Васильєва Світлана Іванівна

Білик Олександра Юріївна

Криворізький факультет Запорізького національного університету

 

Укладення зовнішньоторгового контракту

 

Під контрактом розуміють сукупність умов, що визначають дію сторін і підписаний його сторонами. Контракт є правомірною угодою, що породжує зобов'язання. Громадяни та юридичні особи вільні в укладенні контрактів і самостійно вирішують з ким і які контракти їм укладати, а також погоджувати їх умови.

Здебільшого під час заочної проробки пропозицій та запитів не вдається вирішити увесь комплекс технічних та комерційних питань, і тому зацікавлені сторони призначають час та місце для переговорів. Ініціатива вступу у переговори може бути виявлена як продавцем, так і покупцем.

При веденні переговорів усі сторони повинні дотримуватись принципу чесної та справедливої ділової практики. Переговори повинні вестись добросовісно та мати на меті досягнення своєчасної угоди на умовах дотримання авторських, винахідницьких та інших прав власності третіх осіб.

При організації переговорів необхідно заздалегідь вирішити питання про мову для підготовки документів

Документація відправки/приймання делегації для проведення перед-контрактних переговорів включає:

-                наказ про відрядження спеціалістів у країну партнера або наказ про приймання делегації з країни партнера;

-                при прийнятті делегації контрагента - калькуляцію вартості приймання й обслуговування іноземних делегацій та окремих осіб у власній фірмі.

 При складанні калькуляції слід орієнтуватись на чинні нормативи.

За результатами переговорів сторін з предмета передбачуваного контракту або угоди та її умов сторонами може бути укладений протокол про наміри (protocol of intentions). Це порівняно нова у нашій країні форма протоколу, зазвичай прийнята у ЗЕД. У цьому протоколі сторони виявляють свої наміри укласти контрактні відносини та приймають конкретні підготовчі зобов'язання на певний строк.

Протокол має містити таку мінімальну інформацію: найменування документа; місце укладення та дату; повні та достатні юридичні найменування сторін-учасниць; прізвища та імена представників, їх посади і повноваження; предмет обговорення та наміри сторін з даного предмета; цілі сторін з предмета обговорення; попередні зобов'язання сторін; зобов'язання сторін за протоколом; зобов'язання нерозголошення конфіденційної інформації; зобов'язання не здійснювати оферти з предмета протоколу третій особі у період дії протоколу або зобов'язань за ним; строк дії протоколу, по закінченні якого домовленість сторін втрачає силу, якщо обидві сторони (або одна з них) не зробили конкретних кроків у напрямку здійснення якихось дій, обумовлених даним протоколом; обов'язки сторін здійснювати усі дії та витрати з виконання своїх зобов'язань за даним протоколом за свій рахунок і не висувати фінансових або інших претензій партнеру.

В результаті переговорів сторони одразу можуть скласти спільний проект контракту, в якому враховується фактична домовленість, досягнута сторонами. Контракт - це результат спільної творчості експортера та імпортера. Друкування тексту та оформлення додатків і копій звичайно здійснює сторона, що приймає. Тексти контрактів розробляються оперативними інженерами спеціалізованих фірм на основі аналогів з умовами, подібними до узгоджених контрагентами при проробці пропозицій.

Перед підписанням кожна із сторін погоджує умови контракту з функці­ональними підрозділами своєї організації:

Надруковані та завізовані контракти підлягають остаточній перевірці оперативними працівниками та парафуються (візуються) коротким підписом в одному з нижніх кутків кожної сторінки. Працівник, що підтвердив контракт, несе повну відповідальність за правильність тексту, зокрема і перекладу іноземною мовою.

Як правило, друкують два оригінали контракту, які підписуються без­посередньо присутніми на переговорах представниками обох контрагентів, які мають право підпису комерційних документів за посадою, що займають, або за довіреністю.

Контракт може бути укладений у письмовій, усній, частково в письмовій і частково в усній формах. Українське законодавство вимагає обов'язкового укладення у письмовій формі не тільки контрактів, а й оферти, акцепту чи будь-якого іншого прояву намірів.

Права та обов'язки за контрактом виникають з моменту, коли він вважається укладеним, тобто після його підписання, якщо у ньому не зазначений інший строк набуття ним чинності. Датою укладення є дата його підписання.

Пропозиція укласти контракт, зроблена усно, телефоном або телеграфом, веде до його укладення в момент, коли прийняття пропозиції стане відомим особі, що зробила пропозицію.

Таким чином перехід до ринкових відносин, проведення економічної реформи кардинально змінює сферу застосування та використання договору, його роль і значення в цивільному обігу та будь-яка підприємницька діяльність не можлива без укладання договорів, тому компетентно складений контракт має важливе значення для ефективного функціонування будь якої організації.

Література

1.                 Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи: Учебн. пособие. – М.: Финансы и статистика,1998. – 512с.

2.                 Грачев Ю.Н. Типичные ошибки во внешнеторговых договорах. – М.: Изд. Журнала “Внешнеэкономический бюллетень”, 1996. – 32с.

3.                 Козик В.В.,Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. Посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.