%). Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у 2010 році зменшилась на 24587 тис грн, що становить 43% порівняно з 2008 роком у зв’язку зі зниженням обсягу попиту на продукцію та сервісні послуги. Собівартість реалізованої продукції залежить від обсягу реалізації. У динаміці дана величина виглядає наступним чином – у 2010 році вона зменшилась на 16836 тис грн (39%) порівняно з 2008 роком та збільшилась на 2342 тис грн (9,8%), порівняно з 2009 роком.

Хоча на підприємстві суттєво зменшується прибуток, проте все-таки воно не є збитковим. Так, у 2010 році прибуток підприємства зменшився відносно 2008 року на 281 тис грн (58%), а відносно 2009 року – на 68 тис грн (25%). Середньо-облікова чисельність штатних працюючих у 2010 році порівняно із 2008 роком зменшилась на 34 чол. (13,7%), а у порівнянні з 2009 роком – на 17 чол. (7,3%). Відповідно по роках і зменшується фонд заробітної плати (на відміну від збільшення цін на товари і послуги в цілому). Отже, можна зробити висновки, що умови, які склалися на даному підприємстві, потребують зміни стратегічних орієнтирів у своїй діяльності.

Для розробки стратегічних векторів було вивчено теоретичні положення існуючих стратегій розвитку підприємств та на їх основі запропоновані власні напрями, які характерні для досліджуваного підприємства.

Так, існує декілька видів стратегії, а саме:

- стратегія підприємництва;

- стратегія динамічного зростання;

- стратегія прибутку (раціональності);

- стратегія ліквідації (скорочення інвестицій у певних напрямах);

- стратегія різкої зміни курсу.

Визначено, що на сучасному етапі господарювання існує чіткий взаємозв’язок стратегічних рішень щодо управління підприємством (організацією) з системою управління персоналом [3]. На основі вивчення досвіду використання різних стратегій, можна зробити висновок, що стратегічні напрями розвитку ПАТ «Волинь-АВТО» повинні базуватись на розвитку саме персоналу як ключового елементу підприємства. У такому випадку доцільно застосовувати поєднання стратегій підприємництва і динамічного зростання [4]. Реалізувати дані напрями на практиці пропонується за допомогою конкретних заходів роботи щодо підприємств автосервісного обслуговування:

- забезпечити виробництво найсучаснішим обладнанням;

- використовувати новітні комп’ютерні технології та автоматизовані виробничі процеси;

- залучати висококваліфікованих спеціалістів та постійно підвищувати їх кваліфікацію з метою забезпечення ефективної діяльності підприємства [2];

- стимулювати високу якість праці персоналу;

- акцентувати увагу на задоволенні потреб клієнтів, що проявляється у високій організації обслуговування; наявності комфортних кімнат відпочинку, куточку споживача тощо.

Отже, для ПАТ «Волинь-АВТО» одним з головних стратегічних напрямів є постійний творчий пошук нових ідей, технологій в ефективному управлінні господарськими процесами підприємства. Забезпечити вищеперелічені умови здатний тільки висококваліфікований персонал, мотивований на успіх організації. Тому необхідно створити усі умови для його розвитку, що у подальшому призведе і до покращення фінансово-економічних та інших показників діяльності в цілому.

 

Література:

1.   Жаліло Я. Економічна стратегія яка категорія сучасної економічної науки / Я. Жаліло // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 19-27.

2.   Кирич Н. Роль людського фактора у підвищенні ефективності роботи підприємства / Н. Кирич // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 5. – С. 46-49.

3.   Покропивний В. Ф., Колот В. Т. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібн. / В. Ф. Покропивний, В. Т. Колот. – К.,1998. – 564 с.

4.   Удалов Д. А. Методические рекомендации по количественной оценке состояния корпоративного управления» / Д. А. Удалов // Финансы и кредит. – № 27(411). – 2010. – С. 15-23.